- •Модуль I бортова авіаційна ультракороткохвильова радіостанція
- •1.1. Призначення, тактико-технічні характеристики і склад радіостанції
- •1.2. Спрощена структурна схема радіостанції
- •1.3. Принцип роботи радіостанції на приймання
- •1.4. Принцип роботи радіостанції на передавання
- •1.5. Призначення, склад, задачі і функціональна схема синтезатора частот
- •1.6. Цифровий метод формування і стабілізації дискретної множини частот
- •1.7. Приймальний тракт, його призначення та склад
- •1.7.1. Високочастотний блок приймача
- •1.7.2. Підсилювач проміжної частоти
- •1.7.3. Підсилювач низької частоти
- •1.7.4. Аварійний приймач
- •1.8. Призначення, склад і принцип дії збудника
- •1.9. Автогенератори збудника. Принцип дії
- •1.10. Система фазової автопідстройки частоти збудника
- •1.11. Призначення і склад передавача
- •1.11.1. Блок живлення
- •1.11.2. Функціональна схема модулятора
- •1.12. Система автоматичного регулювання глибини модуляції
- •1.13. Схема самопрослуховування
- •1.14. Робота радіостанції як резервного літакового переговорного пристрою
- •1.15. Формування сигналу "Готовность радиостанции"
- •1.16. Призначення і склад підсилювача потужності радіостанції
- •1.16.1. Функціональна схема підсилювача потужності
- •1.16.2. Особливості побудови схеми підсилювача потужності
- •1.16.3. Схема автоматичного регулювання потужності і термозахисту
- •1.16.4. Блок узгодження
- •1.17. Призначення, склад і принцип дії системи дистанційної настройки й управління радіостанцією
- •1.18. Управління радіостанцією
- •1.19. Підготовка радіостанції до роботи
- •1.20. Перевірка працездатності радіостанції
- •1.21. Порядок настройки радіостанції
- •1.22. Робота радіостанції з радіотехнічними пристроями
- •Питання для самоконтролю
- •Модуль 2 бортова авіаційна короткохвильова радіостанція
- •2.1. Загальна характеристика радіостанції
- •2.2. Метод формування сигналів під час односмугового передавання
- •2.3. Методи формування сигналів під час амплітудної і частотної маніпуляцій
- •2.4. Функціональна схема модулятора радіостанції
- •2.5. Головний канал передавання і приймання
- •2.6. Підсилювач потужності
- •2.7. Антенний погоджувальний пристрій. Блок управління антенним погоджувальним пристроєм
- •2.8. Синтезатор частот
- •2.9. Метод демодуляції сигналів однієї бічної смуги
- •2.10. Вимога до точності відновлення і стабільності частоти несучої
- •2.11. Методи відновлення несучої частоти
- •2.12. Особливості роботи системи автоматичного регулювання підсилення під час приймання сигналів з однією бічною смугою
- •2.13. Методи демодуляції сигналів за амплітудної і частотної маніпуляції
- •2.14. Функціональна схема демодулятора радіостанції
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
1.6. Цифровий метод формування і стабілізації дискретної множини частот
За основу побудови схем цифрових синтезаторів дискретної множини частот (ДМЧ) взяті властивості, які характерні для системи ФАПЧ з дільником частоти в колі зворотного зв'язку з попереднім перетворенням гармонічних коливань управляючого і опорного генераторів у послідовність відеоімпульсів. Це дозволило широко використовувати елементи і вузли дискретної техніки і стало підставою для того, щоб назвати такі схеми цифровими синтезаторами. Для з'ясування цифрового методу формування і стабілізації ДМЧ розглянемо якісну картину процесів, що відбуваються в СЧ. Спрощену функціональну схему СЧ зображено на рис. 1.2.
Гармонічний сигнал високостабільного ОГ з частотою fог спочатку подається на формувач Ф1 послідовності прямокутних імпульсів з частотою проходження, рівною fог, потім на дільник опорної частоти. Використання дільника опорної частоти Д1 необхідно з відповідних причин. На даний час в OГ широко використовується метод кварцової стабілізації частоти. Існують оптимальні значення частот, на яких цей метод є найбільш ефективним. При цьому частота кварцу звичайно вимірюється величиною fк ≥ 100 кГц. Ширина ж ступеня дискретності Fі для синтезаторів, які застосовуються у системах радіозв'язку, знаходиться в межах від сотень герц до одиниць (десятків) кілогерц. Отже, для того, щоб забезпечити переключення ГУН з частоти на частоту з заданою дискретністю перестройки, частоту ОГ необхідно понизити до величини дискретності.
Рис. 1.2. Спрощена функціональна схема синтезатора частот
Крім того, для зниження рівня побічних випромінювань на виході ГУН і підвищення точності перестройки доцільно fог знижувати до fпор. Однак зниження fпор неминуче призводить до збільшення часу перестройки з частоти на частоту внаслідок збільшення результуючого коефіцієнта ділення. З іншого боку, зниження fпор викликає ускладнення ФНЧ. Тому доцільно брати її не менше 100…200 Гц. У сучасних УКХ радіостанціях fпор взята рівною 781,25 Гц. Таким чином, коефіцієнт ділення дільника Д1 вибирається з умови
К1 = fог / fпор,
та буде дорівнювати 12800. Далі ця напруга надходить на одне плече порівнювального пристрою ФД. З іншого боку, на друге плече ФД подається перетворена за допомогою формувача Ф2 у ВЧД напруга ГУН. Попередньо частота проходження цих імпульсів за допомогою дільника Д2 і ДЗКД знижується до значення
(1.1)
Регулювання частоти ГУН здійснюється за допомогою УЕ – варикапа, реактивний опір якого є функцією напруги. Напруга управління знімається з виходу ФНЧ. За допомогою останнього здійснюється демодуляція сигналу, утвореного на виході ФД. Крім того, напруга з виходу Ф1 подається через узгоджувальний пристрій ЕП для управління ПВЧ і збудником.
Для розрахунку параметрів інших вузлів цифрового синтезатора треба вважати відомими (розрахунок буде проведено для дециметрового діапазону радіостанції):
– діапазон частот ГУН по піддіапазонах
(ƒн...ƒв)I = (132,5...172,4875) МГц;
(ƒн...ƒв)II = (127,5...177,4875) МГц;
– дискретність перестройки (ступінь дискретності) Fі = 12,5 кГц.
Зниження частоти ГУН повинно відбуватися у два етапи: спочатку до кроку перестройки, а потім до ƒпор. Тому, за умови сталості дискретності перестройки в діапазоні частот визначаємо значення коефіцієнта ділення додаткового дільника між ГУН і ДЗКД із постійним коефіцієнтом ділення К2
який буде дорівнювати 16.
Розраховуємо значення коефіцієнта ділення ДЗКД N1 і N2
N1 = (ƒв – ƒн)I / Fі = 3199;
N2 = (ƒв – ƒн)II / Fі = 3999.
Визначаємо мінімальне і максимальне значення коефіцієнта підсилення ДЗКП К~:
Кmin I = ƒнI /Fі = 10600;
Кmin II = ƒнII /Fі = 10200;
Кmax I = ƒвI /Fі = Кmin I + N1 = 13799;
Кmax II = Кmin II + N2 = 14199.
У схемі, зображеній на рис. 1.2, у сталому режимі повинна виконуватися рівність (1.1).
За допомогою цього співвідношення робимо перевірку того, що отримані параметри задовольняють розв’язанню задачі перекриття діапазону з необхідною дискретністю частоти у разі зміни коефіцієнта ділення ДЗКД через одиницю