- •1.Предмет и метод эк.Истории
- •2.Д. М. Кейнс, у. Ерроу і у. Паркер про творчу роль економічної історії в системі економічних наук.
- •3.Багатогранність творчих зв'язків економічної історії з сучасною соціально-економічною практикою.
- •4.Значення економічної історії в економічній освіті. Задачі курсу.
- •5.Первісне нагромадження капіталу як основна умова формування капіталістичної системи господарювання. Джерела первісного нагромадження капіталу в Англії (XVI - XVII ст.)
- •6.Економічні передумови і наслідки великих географічних відкриттів.
- •7.Загальна характеристика економіки Західної Європи в умовах розкладу феодалізму.
- •8.Визначення пп. Його відношення до подальших етапів розвитку техніко-економічної бази капіталізму та проблематика.
- •9.Передумови, хід та наслідки промислового перевороту в Англії.
- •10.Передумови, хід та наслідки промислового перевороту у Франції (кінець хуш ст. -1870 p.).
- •11.Особливості Промислового перевороту у Німеччині(кін.18ст. – 1870р)
- •12.Соціально-економічні причини та наслідки буржуазної революції в сша.
- •14.Соціально-економічні причини та наслідки громадянської війни в сша (1861-1865гг)
- •13.Промисловий переворот у сша
- •15.Розвиток економіки Англії 1870-1913рр.
- •16.Розвиток економіки Франції 1870-1913рр.
- •17.Розвиток економіки Німеччини 1870-1913рр.
- •18.Розвиток економіки сша 1870-1913рр.
- •19.Вплив і світової війни на економіку Англії, Франції, Німеччини,сша.
- •20.Економіка Англії в період 1914-1939рр.
- •21.Економіка Франції в період 1914-1939 pp.
- •22.Економіка Німеччини в період 1914-1939 pp.
- •23.Економіка сша в період 1914-1939 pp.
- •24.Криза 1929-1933 pp. Та її вплив на господарство Англії, Франції, Німеччини та сша.
- •25. Криза 1929-1933 pp. В сша. Новий курс Рузвельта.
- •26.Вплив другої світової війни на економіку сша.
- •27.Розвиток економіки сша в 50-60 pp. XX ст.
- •28.Розвиток економіки сша в 70-90 pp. XX ст.
- •29.Вплив другої світової війни на господарство Англії. Післявоєнні перетворення в економіці.
- •30.Розвиток економіки Англії в 50-60 pp. XX ст.
- •31.Развитие экономики Англии в 70-90 гг XX.
- •32.Влияние второй мировой войны на хоз-во Германии. Послевоенные изменения в эк-ке. Возникновение фрн и ее развитие в 1945-50гг.
- •33.Розвиток економіки фрн в 50-60 pp. XX ст.
- •34.Розвиток економіки фрн в 70-90 pp. XX ст.
- •35.Вплив другої світової війни на економіку Франції. Розвиток господарстваФранції в 1945-1950pp.
- •36.Розвиток економіки Франції в 50-60 pp. XX ст.
- •37.Розвиток економіки Франції в 70-90 pp. XX ст.
- •39.Інтеграційні процеси в Західній півкулі: сша- Латинська Америка (50-90 pp. XX ст.).
- •40.Соціально-економічні передумови формування Київської Русі. Критика норманської теорії.
- •41. Розвиток сільського господарства, ремесла і торгівлі Київської Русі.
- •42. Економічні причини та наслідки розпаду Київської Русі.
- •43.Татаро-монгольське завоювання Київської Русі. Форми експлуатації безпосередніх виробників.
- •44. Сільське господарство Укр. В 13 перш пол. 17 ст.
- •45.Довготривалий процес закріпачення українського селянства. Литовські статути.
- •46. Розвиток ремесла та торгівлі українських земель у XIII першій половині хуіі ст.
- •49.Реформи Петра і та їх вплив на господарський розвиток Лівобережної України.
- •50.Криза феодально-кріпосницької економіки в першій половині 19ст.
- •51.Початок промислового перевороту в Україні(1830-50)
- •52.Реформа 1861 та її с-е наслідки
- •53.Розвиток господарства у. 1860-1890
- •54.Розвиток економіки у.В кінці 19ст. На початку 20ст.
- •55.Вплив монополій на розвиток господарств України (1900-1913).
- •56.Столипінська аграрна реформа
- •57.Вплив 1 світ.Війни на господарство в у.
- •58.Господарство в у. В роки революції та громадянської війни. Політика «військового комунізму»
- •59.Розвиток господарства в у.В 1921-1928 неп
- •60.Розвиток господарства в у.В 1928-1941
- •61.Індустріалізація. Її соціально-економічні наслідки (1928-1941).
- •62.Колективізація сільського господарства України. Голодомор. Соціально-економічні наслідки колективізації.
- •63.Господарство України в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 pp.).
- •64.Відбудова і розвиток господарства України в післявоєнні роки (1945-1950 pp.).
- •65.Розвиток економіки України в 50-60 pp. XX ст.
- •66.Господарські реформи 1957 р. Та 1965 p., їх суть та соціально-економічні наслідки.
- •67.Розвиток економіки України в 70-80 pp. XX ст.
- •68.Розвиток економіки незалежної України.
- •69. Незалежна Україна і Європейський Союз: проблеми інтеграції.
63.Господарство України в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 pp.).
У червнi 1941 р. розпочалася Велика Вітчизняна вiйна. Господарство Україии з початку вiйни було переорiентовано на потреби оборони. Почалася масова евакуацiя на Схiд заводiв, робiтникiв та iнженерiв. Майже все обладнання з украiнських електростанцiй було вивезено i встановлено на нових станціях. Перед нiмецьким вторгненням зерно та iншi види продовольства форсованими темпами вивозились на державнi заготiвельнi пункти. Що неможливо було вивезти — спалювали, з наказу сталiнського керiвництва в Українi застосовувалась тактика “спаленої землi”. У Донбасi було затоплено yci шахти, знищено промисловi об’єкти Дніпрельстану, всi 54 домни, зруйновано залiзницi, телеграфнi лiнii тощо. Все це негативно позначилося на життевому рiвнi населення, яке залишилося на окупованiй нiмцями територii. Фашистський режим, який встановився на українських землях, поставив перед собою завдання пiдкорити та колонiзувати Україну, знищити її народ. Гiтлер планував переселення в Україiну в найближчi двадцять рокiв 20 млн нiмiців. Одна частина мiсцевого населения пiдлягала винищенню, iнша —зведенню до статусу рабiв, решта — виселенню до Азiї. Масовi страти вiдбувалися майже в кожному мiстi. Iншим засобом винищення мирного населення мав стати голодомор. Вже в груднi 1941 р. нiмецька адмiнiстрацiя вирішила збільшити обсяг продовольчого постачання Рейху з України шляхом зменшення числа надлишкових споживачiв – євреїв і населення украiнських мiст, таких як Київ, для яких навiть не встановлювалася норма рацiонованого пайка. В iншиx українських містах передбачалося рiзко скоротити цi норми. У результаті цих заходiв у великих мiстах склалася катастрофiчна ситуацiя з продовольством. Серед iнших заходiв окупацiйної влади була примусова мобiлiзацiя робочої сили з України. Зберегалася колгоспна, та існували значні труднощі з адмiнiстративним апаратом. Нiмцi визнали радянськi колгоспи й радгоспи найефективнiшим способом викачування з мiсцевого населення хлiба і продовольства. Пiд час вiйни нiмцi возили з України зерно, м’ясо, олiю, масло, цукор і навiть чорнозем. Промисловi пiдприемства, якi залишились неушкодженими, нiмецька адмiнiстраця оголосила власнiстю Нiмеччини i нещадно експлуатувала. Безпосередні збитки, завданi господарству республiки, становили 285 млрд крб.в цiнах 1940 р. (загальнi збйтии СРСР складали 679 млрд крб., з яких 255 млрд — Росiї). Проте, найстрашнiшими були людськi втрати, якi, за рiзними даними, в Українi становили вiд 7 до 15 млн чоловiк. 2,4млн мирних жителiв республiки було силомiць вивезено до Нiмеччини на примусовi роботи.
64.Відбудова і розвиток господарства України в післявоєнні роки (1945-1950 pp.).
Вiдбудова зруйнованого війною господарства вiдбувалася у надзвичайно складних умовах. За роки війни змiнилася структура економiки. З усього, що було евакуйовано пiд час вiйни з України, поверталася незначна частина.З а вивезене майно Україна не отримала ніякої компенсацiї. Натомiсть за нове обладнання яке поступало в Україну після війни, доводилось платити з власного бюджету. Вiдбудова промисловості здiйснювалася однобоко. Випереджаючими темпами розвивалися галузi важкої промисловості, хронiчно вiдставали харчова та легка промисловiсть. Внаслiдок вiйни та колективноi системи господарюваня сiльське господарство повністю деградувало. Хронiчно не вистачало технiки, реманенту, тяглової худоби, насiння, рабочих рук. Вироблена колгоспамк продукцiя державою не закуповувалася, а фактично вилучалася методом продрозкладки. Оплата працi сiльських виробникiв була символiчною. Село не забезпечувалося пенсiями. Катастрофу сiльського господарства України довершила жорстока посуха, ака знищила врожай у пiвденних областях республiки. Почався голод, який охопив мiльйони жителiв Україiни. Майже 800 тис. осiб загинуло. Голоду 1946—1947 рр. можна було уникнути. У краiнi були достатнi продовольчi резерви. Однак пшенищо вивозили за кордон. Було вiдбудоваио Днiпрогес, заводи “Азовсталь”, машинобудiвнi заводи Киева, Харкова, введено в дiю газопровід Дашава—Київ. На кiнець 1950 р. бiльше, нiж до вiйни, видобували залiзної руди, виробляли прокату чорних металiв, продукції машинобудування, електроенергii, цементу тощо. У груднi 1947 р. з метою скорочення грошовоi маси, випущеноi пiд час вiйни було здiйснено горшову реформу, яка ще бiльше погiршила становище простого населення. ЇЇ проводили конфiскацiйними методами. Старi гроші обмiнювалися на новi у спiввiдношенні 10:1. Пiсля голоду 1946—1947 рр. розпочалося повiльне пiднесення сільского господарства. Проте пiдхiд до розв’язання аграрних проблем залишався старим: форсування виробництва в умовах жорстокої централізації та регламентацiї колгоспного життя. З метою боротьби проти порушення Статуту. Введено грошовi та натуральнi податки, що призвели до знищення домашнiх тварин, вирубування садiв. У цiлому до початку 50-х рокiв сiльське господарство залишалося збитковкм. В бiльших мiстах краю почали будувати заводи-гiганти. В захiдних областях розширювалиюя старi виробництва: видобуток нафти, природного газу. Швидкими темпами зростало число промислових робiтникiв. У 1948—1949 рр. сталiнський режим здiйснив колективiзацiю сiльського господарства: посилення податкового тиску на заможних селян, примус, депортацiя непокiрних до Сибiру, Середньої Азiї. Отже, у вiдбудовi народного господарства України були певнi успiхи, однак довоєнного рiвня в провiдних галузях промисловостi не було досягнуто, темпи розвитку сiльськогосподарського виробництва вiдставали вiд темпiв розвитку промисловостi, не задовольняли потреб населення у предметах споживання.