Дані для самоаналізу.

З поданого вище зіставлення видно, що найкраща пропозиція продажу (найдешевша) знаходиться внизу листка доручень, а найкраща пропозиція купівлі (найдорожча) — вгорі.

Перш ніж викласти зміст наступної дії, яку виконує спеціаліст, наведемо такі міркування. Візьмемо для прикладу ціну (курс) 106. Із табл. 2 видно, що вона залишилася поданою як максимальний ліміт ціни купівлі для 700 акцій і водночас як мінімальна ціна продажу для 1200 акцій. Чи можна за ціною 106 тільки купити 700 акцій і продати 1200 акцій? Звичайно, ні. Звернімо увагу (табл. 2) з цього приводу на доручення купівлі за цінами, вищими ніж 106. Відтак інвестори готові сплатити максимально за 107 (300 акцій), за 108 (100 акцій) і за найкращою ціною (900 акцій). Всі вони згодні заплатити ціну нижчу, ніж подали в своїх дорученнях купівлі.

Отже, загалом за ціною 106 покупці згодні придбати 2000 акцій (900+100+300+700).

Як це виглядатиме з боку продавця? Ціна 106 залишилася поданою як мінімальна ціна продажу для 1200 акцій. У поданому вище прикладі (табл. 2) знаходяться також доручення, в яких запропонована нижча, ціна. Таким чином, інвестори згодні продати: 1000 акцій за 105, 900 акцій за 104, 300 акцій за 103, 150 акцій за 101, 100 акцій за 100, 50 акцій за 99, а також 300 акцій за найкращою ціною. Усі вони безумовно визнають ціну продажу 106, оскільки вона є кращою від тієї, яка запропонована в дорученнях як ціна мінімальна. Таким чином, загалом за ціною 106 маємо визначених до продажу 4000 акцій (300 +50 +100 + 150 + 300 + 900 + 1000 + 1200).

Усього за ціною 106 маємо 4000 акцій до продажу і 2000 акцій до купівлі. Такі обчислення належить виконати для кожної ціни, поданої в дорученнях. Як наслідок, одержимо так звану кумулятивну (сукупну) кількість акцій, які можуть бути запропоновані за даною ціною.

Щоб швидко провести оцінку, скільки акцій за вказаним курсом може бути куплено або продано, спеціаліст повинен додатково заповнити дві колонки, що складаються з вищезгаданої сукупної кількості акцій. Кожна позиція в новоутворених колонках вказує на суму акцій (сумарну кількість), яку за даною ціною клієнти згодні купити або продати.

Нарешті можна приступити до визначення курсу рівноваги.

Завдання 7

Процедура встановлення курсу рівноваги (курсу дня) полягає в тому, що спеціаліст проглядає колонку цін, порівнюючи сукупну кількість акцій, що знаходяться по обидві її сторони, тобто співставляє попит (ліва колонка) і пропозицію (права колонка) (табл. 3). Зазначимо, що в міру просування зверху вниз впродовж колонки, ціни все нижчі і це призводить до того, що, попит зростає, а пропозиція знижується. Натомість, коли просуватися в протилежному напрямі колонки, ціни і пропозиція ростуть, а попит зменшується.

Завдання спеціаліста полягає в тому, щоб відшукати таку позицію в колонці цін, в якій найбільше акцій змінить свого власника, а попит і пропозиція максимально зблизяться. Це є пункт найвищого обороту, який можливий на даних біржових торгах.

Таблиця 3. Листок доручень: зіставлення кількості акцій, можливих до реалізації за запропонованими цінами

Купівля		Ліміт ціни	Продаж
Кількість	Кількість сукупна		Кількість сукупна	Кількість			Ліміт ціни	Оборот
900	900	зкд
100	1000	108	5800	1300			108	1000
300	1300	107	4500	500			107	1300
700	2000	106	4000	1200			106	2000
900	2900	105	2800	1000			105	2800
1200	4100	104	1800	900			104	1800
-	4100	103	900	300			103	900
1000	5100	102	600				102	600
1500	6600	101	600	150			101	600
	6600	100	450	100			100	450
	6600	99	350	50			99	350
		ПКД	300	300