- •Предмет міжнародної економіки, сутність і структура міжнародної економічної систем.
- •Світове господарство як система
- •Світовий ринок, еволюція розвитку.
- •Світова економіка, її ресурси та потенціал розвитку.
- •Міжнародний поділ праці.
- •Форми і рівні міжнародних економічних відносин.
- •Суб’єкти міжнародних економічних відносин.
- •Середовище міжнародних економічних відносин, його особливості та структуризація.
- •Систематизація країн світу
- •Систематизація країн за регіональною ознакою.
- •Систематизація країн за організаційною ознакою.
- •Систематизація країн за рівнем економічного розвитку(14,15,16)
- •Економічно розвинені країни світу.
- •Країни з перехідною економікою.
- •Країни, що розвиваються.
- •Нові індустріальні країни.
- •Механізми взаємодії національних економік країн світу.
- •Принципи міжнародних економічних відносин.
- •20.ПринципиміжнароднихекономічнихвідносинУкраїни.
- •21. Сутність міжнародної економічної діяльності
- •22. Міжнародна економічна діяльність, її суб’єкти та форми.
- •23. Попит і пропозиція в міжнародній економіці
- •24. Товар в міжнародній економіці.
- •25. Графічна інтерпретація експорту й імпорту.
- •26. Міжнародний поділ факторів виробництва.
- •27. Міжнародна мобільність факторів виробництва.
- •28. Еволюція теорії міжнародної торгівлі
- •29. Теорія абсолютних переваг а. Сміта.
- •31. Теорія порівняльної наділеності е. Хекшера-б. Оліна
- •32. Парадокс Леонтьєва.
- •33. Міжнародна торгівля в моделі ефекту масштабу.
- •34. Теорія міжнародної загальної рівноваги
- •35. Неофакторні теорії міжнародної торгівлі.
- •36. Теорія конкурентних переваг м. Портера
- •38. Сутність, значення міжнародної торгівлі.
- •39. Показники міжнародної торгівлі.
- •40. Сучасна структура світового ринку товарів і послуг.
- •41. Види міжнародної торгівлі.
- •42. Інструменти аналізу міжнародної торгівлі.
- •43. Міжнародна торгівля послугами та її особливості.
- •44. Зовнішня торгівля України: географічна та товарна структура.
- •45. Методи міжнародної торгівлі.
- •46. Основні види посередницьких операцій та види посередників у міжнародній торгівлі ті їх характеристика.
- •47. Інституційне забезпечення міжнародних торгівельних відносин.
- •48. Міжнародна біржова торгівля.
- •49. Сутність та причини міжнародного руху капіталу.
- •50. Основні форми та показники руху капіталу.
- •51. Характерні риси сучасного етапу міжнародного руху капіталу.
- •52. Світовий фінансовий ринок та світові фінансові центри.
- •53. Міжнародна офіційна допомога розвитку
- •54. Світові фінансові потоки.
- •55. Джерела зовнішнього фінансування країн.
- •56. Міжнародний кредит та його функції в сучасній економіці
- •57. Принципы и факторы международного кредитования
- •58. Формы международного кредитования
- •59. Современные формы международного кредита
- •60. Кредитні інструменти фондового ринку (Єврооблігації. Іноземні облігації)
- •62. Проблема зовнішньої заборгованості та шляхи її розв’язання.
- •63. Лондонський клуб кредиторів. Паризький клуб кредиторів.
- •64. Особливості діяльності Міжнародного валютного фонду.
- •65. Група Світового Банку: принципи та напрями діяльності.
- •67. Форми іноземних інвестицій.
- •68. Міжнародний інвестиційний ринок, його структура та особливості розвитку.
- •69. Формування сприятливого інвестиційного клімату.
- •70. Мотивація та стратегія залучення іноземних інвестицій у глобальному середовищі.
- •71. Прямі іноземні інвестиції та їх причини.
- •72. Економічні та соціальні наслідки для країн - донорів та реципієнтів міжнародних інвестицій.
- •75. Особливості формування та розвитку світового ринку праці.
- •76. Міжнародна міграція робочої сили як форма міжнародних економічних відносин. Показники міжнародної трудової міграції.
- •77. Сутність і види міжнародної економічної трудової міграції.
- •78. Етапи розвитку міжнародної міграції трудових ресурсів та світові хвилі міграції.
- •79. Напрями міграції робочої сили.
- •80. Світові центри тяжіння робочої сили.
- •81. Характеристика видів міграцій.
- •82. Економічні та соціальні причини міжнародної трудової міграції.
- •83. Наслідки міжнародної міграції для мігрантів, приймаючих країн та країн донорів.
- •84. Україна у світових міграційних процесах.
- •85. Регулювання міжнародних міграційних процесів.
- •86. Методи та рівні регулювання міграції трудових ресурсів.
- •87. Міжнароднірозрахунки, сутність та умови.
- •88. Формиміжнароднихрозрахунків та їхпорівняльна характеристика.
- •89.Платіжний баланс, основні параметри.
- •90. Структура та методика складанняплатіжного балансу.
- •93. Еволюція світової валютної системи.
- •94. Валютне регулювання. Форми валютної політики.
- •95. Світовий валютний ринок.
- •96. Основні види валютних операцій.
- •97. Передумови та цілі міжнародної економічної інтеграції.
- •98. Об`єктивні основи та етапи економічної інтеграції.
- •99. Європейський союз
- •100. Північноамериканська зона вільної торгівлі.
- •101. Інтеграційні процеси в країнах, що розвиваються та їх порівняльна характеристика.
- •102. Інтеграція України в сучасну світогосподарську систему.
- •103. Сутність, причини та основні ознаки процесу глобалізації.
- •104. Система міжнародних організацій, напрямки діяльності та основні функції.
- •105. Міжнародні фінансові організації.
- •106. Інтеграція України в світову економіку: проблеми інтеграції.
-
Предмет міжнародної економіки, сутність і структура міжнародної економічної систем.
Международная экономика - это часть экономической теории, где анализируется развитие мирового хозяйства в целом, взаимодействие национальных экономик, сфера международных экономических отношений.
Предметом курса "международная экономика" являетсямногоуровневый комплекс экономических отношений междустранами, их группировками. Международная экономика такжеизучает отношения между отдельными экономическимисубъектами, находящимися в разных странах: отдельнымилюдьми, домохозяйствами, предприятиями, государственными игражданскими учреждениями.
Структура мировой экономики - это некое упорядоченное множество элементов мировой экономической системы.
Основные элементы структуры:
-
национальные хозяйства, их сектора, отрасли, предприятия и иные экономические субъекты;
-
международные экономические отношения;
-
национальные и международные рынки, мировой рынок;
-
торгово-экономические союзы государств.
Структура мировой экономики неоднородна, так как, прежде всего, неоднородны национальные хозяйства, которые отличаются друг от друга:
-
масштабами и структурой экономики;
-
уровнем и темпами экономического развития;
-
моделями макроэкономического и социально-экономического развития;
-
уровнем, масштабами, формами участия в системе международных экономических отношений, ролью в международном разделений труда.
-
Світове господарство як система
Мировая экономика, или мировое хозяйство, — это совокупность национальных хозяйств, находящихся в постоянной динамике, в движении, обладающих растущими связями и взаимосвязями и соответственно сложнейшим взаимовлиянием, в результате чего формируется крайне противоречивая, но вместе с тем более или менее целостная мировая экономическая система. При изучении мировой экономики, которая представляет собой совокупность национальных хозяйств и интеграционных группировок, взаимодействующих друг с другом в различных сферах, очень важно четко определить и разграничить основные понятия. Изучение и всестороннее исследование многообразных сущности, структуры и проблем всемирного хозяйства имеет неоценимое теоретико-методологическое и практическое значение для правильного понимания не только процессов, происходящих как в целом современном мире, так и в его отдельных частях и регионах, но и для осмысления тенденций общемирового развития.
Мировое хозяйство неоднородно, национальные хозяйства, входящие в него, различаются социальной структурой, политическим устройством, уровнем развития производительных сил и производственных отношений, а также характером, масштабами, формами международных экономических отношений.
Субъектом мирового хозяйства выступает мировое сообщество. Его интересы в целом стали в наше время выше любых частных интересов (национальных, классовых, социальных). Возникла новая система ценностей, включающих мир, экономическое благополучие, социальную и политическую справедливость, экологическую безопасность, самореализацию личности. Появилась возможность создания системы глобального управления мировым хозяйством.