2.3 Виробничо-ресурсний потенціал та ефективність його використання

Необхідною умовою будь-якого виробництва, в тому числі і сільськогосподарського є ресурсний потенціал господарства та його використання.

Ресурсний потенціал підприємства – це сукупність взаємопов'язаних

ресурсів, які використовуються для виробництва продукції. Величина цього

потенціалу визначається обсягом окремих видів ресурсів (земельних, матеріальних і трудових), які перебувають у розпорядженні підприємства.

Рис. 1. Склад і взаємозв’язок засобів виробництва та виробничих фондів

Для аналізу ресурсного потенціалу підприємства необхідно застосувати такий метод, як економічні показники. На основі аналізу рівня таких показників, їх динаміки та взаємозв’язку робляться відповідні висновки.На сьогоднішньому етапі суспільного життя земельні ресурси використовуються надзвичайно інтенсивно, виконуючи функцію територіального базису, природного ресурсу та основного засобу виробництва[24; с. 321].

Земельні ресурси є невід'ємною і основною умовою існування та функціонування виробничого процесу у господарстві (табл. 3 ).

Розглядаючи склад та структуру земельних угідь на протязі досліджуваних років, можна зробити висновок, що склад земельних угідь не змінився і співвідношення ріллі до площі сільськогосподарських угідь становить 100%. Також в господарстві відсутні сінокоси та пасовища.

Таблиця 3

Склад та структура земельних угідь

Назва угідь	2008 рік		2009 рік		2010 рік
	площа, га	структура с.г. угідь, %	площа, га	структура с.г. угідь, %	площа, га	структура с.г. угідь, %
Сільськогосподарські угіддя - всього	2060	100	1697	100	1553	100
з них: - рілля	2060	100	1697	100	1553	100
- сіножаті	-	-	-	-	-	-
- пасовища	-	-	-	-	-	-
- багаторічні насадження	-	-	-	-	-	-

Про економічну ефективність використання землі судять на основі системи натуральних і вартісних показників. До натуральних показників відносять: урожайність сільськогосподарських культур; виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь (продукцію скотарства і вівчарства розраховують на 100 га сільськогосподарських угідь, свинарства — на ріллю, птахівництва — на площу зернових). До вартісних показників відносять: виробництво валової продукції в порівнянних цінах, товарної продукції в поточних цінах реалізації, чистої продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь [3; с. 106].

Натуральні показники характеризують продуктивність лише певної частини сільськогосподарських угідь, а вартісні — всієї їх площі (табл. 4). Вихідні дані для розрахунку ефективності використання землі наведено в додатку 1.

Аналіз показників економічної ефективності використання земельних ресурсів, показав зниження виробництва зерна в розрахунку на 100 га ріллі на 96,4%, а виробництво свинини зросло на 51,7 % в 2010 році порівняно із 2008 роком.

Виробництво в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, у 2010 році порівняно із 2008 роком також зменшилось, відтак виробництво мяса ВРХ знизилось на 9,5%, а молока знизилось відповідно на 5,3%.

Таблиця 4

Економічна ефективність використання земельних ресурсів

Назва показників	2008рік	2009рік	2010рік	Відношення, %
Вироблено в розрахунку на 100 га ріллі, ц:
- зерна	1759,0	1759,5	1694,9	96,4
- цукрових буряків	-	-	-	*
- картоплі	-	-	-	*
- м’яса свиней	8,9	9,6	13,5	151,7
Вироблено в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, ц:
- молока	389,3	198,4	20,5	5,3
- м’яса ВРХ	43,3	21,9	4,1	9,5
- вовни	-	-	-	*
Вироблено в розрахунку на 100 га зернових культур:
- яєць, тис. шт.	-	-	-	*
- м’яса птиці, ц	-	-	-	*
Одержано в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.:
- валової продукції	201,8	150,5	112,4	55,7
- товарної продукції	198,8	288,7	334,5	168,3
- валового доходу	57,1	1,4	46,6	81,6
- чистого доходу	7,2	43,0	18,4	255,6
- прибутку (збитку)	5,8	-65,4	6,7	115,5

Показник валової продукції у звітному році зменшився порівняно із базисним показником на 55,7%, товарна продукція зменшилась на 68,3%, відповідно валовий дохід знизився на 81,6%, проте не зважаючи на такі негативні зміни, спостерігається зростання чистого доходу на 55,6% і прибутку на 15,5% одержаного в розрахунку на 100 га. сільськогосподарських угідь.

Основними виробничими фондами підприємства називаються засоби праці, які неодноразово приймають участь у виробничих циклах, мають термін служби більш одного календарного року, зберігають при тому свою речову форму і поступово втрачають свою вартість, яка частинами, пропорційно їх зносу переноситься на вироблену продукцію.

Сума коштів, яка необхідна для створення підприємства і забезпечення подальшого його функціонування, визначає величину авансованого капіталу у певне підприємство. Цей капітал призначається для придбання засобів виробництва і оплати праці робітників, відповідно він називається постійним і змінним. При тому капітал, що вкладається в придбання засобів праці (тобто основних фондів), приймає форму основного капіталу, використаний на оплату предметів праці і оплату праці робітників – форму оборотного капіталу [26].

Таблиця 5

Склад та структура основних фондів

Групи і види основних фондів	Вартість основних фондів, тис. грн.			Структура основних фондів, %
				Всього			Сільськогосподарського призначення
	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.
Будівлі, споруди	890	1245	1245	37,5	36,1	35,9	37,5	36,1	35,9
Машини і обладнання	594	1208	1229	25,0	35,0	35,4	25,0	35,0	35,4
Транспортні засоби	872	969	969	36,7	28,1	27,9	36,7	28,1	27,9
Виробничий і господарський інвентар	18	27	27	0,8	0,8	0,8	0,8	0,8	0,8
Робоча і продуктивна худоба	217,7	-	-	9,2	9,2	9,2	9,2	9,2	9,2
Багаторічні насадження	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Всього основних виробничих фондів с/г призначення	2374	3449	3470	100	100	100	100	100	100
Невиробничі основні фонди	-	-	-	-	-	-	х	х	х
Разом основних фондів	2374	3449	3470	100	100	100	х	х	х

Проаналізувавши таблицю 5 можна зробити висновок, що до складу основних засобів підприємства входять: будівлі і споруди, машини та обладнання, транспортні засоби, виробничий і господарський інвентар, та робоча і продуктивна худоба.

Найбільша вартість будівель, споруд, передавальних пристроїв спостерігалася у 2009 році та у 2010 році, що становить 1245 тис. грн., це у загальній структурі становить 36,1% і 35,9% відповідно. Вартість машин і обладнання у 2010 році становить – 1229 тис.грн., що в загальній структурі займає – 35,4%. Щодо виробничого і господарського інвентаря, то найвищий показник спостерігався у 2009 та 2010 роках - 27 тис.грн., що в загальній структурі становить 0,8%.

Найбільша вартість основних виробничих фондів с/г призначення була відмічена у 2010 році – 3470 тис.грн., а найменша у 2008 році – 2374 тис.грн. що в загальній структурі становить – 100%.

Система показників, яка всебічно може характеризувати ефективність основних фондів, охоплює два їх блоки: перший - показники ефективності відтворення окремих видів і всієї сукупності засобів праці; другий - показники рівня використання в цілому і окремих видів основних фондів.

Для визначення забезпеченості господарства основними фондами розраховують показники фондозабезпеченості і фондоозброєності праці.

Фондозабезпеченість підприємства – це вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, що припадає на 100 га с/г угідь.

Фондоозброєність праці – це вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення в розрахунку на одного середньорічного працівника.

Для визначення економічної ефективності використання основних і оборотних фондів сільськогосподарського виробництва обчислюють норму прибутку. Цей показник визначають з відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних виробничих фондів, вираженого у відсотках [19; с. 101-108].

Аналізуючи (табл.6) забезпеченість підприємства основними виробничими засобами та ефективність їх використання, видно, що показник фондозабезпеченості підприємства протягом досліджуваних років зріс у 1,5 рази, також частково збільшилась фондоозброєність праці на 39,8 %.

Рентабельність основних виробничих фондів, у 2010 році знизилась на 23,7 % порівняно із 2008 роком, відповідно норма прибутку зменшилвсь із 13,99 % у 2008 році, до 4,32 % у 2010 році, зменшення даного показника становить 30,9 %. Незважаючи на збільшення фондозабезпеченості підприємства та фондоозброєності праці, ефективність використання основних фондів має тенденцію до зниження, а це в свою чергу є досить негативним явищем для господарства.

Таблиця 6

Забезпеченість підприємства основними виробничими засобами та

ефективність їх використання

Назва показників	2008 рік	2009 рік	2010 рік	відношення, %
Фондозабезпеченість підприємства, тис. грн.	141,4	203,9	219,3	155,1
Фондоозброєність праці, тис. грн.	24,9	40,7	34,8	139,8
Коефіцієнт фондовіддачі, визначений через вихід:
валової продукції	1,43	0,74	0,51	35,7
товарної продукії	1,41	1,42	1,52	107,8
валового доходу	0,40	0,01	0,21	52,5
прибутку (збитку)	0,04	-0,32	0,03	75,0
Коефіцієнт фондомісткості визначений через вихід:
валової продукції	0,70	1,35	1,95	278,6
товарної продукії	0,71	0,70	0,66	93,0
валового доходу	2,48	128,1	4,71	189,9
прибутку (збитку)	24,23	-3,12	4,71	189,9
Рентабельність основних виробничих фондів, %	29,53	-0,06	6,99	23,7
Норма прибутку (збитку), %	13,6	3,14	5,06	37,2

Для забезпечення безперебійного процесу виробництва на підприємстві, крім основних виробничих фондів, потрібні предмети праці, які виступають у вигляді оборотних фондів.

Оборотні фонди — це частина виробничих фондів, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, при цьому переносять усю свою вартість на створювану продукцію і змінюють свою натуральну форму. Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, які в процесі виробництва перетворюються в готову продукцію, становлячи її матеріальну основу, або сприяють її створенню. Склад та структуру оборотних фондів наведено у дододатку 7.

Аналізуючи оборотні фонди СВК «Полянський» необхідно зазначити, що загальна вартість оборотних фондів у 2010 році становить 3602 тис. грн., а найбільшу частку у їх структурі займають виробничі запаси 38,9%, їх вартість у 2010 році становить 1400 тис. грн., до складу виробничих запасів входять сировина та матеріали –50,0 тис.грн., будівельні матеріали - 59,0 тис.грн., запасні застини – 108,0 тис.грн. та матеріали с/г призначення (корми,насіння,добрива) – 1183,0 тис.грн.

Тварини на вирощуванні та відгодівлі займають друге місце у складі та структурі оборотних фондів, тобто 27,8%, а їх вартість становить 1000 тис.грн. Наступне місце посідають фонди обігу – 25,6% з вартістю в 922,0 тис. грн., сюди входить готова продукція – 20,0 тис. грн., дебіторська заборгованість – 899,0 тис. грн. та грошові кошти і їх еквіваленти – 3 тис. грн.

Найменшу частку у складі оборотних фондів займає незавершене виробництво, воно становить лише 19,9% від усіх оборотних засобів, вартістю в 715,0 тис. грн.

Оборотні фонди перебувають у постійному русі (обороті), починаючи від надходження предметів праці на склад підприємства до отримання готової продукції та переходу її у сферу обігу (реалізації) [27]

Таблиця 7

Ефективність використання оборотних засобів підприємства та швидкість їх обертання

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Відношення звітного року до базисного, %
Коефіцієнт обороту оборотного капіталу	1,64	2,24	1,65	101,0
Коефіцієнт завантаження коштів в обороті	0,59	0,45	0,61	103,4
Тривалість одного обороту, днів	219,5	160,7	218,8	99,7
Фондовіддача оборотного капіталу	1,29	1,28	0,83	64,3
Фондомісткість	0,78	0,78	1,21	155,1
Матеріаловіддача	0,71	0,54	0,47	66,2
Матеріаломісткість	1,41	1,87	2,13	151,1
Рентабельність оборотних засобів, %	0,27	-0,11	0,11	40,7
Коефіцієнт забезпечення власними коштами	0,36	0,46	-0,76	-
Коефіцієнт покриття	1,12	2,74	2,31	206,2
Питома вага оборотних виробничих фондів в обігових коштах підприємства, %	0,73	0,73	0,51	69,9

Розглядаючи 7 таблицю, видно, що коефіцієнт обороту оборотного капіталу у 2010 році порівняно із 2008 роком зріс лише на 1%, коефіцієнт завантаження коштів збільшився на 3,4%, а тривалість одного обороту зменшилась на 99,7% і становить 218,8 днів.

Щодо показників економічної ефективності використання оборотних фондів підприємства, то слід зазначити, що фондовіддача оборотного капіталу знизилась на 64,3%порівняно із базисним роком, матеріаловіддача зменшилась на 66,2%, а от фондомісткість та матеріаломісткість виробництва навпаки зросла відповідно на 55,1% та 51,1%, це означає, що вкладається у виробництво більше коштів та засобів, а отримується все менше та менше ефективності.

За досліджувані роки знизилась рентабельність оборотних засобів на 40,7%, і становить 0,11%.

Основою збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і підвищення матеріального добробуту населення є раціональне використання трудових ресурсів підприємства. Вони є головною складовою продуктивних сил сільського господарства, а їх праця – вирішальним фактором виробництва.

Узагальнюючим показником ефективності використання робочої сили є продуктивність праці, що, як і всі показники ефективності, характеризує співвідношення результатів та витрат, у даному випадку — результатів праці та витрат праці [24].

Продуктивність праці вимірюється відношенням обсягу виробленої продукції до затрат праці (середньооблікової чисельності персоналу). Залежно від прямого або зворотного відношення маємо два показники: виробіток і трудомісткість.

Трудомісткість — це показник, який характеризує затрати часу на одиницю продукції (тобто зворотна величина виробітку).

Таблиця 8

Продуктивність праці (натуральні показники) і трудомісткість виробництва продукції

Назва показників	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відношення, %
Вироблено за 1 люд.-год., кг:
пшениці озимої	67,0	50,7	36,9	55,1
гречки	88,8	60,8	56,2	63,3
кукурудзи на зерно	55,2	3,4	71,8	130,1
ячменю	67,8	24,5	31,0	45,7
гороху	55,8	23,8	-	*
вівса	34,7	29,2	13,4	38,6
соняшнику	24,1	-	-	*
сої	5,5	-	7,0	127,3
ріпаку	32,7	9,8	-	*
молока	8,6	7,0	1,4	16,3
приросту ВРХ	1,2	1,0	0,7	58,3
приросту свиней	1,1	0,6	0,6	5,4
Трудомісткість виробництва 1 ц продукції, люд.-год.:
пшениці озимої	1,5	2,0	2,7	180,0
гречки	1,1	1,6	1,8	163,6
кукурудзи на зерно	1,8	29,1	2,0	111,1
ячменю	1,5	4,1	3,2	213,3
гороху	1,8	4,2	-	*
вівса	2,9	3,4	7,5	258,6
соняшнику	4,2	-	-	*
сої	18,2	-	14,2	78,0
ріпаку	3,1	10,2	-	*
молока	11,6	14,3	72,1	621,6
приросту ВРХ	84,2	99,7	140,6	167,0
приросту свиней	92,9	177,9	176,2	189,7

Аналізуючи натуральні показники продуктивності праці, слід звернути увагу значну негативну динаміку показників. Виробництво озимої пшениці за 1 люд.-год. у 2010 році на відміну від 2008 року знизилось на 55,1% і становить 36,9 кг, виробництво гречки зменшилось на 63,3%, ячменю на 45,7%, вівса на 38,6%. Позитивні зміни також присутні, проте вони не є суттєвими для господарства, так виробництво кукурудзи зросло у 2010 році на 30,1%, сої на 27,3%.

Щодо виробництва тваринницької продукції за 1 люд.-год, то тут спостерігається стабільне зниження продуктивності праці, а саме виробництво молока знизилось на 16,3%, приріст свиней – на 5,4%, приріст ВРХ зменшився на 58,3%

Із даної таблиці видно, що у 2010 році порівняно із 2008 роком спостерігається збільшення тудомісткості виробництва 1ц продукції по усьому підприємству в цілому. Трудомісткість пшениці зросла на 80,0%, гречки на 63,6%, ячменю більш ніж вдвічі, аналогічно зросла і трудомісткість 1ц вівса, лише при виробництві сої затрати праці значно зменшились на 78,0% .

Такі самі негативні зміни присутні і при виробництві продукції тваринництва, відтак тудомісткість 1 ц молока зросла у 6 разів, приросту ВРХ на 67,0%. Затрати праці на виробництво свинини також зросли 89,7% із 92,9 люд.-год у 2008 році, до 176,2 люд.-год. у 2010 році.

Виробіток — це кількість виробленої продукції за одиницю часу або кількість продукції, яка припадає на одного середньооблікового працівника або робітника за рік, квартал, місяць. Він вимірюється відношенням кількості виробленої продукції до величини робочого часу, витраченого на його виробництво.

Зростання продуктивності праці забезпечує збільшення реального продукту й доходу, а тому воно є важливим показником економічного зростання країни. Оскільки збільшення суспільного продукту в розрахунку на душу населення означає підвищення рівня споживання, а отже, і рівня життя, то економічне зростання стає однією з головних цілей держав з ринковою системою господарювання [20; с. 512].

Таблиця 9

Вартісні показники рівня продуктивності праці

Назва показників	2008рік	2009рік	2010рік	відношення, %	(відхилення, +/-)
Одержано в розрахунку на одного середньорічного працівника за рік, тис. грн.:
валової продукції	35,3	30,0	17,8	50,1	- 17,5
валового доходу	10,0	0,3	7,4	74,0	- 2,6
прибутку (збитку)	1,6	-13,1	1,1	68,8	- 0,5
Одержано в розрахунку на 1 люд.-год., грн.:
валової продукції	9,0	6,2	3,7	41,1	- 5,3
валового доходу	2,6	0,1	1,5	57,7	- 1,1
прибутку (збитку)	0,3	- 2,7	0,2	66,7	-0,1
Трудомісткість виробництва 1 грн. валової продукції, люд.-год.	0,11	0,16	0,27	245,5	0,16

Розглядаючи показники продуктивності праці, слід відмітити, що виробництво валової продукції в розрахунку на 1 середньорічного працівника підприємства за досліджуваний період знизилась із 35,3 тис. грн. у 2008 році до 17,8 тис. грн. у 2010 році. Валового доходу одержано на 2,6 тис. грн. менше порявняно із 2008 роком, проте порівняно із попереднім 2009 роком, цей показник зріс на 7,1 тис. грн. Зменшення даних показників призвело до низького прибутку у звітному році, що становить 1,1 тис. грн, а це на 0,5 тис. грн. менше від базисного року.

Аналізуючи показники виробництва в розрахунку на 1 люд.-год., можна сказати, що виробництво валової продукції знизилось на 5,6 грн, валового доходу на 1,1 грн., але прибуток натомість зріс на 3,4 грн.

Щодо трудомісткості виробництва 1 грн. валової продукції, то даний показник збільшився у 2010 році на 0,16 люд.-год. У підприємстві постійно зростають затрати праці, але їх продуктивність залишається низькою.