1. Облік кількості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь.

2. Облік якості земель відображає відомості, які характеризують земельні угіддя за природними вла­стивостями та набутими властивостями, що вплива­ють на їх родючість, а також за ступенем забруднен­ня грунтів.

Облік кількості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь. При обліку кількості земель виді­ляються: землі в межах населених пунктів; землі за межами населених пунктів; землі за категоріями; зе­млі за формами власності; зрошувані і осушені землі; землі, що надані в оренду; землі, що оподатковуються та землі, що не оподатковуються.

Особлива увага надається обліку зрошуваних і осу­шуваних земель. Він ведеться за загальноприйнятою класифікацією угідь, за фактичним станом і викори­станням меліорованих земель, за ступенем зрошува-ності й осушуваності, способами зрошення й осушен­ня, станом зрошувальної й осушувальної мережі.

Детального особливого обліку вимагають землі жи­тлової та громадської забудови, які є просторовим опе­раційним базисом для житлового, адміністративного І культурно-побутового та виробничого будівництва в

204

містах, селищах міського типу і сільських населених пунктах з густою забудовою дрібними ділянками.

Облік земель за якістю проводиться за всіма кате­горіями земель і містить:

а) класифікацію всіх земель сільськогосподарсько­го призначення за придатністю з виділенням особли­во цінних земель. Категорії придатності земель виді­ляють за основними стадіями їх утворення і розвитку відповідно до відносного віку земель і основного сіль­ськогосподарського призначення. Основою для виділен­ня категорій придатності є якісний стан земель і мож­ливість їх використання під сільськогосподарські угід­дя (ріллю, сінокоси, пасовища).

Класифікація земельного фонду передбачає такі категорії придатності:

1 — землі, придатні під ріллю;

2 — землі, придатні під сінокоси;

3 — землі пасовища, після покращення можуть вико­ристовуватись під інші сільськогосподарські угіддя;

4 — землі, придатні під сільськогосподарські угід­дя після корінних меліорацій;

5 — землі, малопридатні під сільськогосподарські угіддя;

6 — землі, непридатні під сільськогосподарські угіддя;

7 — порушені землі.

б) характеристику земель за товщиною гумусового горизонту, вмістом гумусу і рухомих поживних речо­вин, механічним складом ґрунтів, крутизною схилів, еродованістю, кам'янистістю, засоленістю, солонцюваті­стю, кислотністю, перезволоженістю, заболоченістю, за­брудненням як продуктами хімізації сільського госпо­дарства, так і техногенним, включаючи радіонуклідне;

в) характеристику культуртехнічного стану природ­них кормових угідь;

г) лісотипологічну характеристику лісових угідь;

д) класифікацію земель житлової та громадської забудови, що проводиться за функціональним призна­ченням згідно з містобудівною документацією населе­них пунктів;

204

е) характеристику земель житлової та громадської забудови за інженерно-геологічними умовами, рівнем забезпеченості соціальною, інженерно-транспортною та природоохоронною інфраструктурою, об'єктами оздо­ровчого, рекреаційного та історико-культурного призна­чення.

Матеріали обліку якості земель дають необхідну інформацію для вирішення питань трансформації угідь, захисту ґрунтів від ерозії, виявлення резервів освоєн­ня нових земель шляхом їх меліорації та рекультива­ції, проведення природно-сільськогосподарського рай­онування території, розробки систем ведення сільського господарства, прогнозування використання земельних ресурсів у схемах землевпорядкування на перспекти­ву, проведення бонітування ґрунтів І економічної та грошової оцінки земель.

Дані кадастрового обліку мають важливе господар­ське і правове значення. Так, зафіксовані при обліку площі сільськогосподарських угідь можуть бути змі­нені або переведені до інших видів угідь тільки в вста­новленому законом порядку. У разі погіршення якос­ті земель або неправильного їх використання дані дер­жавного обліку приймаються як вихідні. Відомості обліку кладуться в основу різних державних заходів щодо використання і охорони земель. Дані обліку є однією із основ для встановлення умов цивільно-пра­вових угод із землею і визначення нормативної, дого­вірної або заставної ціни землі.

За характером отримання інформації облік землі поділяється на первинний (основний) і поточний (по­дальший). Первинний облік здійснюється періодично на основі інструментальних зйомок з використанням пла­ново-картографічних та інших матеріалів. Він включає в себе: підготовчі, польові і камеральні роботи. За допо­могою поточного обліку виявляються зміни, що відбу­лися в стані земель, які відображаються у даних пер­винного обліку. При цьому визначаються зміни, що не тільки фактично відбулися на земельних площах, але і їх законність. У цих цілях проводяться зйомки, обсте­ження і спеціальні обміри земельних ділянок.

204

Стаття 204. Порядок ведення державного земельного кадастру