- •Походження політики. Сутність та суб’єкти політики
- •Види політики. Структура політики
- •3.Характерні риси політики.
- •4.Політика як наука і мистецтво, зв*язок політики з іншими сферами суспільного життя (економікою, мораллю, релігією, право)
- •5.Об'єкт і предмет політології
- •6.Категорії та закономірності політології
- •7. Функції та методи політології
- •8. Місце політології в системі суспільних наук.
- •9. Cутність влади як суспільного явища
- •10. Концепція політичної влади
- •11. Політична влада: сутність, форми прояву та ресурси.
- •12. Сутність,структура та ф-ї політичної системи суспільства
- •13. Типи політичних систем
- •15. Політична система однієї із зарубіжних країн.
- •16. Поняття політичного режиму та його критерії.
- •17. Сутність, типи та ознаки демократії.
- •18. Авторитарний та тоталітарний політичний режими.
- •19. Сутність, ознаки та функції держави.
- •20. Теорії походження держави.
- •21. Форми державного правління.
- •22. Форми державного устрою
- •23.Правова і соціальна держава
- •24. Громадянське с-ство та його взаємозв*язок з державою
- •25. Політичні партії:поняття, істор форми, ознаки та функції.
- •26. Типологія політичних партій.
- •27. Типологія партійних систем.
- •29. Сутність виборчої система. Принципи виборчого права
- •30. Мажоритарна виборча система
- •33. Плебісцит і референдум
- •34. Сутність, типи та роль громадських об’єднань в політичному житті суспільства.
- •35. Громадські рухи сучасності: соціальний склад, ознаки, типологія та функції.
- •36. Громадські організації та органи та їх роль в житті суспільства.
- •37.Поняття «суспільно-політична течія» і «суспільно-політична доктрина»
- •38. Лібералізм та неолібералізм.
- •39.Консерватизм та неоконсерватизм.
- •40. Соціалізм і комунізм як суспільно-політ течії.
- •41. Соціал- демократична концепція соціалізму
- •42. Політичний екстремізм та його різновиди
24. Громадянське с-ство та його взаємозв*язок з державою
Громадянське суспільство – це не державна сфера с-ства, сукупність відносин та інститутів громадян через які здійснюються їх індивідуальні та колективні інтереси.
Вперше ідею громадянського с-ства розвинув нім.філософ Гегель.
Громадянське с-ство може розвиватись за наявності наступних умов:
-наявність правової держави, що забезпечує права і свободи та створює умови для розвитку вільної особистості;
-економічний, політичний та ідеологічний плюралізм (багатоманітність):
•економічний плюралізм –створення рівних умов для розвитку усіх форм власності (приватна, державна, колективна, комунальна, індивідуальна);
•політичний плюралізм – забезпечення політичних прав громадян та створення рівних умов для політичних партій в боротьбі за держ.владу;
•ідеологічний плюралізм – забезпечення права громадян сповідувати політичні погляди, ідеї та їх пропагувати на умовах закону;
-незалежна громадська думка – важливу роль тут відіграють незалежні ЗМІ.
Інститути громадянського с-ства – це сім*я, церква, добровільні об*єднання громадян, політичні партії, недержавні п-ства та установи, незалежні ЗМІ.
Між правовою державою і громадянським с-ством існує тісний зв*язок, вони взаємообумовлюють одне одного, тобто без правової держави не може бути громадянського с-ства, а без громадянського с-ства не можу бути правової держави.
В Україні відбувається поступовий процес становлення громадянського с-ства.
Сформувалися три підходи до співвідношення громадянського суспільства і держави:1) держава і громадянське суспільство — збіжні соціальні системи;2) держава і громадянське суспільство — різні соціальні системи, первинною (провідною) є держава, що контролює громадянське суспільство;3) держава і громадянське суспільство — різні соціальні системи, держава виконує службову (підпорядковану) роль щодо громадянського суспільства. Ознаки (риси) громадянського суспільства — у його співвідношенні з державою:1) не існує до держави і поза державою;2) не включає державу, розвивається самостійно — без безпосереднього втручання держави;3) складається із суб'єктів — вільних і рівноправних громадян і об'єднань, що добровільно сформувалися і знаходяться у відносинах конкуренції і солідарності;4) має певний пріоритет перед державою, проте зацікавлено в добробуті держави і сприяє її розвитку;5) справляє вплив на створення і функціонування державних органів у власних інтересах;6) має право жадати від держави захисту життя, здоров'я, безпеки громадян, не допускаючи її втручання в їх приватні інтереси;7) формує право, що формулюється державою в законах та інших нормативно-правових актах, гарантує і захищає її від порушень із боку будь-кого. Усі потреби громадянського суспільства реалізуються за допомогою волі держави, вираженої у формі правового акта;ф8) розвивається і взаємодіє з державою в межах права, котре виступає як рівний і справедливий масштаб свободи і справедливості, а не як спосіб нав'язування державної волі.