- •Походження політики. Сутність та суб’єкти політики
- •Види політики. Структура політики
- •3.Характерні риси політики.
- •4.Політика як наука і мистецтво, зв*язок політики з іншими сферами суспільного життя (економікою, мораллю, релігією, право)
- •5.Об'єкт і предмет політології
- •6.Категорії та закономірності політології
- •7. Функції та методи політології
- •8. Місце політології в системі суспільних наук.
- •9. Cутність влади як суспільного явища
- •10. Концепція політичної влади
- •11. Політична влада: сутність, форми прояву та ресурси.
- •12. Сутність,структура та ф-ї політичної системи суспільства
- •13. Типи політичних систем
- •15. Політична система однієї із зарубіжних країн.
- •16. Поняття політичного режиму та його критерії.
- •17. Сутність, типи та ознаки демократії.
- •18. Авторитарний та тоталітарний політичний режими.
- •19. Сутність, ознаки та функції держави.
- •20. Теорії походження держави.
- •21. Форми державного правління.
- •22. Форми державного устрою
- •23.Правова і соціальна держава
- •24. Громадянське с-ство та його взаємозв*язок з державою
- •25. Політичні партії:поняття, істор форми, ознаки та функції.
- •26. Типологія політичних партій.
- •27. Типологія партійних систем.
- •29. Сутність виборчої система. Принципи виборчого права
- •30. Мажоритарна виборча система
- •33. Плебісцит і референдум
- •34. Сутність, типи та роль громадських об’єднань в політичному житті суспільства.
- •35. Громадські рухи сучасності: соціальний склад, ознаки, типологія та функції.
- •36. Громадські організації та органи та їх роль в житті суспільства.
- •37.Поняття «суспільно-політична течія» і «суспільно-політична доктрина»
- •38. Лібералізм та неолібералізм.
- •39.Консерватизм та неоконсерватизм.
- •40. Соціалізм і комунізм як суспільно-політ течії.
- •41. Соціал- демократична концепція соціалізму
- •42. Політичний екстремізм та його різновиди
-
Види політики. Структура політики
Розрізняють такі види політики:
Внутрішня – діяльність державних органів, установ, правлячих партій, спрямована на узгодження інтересів окремих верств населення країни, на певне їхнє підпорядкування та можливе за конкретних умов задоволення, на збереження існуючого стану в суспільстві або на цілеспрямоване його перетворення, на забезпечення цілісності, взаємозв'язку і взаємодії окремих сфер суспільства. Міжнародна – це сфера діяльність держави та політичної системи на міжнародній арені, що регулює її стосунки з іншими суб'єктами зовнішньополітичної діяльності: державами, зарубіжними партіями, іншими громадськими об'єднаннями, міжнародними організаціями. Зовнішньополітичний курс будь-якої держави визначається, головним чином, характером її внутрішньої політики, і в водночас істотно впливає на внутрішню політику. Зрештою і внутрішня, і зовнішня політика вирішують одну задачу — збереження і зміцнення існуючої в державі системи суспільних відносин. Світова - сукупна діяльність народів, держав та їхніх інститутів, соціальних спільнот та їхніх організацій і рухів, які переслідують певні політичні цілі у сфері міжнародного життя. Такі організації як ООН, ЕЄС, СОТ, ЮНЕСКО
Залежно від сфери суспільних відносин, яка є об'єктом політичного впливу, внутрішню політику можна класифікувати на: 1)економічні політика - система заходів, спрямованих на регулювання економічних процесів.2) національну політику- являє собою науково обґрунтовану система заходів, спрямованих на реалізацію національних інтересів, розв'язання суперечностей у сфері етнонаціональних відносин 3)соціальну політику - комплекс заходів державного та недержавного характеру, спрямованих на виявлення, задоволення і узгодження потреб та інтересів громадян, соціальних груп, територіальних громад. 4)демографічну політику - це цілеспрямована діяльність державних органів і інших соціальних інститутів у сфері регулювання процесів відтворення населення, покликана зберігати або змінювати тенденції динаміки чисельності, структури, розселення і якості населення. 5)аграрну політику-сферою впливу якої являється сільське господарство і пов’язані з ним господарчі сфери 6). науково-технічну політику - це політика держави щодо формування умов, сприятливих для ефективного науково-технічного розвитку країни, зокрема цілі, форми та методи діяльності держави у науково-технічній сфері.7) військову політику - складова частина загальнодержавної політики, що ставиться до організації й застосуванню коштів збройного насильства для досягнення політичних цілей. За пріоритетами політика поділяється на нейтральну, відкритих дверей, національного примирення, компромісів; за змістом і характером — на прогресивну і реакційну, на науково обґрунтовану і волюнтаристичну тощо. Наявність і взаємодія структурних елементів політичної організації надає політиці внутрішньої цілісності, завдяки чому вона має можливість виконувати певні функції. Структура політики. До структурних складових політики слід віднести: 1) політичні відносини, що відображають стійкий характер взаємозв'язків суспільних груп між собою і з інститутами влади; 2)політичну свідомість, яка характеризує залежність політичного життя від усвідомленого ставлення людей до своїх інтересів; 3)політичний інтерес, що являє собою внутрішнє, усвідомлене джерело політичної поведінки, яке спонукає людей до постановки певних політичних цілей і до дій, направлених на втілення цих цілей у життя; 4) політична діяльність суб'єктів політики; суб'єктами політики виступають переважно: держава, політичні партії, громадські організації, або ж політичний індивід, дії якого чітко окреслені законами та моральними нормами; іноді і соціальні інститути, які покликані виконувати переважно неполітичні завдання, нерідко справляють досить суттєвий вплив на політику: церква, університети, асоціації тощо; 5)політичний процес як сукупність видів діяльності суб'єктів політики, які охоплюють усі стадії функціонування політичної системи і спрямовані на досягнення політичних цілей; 6)політична організація, що відображає роль інститутів публічної влади як центрів управління системними процесами. Це сукупність органів законодавчої, виконавчої і судової влади, партійних і громадських організацій, груп тиску, що представляють політичні інтереси різних верств суспільства в цілому, становлять організаційний скелет політики.