Тема б

1.Специфіка ведення бух.Обліку в банках.Осн принципи бух.Обліку.

Методологічно та організаційно бухгалтерський облік у банківських установах поділяється на фінансовий, управлінський та податковий.Фінансовий облік - це сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку і надання фінансової інформації про господарську діяльність банку зовнішнім і внутрішнім користувачам. Він забезпечує своєчасне і повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни. На основі даних фінансового обліку складається фінансову звітність. Зміни у фінансовому обліку не впливають на податковий облік. Основним джерелом інформації фінансового обліку є фінансові звіти.Управлінський облік визначають як сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку і надання інформації про діяльність банку для задоволення потреб керівництва банку та його менеджерів оперативною фінансовою і не фінансовою інформацією у визначеній ними формі для планування, оцінки, контролю і використання своїх ресурсів. Управлінський облік ведеться банком для забезпечення внутрішніх потреб в інформації, виходячи зі специфіки та особливостей діяльності й структури управління.Податковий облік ведеться з метою накопичення даних про валові доходи і валові витрати відповідно до чинного законодавства і використовується для складання податкової звітності, форма, правила, порядок і термін подання якої визначається Державною податковою адміністрацією. Зміни в податковому обліку не впливають на фінансовий облік. Формування інформації в межах кожної підсистеми забезпечує активну взаємодію системи бухгалтерського обліку із зовнішнім і внутрішнім середовищем у процесі використання користувачами потрібної інформації. Під поширенням інформації розуміють засоби повідомлення й оприлюднення фінансових звітів. Своєчасне доведення інформації до керівників банку та учасників ринку надає їм змогу правильно оцінити стан справ у банку, а також прийняти обґрунтовані рішення щодо ділових стосунків із банком. Керівникові та менеджерам банку інформація потрібна для оцінювання фінансового стану банку, для розроблення стратегії розвитку банківського бізнесу і прийняття поточних управлінських рішень щодо доцільності здійснення окремих банківських операцій і впровадження нових банківських продуктів.

Категорія користувачів за межами банку охоплює інвесторів (як фактичних, так і потенційних) - акціонерів або засновників банку; вкладників, клієнтів та інших кредиторів банку; урядові установи; фінансових аналітиків і громадськість. Потреби користувачів щодо фінансової інформації про діяльність банку, безумовно, не є однотипними. Спільним, що об'єднує всіх учасників ринку, є бажання отримати інформацію стосовно надійності та фінансової стабільності конкретного банку для вирішення питання, чи можна йому довіряти власні кошти. Фінансові звіти забезпечують користувачів інформацією, необхідною для прийняття виважених економічних рішень.

1.Принципи, що визначають, яка інформація підлягає обліку:► повного висвітлення - усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. ► відкритість - фінансові звіти мають бути зрозумілими і достатньо деталізованими, з метою уникнення двозначності, правдиво відображати операції банку з необхідними поясненнями в додатках до правил оцінки активів і зобов'язань.

2. Принципи, що формують процедуру ведення бухгалтерського обліку:автономності - активи та зобов'язання банку мають бути відокремлені від активів і зобов'язань власників цього банку та інших банків (підприємств), у зв'язку з цим особисте майно та зобов'язання власників не мають відображатися у фінансовій звітності банку;► суттєвості - фінансові звіти мають відображати всю суттєву інформацію, що необхідна для прийняття рішень керівниками банку або інвесторами. ► консолідації - складання фінансової звітності в цілому по банку з урахуванням дочірніх банків і підприємств як єдиної економічної одиниці;► безперервності - оцінка активів банку здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься в неосяжному майбутньому. Якщо банк планує скоротити масштаби своєї діяльності, то це має відображатися у фінансових звітах;► дати операції - операції відображають у бухгалтерському обліку в день їх здійснення, тобто в день виникнення прав (активів) або зобов'язань (пасивів) незалежно від дати руху коштів за цими активами або зобов'язаннями;► окреме відображення активів і пасивів - усі рахунки активів і пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді. Усі рахунки є активними або пасивними, за винятком клірингових, транзитних або технічних рахунків;► послідовності (прийнятність вхідного балансу) - залишки за балансовими рахунками на початок поточного звітного періоду мають відповідати залишкам на кінець попереднього звітного періоду;► постійності - постійне (з року в рік) застосування банком обраної облікової політики. Зміна методів обліку можлива лише у випадках, передбачених міжнародними стандартами і національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, вона потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах;► переваги змісту над формою - операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їхньої сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою.

3. Принципи, що регламентують способи обліку в конкретних ситуаціях:► оцінки (історичної/фактичної собівартості) - активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення. Активи і зобов'язання в іноземній валюті, за винятком немонетарних статей, мають бути переоцінені в разі зміни офіційного валютного курсу на звітну дату;► нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. ► обережності - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, відповідно до яких активи та/або дохід не будуть завищені, а зобов'язання та/або витрати - не будуть занижені.