2.2. Аналіз політики регулювання та нагляду за діяльністю комерційних банків України
Національний банк є посередником між державою та комерційними банками. Спираючись на Конституцію, НБУ як орган виконавчої влади з особливими функціями і засобами, які він має у розпорядженні, здійснює державне управління банківською системою країни. Державну реєстрацію банків здійснює НБУ відповідно до вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність" і нормативно-правових актів Національного банку України.
Регулятивна політика НБУ щодо діяльності комерційних банків здійснюється згідно з розділом IV Закону України "Про банки і банківську діяльність". За ст. 66 державне регулювання діяльності банків здійснюється НБУ в декількох формах (рис. 15.8).
НБУ проводить наглядову діяльність, перевіряє фінансову і статистичну звітність щодо роботи банку, його операцій, ліквідності, платоспроможності, прибутковості, а також інформацію афілійованих осіб банку з метою оцінки фінансового стану банку. Згідно зі ст. 69 НБУ встановлює для банків:
1) форму звітності та методику її складання;
2) періодичність і строки подання звітності;
3) структуру пояснювальної записки;
4) мінімум відомостей, що підлягають опублікуванню, та строки їх подання;
5) методику складання консолідованої звітності.
Рис. 15.8. Форми регулювання діяльності банків з боку НБУ
НБУ має право в окремих випадках вимагати подання разової та тимчасової звітності. Фінансова звітність банків, що подається до НБУ, повинна бути щорічно перевірена аудитором. НБУ також здійснює інспекційні перевірки комерційних банків з метою визначення рівня безпеки і стабільності операцій банку, достовірності звітності банку і дотримання ним законодавства України про банки і банківську діяльність, а також нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" для забезпечення економічних умов стійкого функціонування банківської системи та захисту інтересів вкладників, кредиторів та акціонерів комерційних банків НБУ встановлює для всіх комерційних банків 13 обов'язкових економічних нормативів, які можна згрупувати так, як подано на рис. 15.9.
Рис. 15.9. Обов'язкові економічні нормативи банківської діяльності
Економічні нормативи регламентує інструкція "Про порядок регулювання діяльності банків в Україні", яка побудована на вимогах Базельського комітету за принципами, що згруповані за такими розділами:
– передумови ефективного банківського нагляду;
– ліцензування і структурування;
– пруденційні вимоги і регулятивні заходи;
– методи постійного банківського нагляду;
– інформативні вимоги;
– повноваження органів банківського нагляду;
– міжнародна банківська справа.
Контроль за дотриманням комерційними банками встановлених економічних нормативів здійснюється щоденно (за щоденними формами звітності) та щомісячно (на підставі форм звітності на перше число місяця)*251.
*251: { Про Національний банк України : Закон України від 20 травня 1999 р. № 679.}
НБУ та регіональні управління здійснюють контроль за дотриманням банками банківського законодавства України, економічних нормативів, що встановлюються відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", власних нормативних актів. При цьому вони щоразу обов'язково погоджуються з управлінням контролю економічних нормативів і департаментом безвиїзного нагляду НБУ. У разі порушення банківського законодавства та економічних нормативів Національний банк дає комерційному банку розпорядження, обов'язкові для виконання.
У випадку невиконання розпоряджень НБУ, системного порушення встановлених економічних нормативів (неподання чи подання недостовірної звітності, збиткової діяльності, виникнення становища, що загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку, чинення перешкод антимонопольним діям чи праву клієнта вільно обирати банк) Національний банк має право:
– поставити перед засновником комерційного банку питання про проведення заходів із фінансового оздоровлення такого банку, його реорганізації чи припинення діяльності;
– заборонити окремі банківські операції на термін до одного року та відкликати ліцензію на здійснення окремих або всіх банківських операцій;
– заборонити відкриття нових філій на термін до одного року;
– накласти штраф на керівників банку;
– списувати з банку в беззастережному порядку прибуток, одержаний внаслідок неправомірних дій, і накладати штрафи у розмірі, що не перевищує суми цього прибутку;
– підвищувати норми обов'язкових резервів;
– усунути керівництво (правління і головного бухгалтера) від управління банком і призначити тимчасову адміністрацію для управління банком на період фінансового оздоровлення;
– обмежити або припинити виплату дивідендів доти, доки ситуація в банку не буде оздоровлена;
– ухвалити рішення про вилучення банку з Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших кредитних установ і про його реорганізацію або ліквідацію.
Рішення Національного банку, пов'язані з контролем за банківською системою держави, можуть бути оскаржені комерційними банками у суді*