Блок 6. Обґрунтування величини внутрішнього замовлення (партії)

Процес планування ґрунтується на двох підходах: або планування виробництва уможливлює максимальне використання обладнання за потужністю при одночасному певному використанні його в часі, або мінімальне – за стабільного повного часового використання. Це аргументує необхідність оптимізаційних розрахунків стосовно визначення оптимальної величина та кількості партій.

При формуванні замовлень на виготовлення партії об’єднуються замовлення багатьох клієнтів з метою досягнення безперервності виробництва та додержання терміну поставки (бажань клієнтів).

Однак термін виготовлення окремої партії та терміни постачання, бажання клієнтів щодо поставки, можуть не збігатися. При цьому відбувається накопичення затрат підприємства у сфері виробництва при формуванні партії та підвищенні капіталовкладень в складське господарство. Це і викликає необхідність розрахунку оптимальної величини та кількості партій.

Для мінімізації річних загальних витрат розраховуємо значення Хорт, при якому досягається екстремум функції:

Дані для розрахунку оптимальної величини партії наведені в табл. 3.

Таблиця 3

Вихідні дані для розрахунку оптимальної величини партії

№ п/п	Назва показника	Позначення показника	Розмірність	Значення
1	Постійні витрати на партію	Зп	грн.	7500
2	Змінні витрати на одиницю виробу	Sн	грн. /шт.	75
3	Річне замовлення	m	шт.	112500
4	Середньорічна норма витрат	Р	%	10

Підставивши дані у формулу отримаємо:

_{Sв=Зп/хопт+Sн;}

_{Sс=х*Sв*З/100;}

Розрахована в такий спосіб величина партії є орієнтиром, першим наближенням оптимальної величини партії. Оскільки не були враховані інші істотні чинники впливу техніко-технологічного впливу:

• продуктивність транспортної системи;

• термін служби обладнання;

• потужності проміжного складування;

• тривалість складових технологічного процесу виготовлення;

• ритмічність постачання матеріалів та частин.

Таблиця 4.

Розрахунки для побудови графіку розрахунку оптимальної величини партії

Х	13000	14000	15000	16000	17000
Св	75,57692	75,53571	75,5	75,46875	75,44118
Сс	49125	52875	56625	60375	64125
Змін	8486251	8493751	8550375	8497500	8501250

На рис.4. представлено графічну інтерпретацію розрахунку оптимальної величини партії

Блок 7. Оптимізація використання технологічного часу

При плануванні використання технологічного часу виготовлення підлягають оптимізації часова координація та послідовність окремих технологічних операцій для визначених варіантів поділу партій на частини на основі принципів послідовності, паралельності та комбінування.

Вихідна інформація:

1. Величина партії х=5 шт.;

2. р=1 кількість штук в одній частині партії;

3. Технологічний процес містить 5 технологічних операцій тривалістю відповідно: t1=22,5 хв./шт., t2=12,5 хв./шт., t3=20 хв./шт., t4=12,5 хв./шт., t5=47,5 хв./шт.

Технологічний час Тх виготовлення партії для різних варіантів виконання операцій:

а) послідовний варіант:

Тх=х*∑ti=5*(22,5+12,5+20+12,5+47,5)=575

хв.
Графічна інтерпретація формування технологічного часу наведена на рис.

б) паралельний варіант:

Тх(р=1)=(х-р)*ti(max)+p*∑ti=(5-1)*47,5+1*(22,5+12,5+20+12,5)= 305 хв.

Графічна інтерпретація формування технологічного часу виглядає так (рис.6)

в) комбінований варіант

Тх= ∑ti+(х-р)*(∑ti(max) - ∑ti(min))=115+(5-1)*((22,5+20+47,5)-(12,5+12,5))=375 хв.

Х_мах= 0 22,5 12,5 20 12,5 47,5 0 (22,5;20;47,5)

Х_мін= 0 22,5 12,5 20 12,5 47,5 0 (12,5;12,5)

Графічна інтерпретація формування технологічного часу виглядає так (рис. 6. )

Порівняльний аналіз ефективності трьох варіантів показує ,що:

недоліком першого (послідовний) варіанту є велика тривалість технологічного процессу (575 хв.), а його перевагою – чимало вільного часу на кожній операції та розміщення інших замовлень;

Перевагою другого (паралельний) варіанта є істотне зменшення тривалості технологічного процесу (305 хв.), а його недоліком – значно менша можливість використання вільного часу для інших замовлень;

Третій (комбінований) варіант уможливлює послаблення недоліків перших двох варантів: за рахунок деякого програшу в тривалості технологічного процесу (375 хв.) досягається відповідна концентрація вільного часу на окремих технологічних операціях.