2.За тваринами, птахами, комахами.

Допоможуть орієнтуватися в лісі і його мешканці. Мурашники розташовуються, як правило, з південного та південно-західного боку дерев, пнів, причому, північний бік мурашника крутіший, ніж південний (рис. 3). В туристичних походах може виникнути необхідність орієнтування в часі. Найкраще орієнтуватися по птахах. Слід пам'ятати, що зяблик прокидається біля 1-ї години -1 год 30 хв ночі, перепел - біля 3-ї години ранку; дрізд - біля 4-ї години ранку; горобець - біля 5-6 - ї години ранку. 

3.Компас.

Компас (від італ. compassare — вимірювати кроками) — прилад, який вказує напрям географічного або магнітного меридіана; служить для орієнтування відносно сторін горизонту. Компаси поділяються на два основних класи: магнітні компаси типу стрілочних, якими користуються топографи і туристи, і немагнітні, такі, як гірокомпас і радіокомпас. Для визначення напрямів у компасі є катушка — кругова шкала з 360 поділками (кожна з яких відповідає одному кутовому градусу), розміченими так, що відлік ведеться від нуля за годинниковою стрілкою. Напряму на північ (норд, N) зазвичай відповідає 0°, на схід (ост, О, Е) — 90°, на південь (зюйд, S) — 180°, на захід (вест, W) — 270°. Це головні компасні румби (країни світу). Між ними розташовані «четвертні» румби: норд-ост, або (45°), зюйд-ост, або (135°), зюйд-вест, або (225°) і норд-вест, або (315°). Між головними і четвертними розташовані 16 «основних» румбів, таких, як норд-норд-ост і норд-норд-вест (колись було ще 16 румбів, таких, як «норд-тень-вест», що називалися просто румбами).

Принцип дії магнітного компаса. У приладі, що вказує напрям, повинен бути деякий опорний напрям, від якого відлічувалися б усі інші. В магнітному компасі таким напрямом служить лінія, що сполучає Північний і Південний полюси Землі. У цьому напрямі сам собою встановлюється магнітний стержень, якщо його підвісити так, щоб він міг вільно повертатися в горизонтальній площині. Справа в тому, що в магнітному полі Землі на магнітний стержень діє обертаюча пара сил, що встановлює його в напрямі магнітного поля. У магнітному компасі роль такого стержня відіграє намагнічена стрілка, яка сама встановлюється паралельно магнітному полю Землі.

Стрілочний компас. Це найпоширеніший тип магнітного компаса. Він часто застосовується в кишеньковому варіанті (рис. 5). У стрілочному компасі є тонка магнітна стрілка, встановлена вільно у своїй середній точці на вертикальній осі, що дозволяє їй повертатися в горизонтальній площині. Північний кінець стрілки помічений, і на одній осі з нею закріплена катушка. При вимірюванні компас необхідно тримати в руці або встановити на штативі так, щоб площина обертання стрілки була точно горизонтальною. Тоді північний кінець стрілки буде вказувати на північний магнітний полюс Землі. Компас, пристосований для топографів, являє собою пеленгаторний прилад, тобто прилад для вимірювання азимута. Він, як правило, забезпечений зоровою трубою, яку повертають до поєднання з потрібним об'єктом, щоб потім обчислити по катушці азимут об'єкта.

Рідинний компас (рис. 6). Рідинний компас, або компас з плаваючою картушкою, — це найточніший і з усіх магнітних компасів. Він часто застосовується на морських суднах і тому називається судновим. Конструкції такого компаса різноманітні; в типовому варіанті він являє собою наповнений рідиною «казанок», в якому на вертикальній осі закріпле на алюмінієва катушка. По різні боки від осі до катушки знизу при кріплені пара або дві пари магнітів. У центрі катушки є порожнистий півсферичний виступ — поплавець, що послаблює натиск на опору осі (коли казанок наповнений компасною рідиною). Катушка плаває на поверхні компасної рідини. Рідина, крім того, заспокоює коливання катушки, що викликаються коливанням судна. Вода не годиться для суднового компаса, оскільки вона замерзає. Використовується суміш 45 % етилового спирту з 55 % дистильованої води, суміш гліцерину з дистильованою водою тощо. Казанок компаса відлитий із бронзи і забезпечений скляним ковпаком. У верхній частині казанка закріплене азимутне, або пеленгаторне, кільце. Воно дозволяє визначати напрям на різні об'єкти відносно курсу судна. Казанок компаса закріплений на внутрішньому кільці універсального (карданного) шарніра, в якому він може вільно повертатися, зберігаючи горизонтальне положення, в умовах коливання. Казанок компаса закріпляється так, що його спеціальна стрілка або мітка, звана курсовою, або чорна лінія, звана курсовою межею, вказує на ніс судна. При зміні курсу судна катушка компаса утримується на місці магнітами, що незмінно зберігають свій напрям північ — південь.

Висновки

Отже, можна стверджувати, що з появою людини на землі, освоєнням нею нових територій, з промислом розвивалось і орієнтування просторі. Спочатку головним орієнтиром було звісно ж – зоряне небо (сузір’я, зірки), згодом людина почала орієнтуватись по сонцю, за тваринами, за місяцем. Колосальним кроком вперед було створення компасу (китайці або араби) ще 4500 р. д. н.е. Тобто тепер людина не залежала від погодних умов (чисте небо, сонячні дні). Всі карти та прилади які збирались людством протягом століть помогли їм вижити в природі і навчитись в ній орієнтуватись.

Але ніколи не потрібно забувати, що окрім компасів людина завжди може орієнтуватись за навколишньою природою.

(рис. 1) Велика Ведмедиця і Полярна зірка

(рис. 3) Орієнтування за мурашником.

(рис. 2) Орієнтування за грибами.

(рис. 4)Орієнтування за годинником.



(рис. 5) Стрілочний компас.

(рис. 6) рідинний компас.