- •3.Онтогенез
- •4. Подразливість,подразники Збудливість збудженя
- •5.Біоелектричні явища.
- •6.Механізм передачі і сприйняття звуку.Музичний слух.
- •7.Типологічні особливості внд дітей.
- •11.Характеристика процесів обміну речовин і енергії.
- •12.Подразливість,подразники Збудливість збудженя.
- •13.Утворення умовних рефлексів.Види Умовних рефл.Гальмування ур в процесі внд.
- •14.Рух крові по судинах.Пульс.Тиск крові.
- •16.Травленя в тонкому і товстому кишечнику.
- •17.Типи кісток і їх зєднання.
- •18.Роль жовчі і соку підшлункової залози у травленні. Всмоктування. Захисна функція печінки.
- •19.Інфекції і інфекційні хвороби.
- •22.Білки їх значеня та обмін
- •23.Характеристика будови і функцій спинного мозку.
- •24.Будова хімічний склад і ріст кісток.
- •25.Травленя в ротовій порожнині
- •27.Захисні властивості крові.
- •28.Будова і функції кінцевого мозку
- •29.Порушеня внд(Неврози)
- •30.Загартовування організму.
- •31.Гігієна ннавч.Вих. Процесу.Принцип складання розкладу.
- •32.Явище домінанти.
- •33.Фізіологічний механізм сну.Психологічні процеси під час сну.Гігієна сну.
- •34.Смакова і нюхова сенсорні системи.
- •35.Автономна нервова система.
- •36.Опорно-руховий апарат.
- •38.Поруш.Функціональних характеристик ока.
- •39.Алергія,анафілаксія.Групи крові.
- •40.Процеси теплоутвореня і тепловіддачі.
- •42.Кров як компонент внутрішнього середовища(склад,кількість).
- •43.Видільна система.
- •44.Обмін води.
- •45.Ззс,звс.Гормониі їх фізіолог. Дія.
- •46.Будова скелету нижніх кінцівок.
- •47.Будова і функції довгастого і заднього відділів головного мозку.
- •48.Втома і її фізіологічний механізм.
- •49. Травленя.Будова органів травленя.
- •50.Зорова сенсорна система. Будова ока.
- •51.Постава.Фактори що її визначають.
- •52.Вітаміни і їх значеня в організмі.
- •53. Внутрішньо-секреторна функція підшлункової.
- •54.Основні групи мязів.
- •55.Жири,їх значеня і обмін.
- •56.Загальний план будови нервової системи,її значеня.
- •57.Розвиток мови у дітей. Фізіологічні основи мови.
- •58.Характеристика процесу дихання. Будова системи дихання.
- •59.Будова і властивості нервових клітин та волокон. Звязок між нейронами.
- •61.Дихальні об’єми і ємкості легень.Механізми вдиху і видиху.
- •62.Вестибулярний апарат.
- •64.Надниркові залози,їх вплив на ріст,розвиток і формування організму.
- •65.Властивості і робота мязів.
- •66.Вуглеводи їх значеня і обмін.
- •67.Робота серця.Електричні явища в серці.Екг.
- •68.Вилочкова залоза.
- •69.Шкірний аналізатор. Гігієна шкіри. Гігієнічні вимоги до одягу і взуття.
- •70.Снід і його профілактика.
- •71.Сенсорні системи,їх класифікація і будова.
- •72.Значеня кровообігу.Система кровообігу.
- •73.Обмін мінеральних речовин.
- •74.Слухова сенсорна система.
- •75.Характеристика будови і функцій проміжного і середнього відділів головного мозку.
- •76.Втома і її фізіологічний механізм.
- •77.Динамічний стереотип.
- •78.Характеристика безумовних рефлексів на рівні внд.Інстинкти.
40.Процеси теплоутвореня і тепловіддачі.
Посилення енергозатрат і обміну речовин при виконанні роботи, зокрема м’язової, викликає в організмі працівника збільшення теплоутворення, що відображається на його терморегуляції. Основні зміни терморегуляції при роботі виражаються в підвищенні температури тіла і шкіри, а також у зміні тепловіддачі.У людини температура підтримується на постійному рівні (36,5…37,0 °С). Постійність ця забезпечується двома процесами — теплоутворенням і тепловіддачею.Джерелом утворення тепла в організмі є окислювальні процеси. Особливо багато тепла утворюється в м’язах під час роботи. Так, під час ходьби теплоутворення збільшується в 1,5—2 рази, а при інтенсивній м’язовій роботі — в 10 і більше разів.При охолодженні організму теплоутворення збільшується за рахунок посилення окислювально-відновлювальних процесів. Це так звана хімічна регуляція. Крім того, посилення теплоутворення забезпечується мимовільним м’язовим тремором, що становить механічну регуляцію. За низьких температур навколишнього середовища споживання кисню і теплопродукція можуть збільшуватися в 3—5 разів.Утворюване в організмі тепло не може бути подальшим джерелом енергії і виводиться з нього через шкіру і легені. Тепловіддача здійснюється шляхом конвекції, проведення, випромінювання та випаровування.Конвекція — це віддача тепла у навколишнє повітряне середовище.Проведення — це віддача тепла предметам, які безпосередньо прилягають до людини (одяг, взуття, інструменти).Випромінювання — це нагрівання навколишніх предметів, які мають нижчу температуру, шляхом поширення теплової енергії через повітряне середовище.Випаровування — це віддача тепла шляхом потовиділення. Випаровування 1 мл поту з поверхні тіла призводить до втрати 0,585 ккал тепла.В стані спокою при температурі 18—20 °С тепловіддача організму забезпечується за рахунок конвекції і проведення на 30 %, за рахунок випромінювання — на 45 % і за рахунок випаровування — на 25 %. При підвищенні температури зовнішнього середовища до 34—35 % тепловіддача здійснюється виключно шляхом випаровування поту. В умовах підвищеної температури, особливо при інтенсивній м’язовій роботі, коли в організмі працівника збільшується теплоутворення, потовиділення може збільшуватися до 1 л за годину проти 0,5—0,7 л за добу.При високій температурі виробничого середовища у працівників відмічаються збільшення частоти пульсу до 140—180 ударів за хвилину, підвищення артеріального кров’яного тиску та підвищення температури шкіри. В деяких випадках можливий тепловий удар, тобто гіпертермія (перегрів організму) третього ступеня, що призводить до втрати свідомості, погіршення кровообігу. Зауважимо, проте, що невелике підвищення температури тіла працівника на початку роботи позитивно впливає на організм: підвищуються збудливість нервових центрів, лабільність і працездатність. Роботами Донецького НДІ гігієни праці і профзахворювань встановлено, що температура повітря +22 °С є тією межею, вище якої знижується працездатність. Так, при температурі виробничих приміщень в межах 26—30 °С працездатність знижується наполовину порівняно з її рівнем при температурі +18°С.Утворення великої кількості тепла в організмі працівника під час роботи навіть при температурі 18—20 °С супроводжується інтенсивним потовиділенням. Так, при 20°С під час порівняно легкої фізичної роботи потовиділення становить 90 г/год, а при важкій — 400 г/год; при 25°С — відповідно 130 і 470 г/год.