- •3.Онтогенез
- •4. Подразливість,подразники Збудливість збудженя
- •5.Біоелектричні явища.
- •6.Механізм передачі і сприйняття звуку.Музичний слух.
- •7.Типологічні особливості внд дітей.
- •11.Характеристика процесів обміну речовин і енергії.
- •12.Подразливість,подразники Збудливість збудженя.
- •13.Утворення умовних рефлексів.Види Умовних рефл.Гальмування ур в процесі внд.
- •14.Рух крові по судинах.Пульс.Тиск крові.
- •16.Травленя в тонкому і товстому кишечнику.
- •17.Типи кісток і їх зєднання.
- •18.Роль жовчі і соку підшлункової залози у травленні. Всмоктування. Захисна функція печінки.
- •19.Інфекції і інфекційні хвороби.
- •22.Білки їх значеня та обмін
- •23.Характеристика будови і функцій спинного мозку.
- •24.Будова хімічний склад і ріст кісток.
- •25.Травленя в ротовій порожнині
- •27.Захисні властивості крові.
- •28.Будова і функції кінцевого мозку
- •29.Порушеня внд(Неврози)
- •30.Загартовування організму.
- •31.Гігієна ннавч.Вих. Процесу.Принцип складання розкладу.
- •32.Явище домінанти.
- •33.Фізіологічний механізм сну.Психологічні процеси під час сну.Гігієна сну.
- •34.Смакова і нюхова сенсорні системи.
- •35.Автономна нервова система.
- •36.Опорно-руховий апарат.
- •38.Поруш.Функціональних характеристик ока.
- •39.Алергія,анафілаксія.Групи крові.
- •40.Процеси теплоутвореня і тепловіддачі.
- •42.Кров як компонент внутрішнього середовища(склад,кількість).
- •43.Видільна система.
- •44.Обмін води.
- •45.Ззс,звс.Гормониі їх фізіолог. Дія.
- •46.Будова скелету нижніх кінцівок.
- •47.Будова і функції довгастого і заднього відділів головного мозку.
- •48.Втома і її фізіологічний механізм.
- •49. Травленя.Будова органів травленя.
- •50.Зорова сенсорна система. Будова ока.
- •51.Постава.Фактори що її визначають.
- •52.Вітаміни і їх значеня в організмі.
- •53. Внутрішньо-секреторна функція підшлункової.
- •54.Основні групи мязів.
- •55.Жири,їх значеня і обмін.
- •56.Загальний план будови нервової системи,її значеня.
- •57.Розвиток мови у дітей. Фізіологічні основи мови.
- •58.Характеристика процесу дихання. Будова системи дихання.
- •59.Будова і властивості нервових клітин та волокон. Звязок між нейронами.
- •61.Дихальні об’єми і ємкості легень.Механізми вдиху і видиху.
- •62.Вестибулярний апарат.
- •64.Надниркові залози,їх вплив на ріст,розвиток і формування організму.
- •65.Властивості і робота мязів.
- •66.Вуглеводи їх значеня і обмін.
- •67.Робота серця.Електричні явища в серці.Екг.
- •68.Вилочкова залоза.
- •69.Шкірний аналізатор. Гігієна шкіри. Гігієнічні вимоги до одягу і взуття.
- •70.Снід і його профілактика.
- •71.Сенсорні системи,їх класифікація і будова.
- •72.Значеня кровообігу.Система кровообігу.
- •73.Обмін мінеральних речовин.
- •74.Слухова сенсорна система.
- •75.Характеристика будови і функцій проміжного і середнього відділів головного мозку.
- •76.Втома і її фізіологічний механізм.
- •77.Динамічний стереотип.
- •78.Характеристика безумовних рефлексів на рівні внд.Інстинкти.
58.Характеристика процесу дихання. Будова системи дихання.
Дихання людини складається з таких процесів:
-
Зовнішнє дихання (вентиляція легень) — надходження повітря в повітроносні шляхи і газообмін між альвеолами та зовнішнім середовищем. До цього процесу належать дихальні рухи — вдих і видих, спрямовані на надхождення повітря в дихальні шляхи, а з них — до легенів і в зворотньому напрямі.
-
Дифузія газів між альвеолами і кров'ю.
-
Транспортування газів кров'ю. Він полягає в рознесенні кисню до клітин усього організму та перенесенні вуглекислого газу, що утворюється в клітинах, до легенів.
-
Дифузія газів між кров'ю і тканинами в тканинних капілярах.
-
Внутрішнє (тканинне) — споживання кисню клітинами і виділення вуглекислого газу.
Систему органів дихання людини становлять легені і повітроносні шляхи (носова порожнина, носоглотка, гортань, трахея, бронхи). Легені розміщені в грудній порожнині, в них відбувається процес обміну кисню і вуглекислого газу між кров'ю і атмосферним повітрям.
Повітроносні шляхи починаються носовою порожниною, розділеною кістково-хрящовою перегородкою на ліву і праву частини. Стінки носової порожнини вистелені слизовою оболонкою, яка вкрита війками, пронизана кровоносними судинами, сальними і потовими залозами. З носової порожнини повітря послідовно потрапляє в носоглотку і гортань. Вхід до гортані при ковтанні їжі закривається хрящовим надгортанником. У гортані розміщені складки — голосові зв'язки, щілина між якими називається голосовою. Нижній відділ гортані переходить у трахею, передня стінка якої утворена хрящовими півкільцями, а задня складається з гладеньких м'язів і прилягає до стравоходу. Трахея розгалужується на два бронхи, що входять у ліву і праву легені. Бронхи розгалужуються на дві повітроносні трубочки, діаметр яких поступово зменшується, і закінчується гронами легеневих пухирців.
59.Будова і властивості нервових клітин та волокон. Звязок між нейронами.
Нервові волокна - це відростки нервових клітин, вкриті оболонкою. Кожне волокно складається з відростка нервової клітини , який лежить у центрі нервового волокна і називається осьовим циліндром, і оболонки, утвореної клітинами олігодендроглії, які тут називаються нейролемоцитами (шванівськими клітинами).
Залежно від наявності чи відсутності в складі оболонки жироподібної речовини мієліну, яка виконує роль своєрідного ізолятора, поділяють нервові волокна на:
- тонкі немієлінові - у них не розвивається мієлінова оболонка, їх осьові циліндри вкриті лише шванівськими клітинами, мають діаметр 1-4мкм, входять до складу вегетативних нервів і проводять нервові імпульси зі швидкістю до 15 м/с;
- товсті мієлінові - навколо осьового циліндра розміщується товста оболонка, яка містить у внутрішніх шарах мієлін, діаметр їх коливається від 1 до 20 мкм, швидкість передачі нервових імпульсів значно вища - до120 м/с. Мієлінові волокна зустрічаються переважно у складі периферійних нервів. Мієлінові волокна складаються із сегментів довжиною 0,5-2мм та немієлінових проміжків - перехватів Ранв’є довжиною 1-2мкм. Основні властивості нервових волокон:
- нервові волокна, що не втратили зв’язок з тілом клітини, здатні до відновлення - регенерації;
- висока збудливість та провідність - здатність під дією подразника переходити зі стану фізіологічного спокою в стан збудження та проводити його;
- висока лабільність - здатність за одиницю часу багато разів збуджуватися. Найбільш висока лабільність в мієлінових волокнах;
- відносна невтомлюваність - пов’язана з низькими енергетичними затратами при збудженні, високою лабільністю нервових волокон та їх роботою з постійним недовантаженням. Нервове волокно може відтворювати до 2500 імпульсів за 1с, а з нервового центру на периферію проводиться не більше 50-100 хвиль збудження за 1с, тому що лабільність нервових центрів невелика;
- збудження по нервових волокнах проводиться ізольовано в обох напрямках від місця його виникнення;
- швидкість проведення збудження по нервових волокнах залежить від діаметра волокна і структури його мембрани: чим товстіше волокно, тим більша швидкість проведення збудження в ньому. Нервовий імпульс по немієліновому волокну поширюється безперервно, а по мієліновому - стрибкоподібно від одного перехвату Ранв’є до іншого.