- •1. Головні функції протоколів мережевого та транспортного рівнів. Мережевий рівень. Данограмна стратегія та стратегія віртуальних каналів, їхнє порівняння.
- •2. Типові структурні вирішення. Розподілена та централізована магістраль. Технологія DirectРс.
- •3. Середовища передавання у комп'ютерних мережах.
- •4. Кільцеві лм з уставленням регістру. Метод доступу з запитом пріоритету.
- •5. Ефірні середовища. Коаксіальні кабелі. Волоконно-оптичний кабель.
- •6. Загальна характеристика та історія розвитку кабельних мереж. Прості кабельні мережі.
- •7. Різновиди комп'ютерних мереж. Локальні та глобальні мережі. Їхні відмінності. Розподілені інформаційні системи. Регіональні та корпоративні мережі.
- •8. Методи конкурентного доступу. Метод доступу з контролем сигналу-носія та виявленням колізій.
- •9. Структурна схема ланки передавання. Кодування та модуляція. Характеристика завад у каналі зв'язку.
- •(Цього можливо не треба) Структура ланки передавання даних
- •11. Форми передавання даних у km. Синхронне та асинхронне передавання.
- •12. Маркерні методи доступу. Процедура реконфігурації. Методи доступу в мережах з ретрансляцією.
- •13. Адаптивні методи маршрутизації. Маршрутизація «за досвідом». Метод якнайшвидшого передавання. Локально-адаптивна маршрутизація. Розподілена маршрутизація. Централізована та гібридна маршрутизації.
- •14. Скручена пара. Сертифікація кабелів.
- •15. Історія виникнення та техніко-економічні передумови появи комп'ютерних мереж.
- •16. Методи цифрового кодування.
- •17. Методи комутації, їхня порівняльна характеристика та застосування.
- •18. Протоколи канального рівня. Призначення. Підрівні керування доступом до передавального середовища та керування логічним каналом. Стандарти іеее-802.
- •19. Проблема маршрутизації. Класифікація методів маршрутизації. Прості та складні методи. Випадкова, лавинна, фіксована.
- •Випадкова маршрутизація.
- •Фіксована маршрутизація.
- •20. Принципи організації середовища зв'язку відкритих систем. Головні функції протоколу n-рівня.
- •21. Організація доступу до передавального середовища. Тактові системи. Методи опитування. Централізоване керування.
- •22. Протоколи фізичного рівня. Протоколи есма-80 та есма-81. Сервіс протоколів фізичного рівня. Моноканал та мережі з ретрансляцією
- •Семирівнева модель взаємодії відкритих систем (стандарт7498 iso)
- •24. Класифікація комп'ютерних мереж. Стандартизація в комп'ютерних мережах.
- •25. Призначення протокольних рівнів стандарту 7498 iso.
- •26. Транспортний рівень. Його головні функції та класи сервісу.
- •27. Комбіновані кабельні мережі. Структуровані кабельні вирішення. Головні підсистеми.
- •28. Поняття протокольного стека. Протокольний стек tcp/ip, його загальна характеристика. Структура мережі tcp/ip. Головні протоколи стеку tcp/ip
Семирівнева модель взаємодії відкритих систем (стандарт7498 iso)
У відповідності до стандарту 7498 ISO процес обробки даних під час передавання їх у сеансі зв’язку відкритих систем поділений на сім рівнів, перелічених нижче:
• рівень 7 - прикладний;
• рівень 6 - відображення;
• рівень 5 - сеансовий;
• рівень 4 - транспортний;
• рівень 3 - мережевий;
• рівень 2 - канальний;
• рівень 1 - фізичний.
Передавання даних з використанням семирівневої моделі взаємодії відкритих систем (OSI - Open System Interconnection) відбувається так, як це наведено на рис.6.
Рис.6. Передавання даних з використанням семирівневої моделі взаємодії відкритих систем
Перед початком процесу передавання файл даних чи потік даних розбивається на фрейми розміром, наприклад 64К. Кожний фрейм передається окремо (рис.7).
До недавнього часу в практиці організації комп’ютерного зв’язку широко використовувалась модель взаємодії відкритих систем DoD (Department of Defence) міністерства оборони США. На рис.7 наведено схему
процесу обробки даних у відповідності до цієї моделі.
24. Класифікація комп'ютерних мереж. Стандартизація в комп'ютерних мережах.
Мережі класифікують за різними критеріями, серед яких найбільш вживані такі:
1. за пропускною здатністю
o низька, до сотень Кбіт/с – мережі, що містять "повільні" канали на зразок телефонних ліній, зокрема глобальна мережа Internet;
o середня, 0.5–20 Мбіт/с – локальні мережі, звичайно, в межах будівлі;
o висока, більше ніж 20 Мбіт/с – базові (або "хребтові", backbone) мережі, що з'єднують сервери або локальні мережі "швидкими" каналами, наприклад оптоволоконними лініями;
2. за смугою каналу
o вузькосмугові (Baseband) – безпосередня (немодульована) передача тільки одного повідомлення в довільний момент часу;
o широкосмугові (Broadband) – одночасна передача кількох повідомлень частотно–розділеними каналами;
3. за розмірами
o LAN (Local–Area Network) – локальна мережа в межах офісу, будівлі;
o СAN (Campus–Area Network) – кампусна мережа, що об'єднує віддалені вузли та локальні мережі, звичайно, без використання телефонних ліній та модемів;
o MAN (Metropolitan–Area Network) – територіальна (міська) мережа з радіусом, що дорівнює десяткам кілометрів, та високою швидкістю передавання даних (100 Мбіт/с);
o WAN (Wide–Area Network) – широкомасштабна мережа (регіон, країна), що використовує віддалені мости та маршрутизатори з наявністю ліній низької пропускної здатності;
o GAN (Global–Area Network) – глобальна (міжнародна) мережа;
4. за співвідношенням вузлів
o однорангові (Peer–To–Peer) – невеликі локальні мережі, де кожен вузол може виступати як у ролі клієнта, так і сервера (наприклад, на базі операційних систем Windows for Workgroups, Windows'95);
o розподілені (Distributed) – мережа без лідера, в якій сервером називається машина, програма або пристрій, що забезпечують мережний сервіс, але не управління мережею (наприклад Unix Usenet);
o мережі з централізованим управлінням (Server Based), в яких сервер надає решта вузлам право використовувати спільні ресурси (наприклад Novell NetWare, Microsoft LAN Manager, IBM LAN Server, Banyan VINES, Windows NT);
5. за доступом
o мережі з розподіленим середовищем передавання (Shared–Media Networks), в яких у будь–який момент часу можуть взаємодіяти тільки два вузли (Ethernet, ARCnet .);
o мережі з комутацією (Switching Networks), в яких шляхом мультиплексування одночасно можуть взаємодіяти декілька пар вузлів;
6. за спільністю операційних систем
o гомогенні мережі, що грунтуються на однакових або споріднених ОС усіх вузлів (наприклад, Windows'95–Windows'98–Windows'NT-Windows'2000);
o гетерогенні мережі, в яких вузли використовують різнорідні ОС (наприклад, NetWare–Windows–Unix).
!!! - Будь–яка класифікація мереж є доволі умовною, оскільки реальні конфігурації здебільшого охоплюють одразу декілька класифікаційних груп.