- •1. Головні функції протоколів мережевого та транспортного рівнів. Мережевий рівень. Данограмна стратегія та стратегія віртуальних каналів, їхнє порівняння.
- •2. Типові структурні вирішення. Розподілена та централізована магістраль. Технологія DirectРс.
- •3. Середовища передавання у комп'ютерних мережах.
- •4. Кільцеві лм з уставленням регістру. Метод доступу з запитом пріоритету.
- •5. Ефірні середовища. Коаксіальні кабелі. Волоконно-оптичний кабель.
- •6. Загальна характеристика та історія розвитку кабельних мереж. Прості кабельні мережі.
- •7. Різновиди комп'ютерних мереж. Локальні та глобальні мережі. Їхні відмінності. Розподілені інформаційні системи. Регіональні та корпоративні мережі.
- •8. Методи конкурентного доступу. Метод доступу з контролем сигналу-носія та виявленням колізій.
- •9. Структурна схема ланки передавання. Кодування та модуляція. Характеристика завад у каналі зв'язку.
- •(Цього можливо не треба) Структура ланки передавання даних
- •11. Форми передавання даних у km. Синхронне та асинхронне передавання.
- •12. Маркерні методи доступу. Процедура реконфігурації. Методи доступу в мережах з ретрансляцією.
- •13. Адаптивні методи маршрутизації. Маршрутизація «за досвідом». Метод якнайшвидшого передавання. Локально-адаптивна маршрутизація. Розподілена маршрутизація. Централізована та гібридна маршрутизації.
- •14. Скручена пара. Сертифікація кабелів.
- •15. Історія виникнення та техніко-економічні передумови появи комп'ютерних мереж.
- •16. Методи цифрового кодування.
- •17. Методи комутації, їхня порівняльна характеристика та застосування.
- •18. Протоколи канального рівня. Призначення. Підрівні керування доступом до передавального середовища та керування логічним каналом. Стандарти іеее-802.
- •19. Проблема маршрутизації. Класифікація методів маршрутизації. Прості та складні методи. Випадкова, лавинна, фіксована.
- •Випадкова маршрутизація.
- •Фіксована маршрутизація.
- •20. Принципи організації середовища зв'язку відкритих систем. Головні функції протоколу n-рівня.
- •21. Організація доступу до передавального середовища. Тактові системи. Методи опитування. Централізоване керування.
- •22. Протоколи фізичного рівня. Протоколи есма-80 та есма-81. Сервіс протоколів фізичного рівня. Моноканал та мережі з ретрансляцією
- •Семирівнева модель взаємодії відкритих систем (стандарт7498 iso)
- •24. Класифікація комп'ютерних мереж. Стандартизація в комп'ютерних мережах.
- •25. Призначення протокольних рівнів стандарту 7498 iso.
- •26. Транспортний рівень. Його головні функції та класи сервісу.
- •27. Комбіновані кабельні мережі. Структуровані кабельні вирішення. Головні підсистеми.
- •28. Поняття протокольного стека. Протокольний стек tcp/ip, його загальна характеристика. Структура мережі tcp/ip. Головні протоколи стеку tcp/ip
2. Типові структурні вирішення. Розподілена та централізована магістраль. Технологія DirectРс.
Розподілена мережева магістраль (distributed backbone) - одна з найперших мережевих технологій. В її основі є такий принцип: на кожному поверсі встановлено концентратор, який збирає всі потоки. Сполучення між поверхами налагоджують через маршрутизатори або за технологією локальних мереж чи з використанням FDDI (рис. 17.10). У такій мережі кожен сегмент- це окрема підмережа.
Під час передавання даних між сегментами інформація проходить через маршрутизатори (додаткова затримка). Вартість такої мережі велика (багато марш-рутизаторів), однак і велика надійність.
Централізована мережева магістраль. Архітектура Collapsed Backbone виконана на основі центрального потужного маршрутизатора або комутатора. її використовують для побудови мережі одного будинку (рис. 17.11). Центром магістралі можуть бути і концентратори, і чаршрутизатори, і комутатори. Кожне з цих вирішень має відповідні обмеження. Зосередження магістралі в одному пункті створює зручну архітектуру для керування. Вартість такої мережі менша, зменшено затримки завдяки меншій кількості маршрутизаторів.
Для більшої гнучкості у центрі магістралі можна розмістити конфігурований комутатор. Це дасть змогу об'єднувати сегменти на різних поверхах в окремі підмережі, виділити окремий серверний канал, призначати та перепризначати сервери до окремих сегментів.
Така архітектура непридатна для з'єднань між будинками (навіть якщо вони розташовані близько).
Гібридні міжмережеві магістралі. Кабельні з'єднання з кількох будинків зводити на один центральний пристрій складно. У цих випадках рекомендують гібридну мережеву архітектуру. Для магістралі можна використати технологію локальних мереж або FDDI, на рівні окремих будинків - централізовану магістраль, а для з'єднань між будинка.у: - розподілену магістраль (рис. 17.12).
Глобальна мережа. Найбільше архітектура глобальних мереж залежить від проблем економії. Якщо після створення локальної мережі нею можна користуватись майже безкоштовно, то за кожен канал глобальної мережі треба оплачувати постачальником послуг (провайдеру).
Вузлами глобальної мережі є маршрутизатори. Серед них виділяють головні вузли мереж з приєднаним до них "кущем" маршрутизаторів для організації доступу (рис 17.13). Як канали глобальної мережі (двопунктові) можна використовувати призначені канал;: різних типів та мереж.
Сучасність ставить нові вимоги щодо продуктивності мереж. Для збільшення перепускне здатності застосовують сегментацію та комутацію мереж, нові швидкісні технології.
Direct PC
Одной из альтернатив традиционному доступу в Интернет через телефонный коммутируемых канал является доступ по радиоканалам через спутники связи. В настоящее время на российском рынке уже существуют некоторые решения, которые могут быть использованы частными лицами со средним уровнем доходов. Прежде всего это спутниковая система передачи данных DirecPC, разработанная компанией Hughes Network Systems.
Технология DirecPC представляет собой асимметричную систему передачи данных, в которой прием информации осуществляется посредством спутниковой антенны, подключенной к специальной плате, вставляемой в компьютер, а передача идет через обычный "телефонный" канал dial-up'ным способом. Таким образом, обеспечивается прием информации со скоростью 400 кбит/с (что примерно в 14 раз превышает скорость приема через модем по телефонной линии среднестатистического качества) со спутника, расположенного на геостационарной орбите. Примечательной особенностью является способность системы самостоятельно увеличивать скорость передачи при перекачке больших объемов информации, что позволяет достигать скоростей порядка 1 Мбит/с и даже выше.
Суть функционирования системы заключается в оптимизации обработки протокола TCP/IP. Обычно при работе со Всемирной Сетью вы значительно больше информации из ее недр берете, нежели передаете. Исключением, пожалуй, могут явиться лишь информационные агентства и прочие службы, связанные с распространением информации, однако о них речь не идет, так как DirecPC рассчитана на иной сектор рынка. Чаще всего при работе с Интернетом "исходящая" информация ограничивается лишь запросами адресов и подтверждениями получения пакетов (напомню, что протокол TCP/IP подразумевает именно пакетный способ передачи), а также некоторой функционально необходимой информацией. Однако именно исходящие от вас подтверждения приема (что обусловлено небольшим размером пакетов, а значит, значительным их количеством) довольно сильно "забивают" трафик обычного модема. В системе DirecPC принимаемые вами пакеты увеличены примерно до 1500 байт каждый, в связи с чем число подтверждений в единицу времени падает и исходящий трафик значительно уменьшается, - соответственно увеличивается скорость приема информации. Поскольку система асимметрична, то функцию передачи полностью берет на себя модем, тогда как прием