- •1. Головні функції протоколів мережевого та транспортного рівнів. Мережевий рівень. Данограмна стратегія та стратегія віртуальних каналів, їхнє порівняння.
- •2. Типові структурні вирішення. Розподілена та централізована магістраль. Технологія DirectРс.
- •3. Середовища передавання у комп'ютерних мережах.
- •4. Кільцеві лм з уставленням регістру. Метод доступу з запитом пріоритету.
- •5. Ефірні середовища. Коаксіальні кабелі. Волоконно-оптичний кабель.
- •6. Загальна характеристика та історія розвитку кабельних мереж. Прості кабельні мережі.
- •7. Різновиди комп'ютерних мереж. Локальні та глобальні мережі. Їхні відмінності. Розподілені інформаційні системи. Регіональні та корпоративні мережі.
- •8. Методи конкурентного доступу. Метод доступу з контролем сигналу-носія та виявленням колізій.
- •9. Структурна схема ланки передавання. Кодування та модуляція. Характеристика завад у каналі зв'язку.
- •(Цього можливо не треба) Структура ланки передавання даних
- •11. Форми передавання даних у km. Синхронне та асинхронне передавання.
- •12. Маркерні методи доступу. Процедура реконфігурації. Методи доступу в мережах з ретрансляцією.
- •13. Адаптивні методи маршрутизації. Маршрутизація «за досвідом». Метод якнайшвидшого передавання. Локально-адаптивна маршрутизація. Розподілена маршрутизація. Централізована та гібридна маршрутизації.
- •14. Скручена пара. Сертифікація кабелів.
- •15. Історія виникнення та техніко-економічні передумови появи комп'ютерних мереж.
- •16. Методи цифрового кодування.
- •17. Методи комутації, їхня порівняльна характеристика та застосування.
- •18. Протоколи канального рівня. Призначення. Підрівні керування доступом до передавального середовища та керування логічним каналом. Стандарти іеее-802.
- •19. Проблема маршрутизації. Класифікація методів маршрутизації. Прості та складні методи. Випадкова, лавинна, фіксована.
- •Випадкова маршрутизація.
- •Фіксована маршрутизація.
- •20. Принципи організації середовища зв'язку відкритих систем. Головні функції протоколу n-рівня.
- •21. Організація доступу до передавального середовища. Тактові системи. Методи опитування. Централізоване керування.
- •22. Протоколи фізичного рівня. Протоколи есма-80 та есма-81. Сервіс протоколів фізичного рівня. Моноканал та мережі з ретрансляцією
- •Семирівнева модель взаємодії відкритих систем (стандарт7498 iso)
- •24. Класифікація комп'ютерних мереж. Стандартизація в комп'ютерних мережах.
- •25. Призначення протокольних рівнів стандарту 7498 iso.
- •26. Транспортний рівень. Його головні функції та класи сервісу.
- •27. Комбіновані кабельні мережі. Структуровані кабельні вирішення. Головні підсистеми.
- •28. Поняття протокольного стека. Протокольний стек tcp/ip, його загальна характеристика. Структура мережі tcp/ip. Головні протоколи стеку tcp/ip
26. Транспортний рівень. Його головні функції та класи сервісу.
Керує взаємодією процесів, а не станцій, мереж або каналів. Відповідно до стандарту протокол транспортного рівня повинен задовольняти умовам:
1. Забезпечити наскрізне передавання, тобто характеристики транспортного сервісу не залежать від типу комунікаційної мережі або мереж.
2. Користувач транспортного рівня має можливість вибрати якість сервісу, а це передбачає вибір перепускної здатності, транзитної затримки, коефіцієнта невиявлених помилок, і т.д.
3. Транспортний рівень є прозорим – не залежить від форматів та кодів інформації яка передається.
4. Адресація на транспортному рівні не залежить від адресації на інших рівнях, тому що транспортні об’єкти мають унікальні адреси.
Головні функції транспортного рівня:
1. Налагодження сполучень
2. Узгодження партнерами якості сервісу
3. Передавання звичайних даних
4. Передавання термінових даних
5. Керування потоками блоків даних
6. Аварійне розірвання сполучень
7. Нормальне завершення сполучень
Під час вибору якості сервісу узгоджують застосування таких функцій:
1. Мультиплексування (забезпечення взаємодії кількох транспортних сполучень з одним мереженим ) або одного транспортного сполучення з кількома мереженими.
2. Вибір оптимального розміру транспортних блоків
3. Використання функцій виявлення та виправлення помилок.
4. Узгодження допустимої частоти помилок, тобто втрат, дублювання або спотворення даних.
5. Здатність транспортного рівня до поновлення після збоїв.
6. Регулювання перепускної здатності сполучень.
Існує 5 класів транспортного сервісу:
Клас 0: призначений для використання в найпростіших системах. Він налагоджує транспортне сполучення і керує ним, але цей клас не перевіряє правильності передачі інформації, не виправляє помилок і не дає можливості застосувати мультиплексування.
Клас 1: виконує всі функції класу 0 а також гарантується контроль інформації з виявлення та виправлення помилок.
Клас 2: виконує всі функції класу 0 і окрім того допускає мультиплексування.
Клас 3: Це комбінація 1го і 2го класів, він є сумісним з класами 0,1,2.
Клас 4: Виконується найповніший набір функцій мультиплексування, найповніше виправлення помилок, перевіряє і формує прийняту послідовність блоків даних, забезпечує роботу на мереженому рівні не тільки віртуальних каналів (як це роблять класи 0,1,2,3) але і їх данограм.
Досить часто один мережений рівень підтримує кілька різних транспортних протоколів, які забезпечують різні рівні обслуговування.
Практично використовують такі види транспортних протоколів:
1. Передавання суцільного потоку даних з малою затримкою відповіді. Застосовується в цифровій телефонії та при передачі графічної інформації.
2. Передавання данограм з квитанціями використовується для організації доступу до деяких видів файлів.
3. Передавання нумерованих пакетів застосовується для транспортних файлів і електронної пошти.