51.Загальна характеристика філософії Нового часу.

На завершення теми, слід визначити основні риси, що притаманні філософії Нового часу. Ними є, принаймні, такі основні риси:

1. Зв’язок з наукою. Критика схоластики;

2. Впровадження в науку експериментальних і математичних методів дослідження;

3. Розробка і застосування в процесі пізнання методів індукції і дедукції.

4. Раціоналізм і емпіризм як визначальні напрямки філософії Нового часу;

5. Розробка вчення про людину і її невід’ємні права;

6. Просвітництво;

7. Розробка договірної теорії держави, вчення про її сутність та природне походження.

Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію XVI—XVII ст., становлення експериментального природознаства. Вона утверджувала свої засадні принципи в боротьбі з феодальною ідеологію, середньовічною схоластикою, релігією та церквою, продовжуючи духовні надбання епохи Відродження. Найсуттєвішою особливістю філософії Нового часу була орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання, в якому вона вбачала головний засіб морального і соціального оновлення людства, утвердження людської гідності, свободи і щастя. Головне своє завдання філософія Нового часу вбачає в розробці та обгрунтуванні методів наукового пізнання, концентруючи основну свою проблематику навколо методології наукового пізнання та гносеології. На цій основі формуються в філософії XVII ст. два протилежні напрямки: емпіризм та раціоналізм. Емпіризм проголошує, що основний зміст наукове пізнання отримує з чуттєвого досвіду, в знаннях немає нічого, чого б раніше не було в чуттєвому досвіді суб'єкта. Раціональне пізнання, розум не привносить ніякого нового змістовного знання, а лише систематизує дані чуттєво-сенситивного досвіду. Раціоналізм наголошує, що основний зміст наукового знання досягається через діяльність розуму, розсудку та інтелектуальної інтуїції, а чуттєво-сенситивне пізнання лише підштовхує розум до діяльності. Ідеалом знання як емпіризм, так і раціоналізм вважали математику, а основними характерними рисами істинного знання визнавали всезагальність, необхідність, суттєвість.

52.Вчення Френсіса Бекона про ідоли людського розуму.

Ф.Бекон(1561-1626)-родоначальник нової форми ангійського матеріалізму і всієї тогочасної експе-риментальної науки.Саме він сформулював поняття матерії як вираз природи і нескінченої сукупності речей.Матерія,за Беконом перебуває у русі,під яким він розумів активну внутрішню силу”напру-гу”матерії і назвав 19 видів руху.Рух і спокій Бекон вважав рівноправними властивостями матерії.Ос-новні свої ідеї висловив у працях “Новий органом” (1620)і “Про гідність та примноження наук”(1623). Головне завдання філософії Бекон визначає як пізнання природи і оволодіння її силами,а для цього треба розробити відповідний метод,який би вів до істини,правильно орієнтував пізнавальну і практичну діяльність людини.Новий метод може зустріти на своєму шляху примари,забобони,ідоли, які віволікають пізнання від істини.Він визначив системупримар.”Примари Роду”,вони пов’язані з недосконалістю людського розуму і органів чуття. “Примари Печери”зумовлені індивідуальними особ ливостями людини,вони є суб’єктивне ставленнялюдини до природи.”Примари Площі”проникають у пізння разом зі словами та іменами.”Примари Театру”пророджуються сліпою вірою людей в авто ритети.Щоб очистити пізнання від примар треба бути вільним і самостійним у своїх твердженнях та висновках,бо істина є дочкою часу.Об’єктом пізна-ння у Бекона є природа,а методами-наукова індук-ція та експеримент.

Бекон,будучи засновником методологічного рівня наукового пізнання,виступає проти схоластичної методології,вузького емпіризму.Свою позицію він пояснює за допомогою алегоричного зображення 3 можливих шляхів пізнання: *шлях павука,тобто спроба людського розуму виводити істини з самого себе;*шлях мурахи-однобічний емпіризм-пізнання і нагромадження голих фактів;*шлях бджоли-справ-жній шлях науки,як бджола переробляє нектар у мед,так і справжній науковець перетворює емпі-ричні факти за допомогою раціональних методів у наукову істину.

Метод наукової індукції(сходження від одиничного до теоритичних узагальнень)Бекон вважає справж-нім методом наукового пізнання природи.Бекон обгрунтував у теорії пізнання принцип емпіризму. З цього принципу він виводить пріоритетність індуктивного методу і фактично стає його фундато-ром.Бекон не заперечував існування Бога.Він виз-нав існування двох істин:божественної і земної. У поясненні природи сусп-ва Б.був ідеалістом,висту-пав прибічником абсолютної монархії.У його тво-рах можна побачити новий підхід до питання про мету пізнання.Його афоризм”Знання-сила”-виражає ідею високої ролі експериментальної науки,яка дає людині практичну користь.