11.Статус професійних суддів, вимоги до кандидатів.

Стаття 51. Статус судді

1. Суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та ЗУ Про судоустрій та статус суддів призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. 2. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.

Стаття 64. Вимоги до кандидатів на посаду судді

1. На посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

13.Порядок та підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Особливістю дисциплінарної відповідальності суддів є те, що вона накладається або ініціюється специфічними суб’єктами, пов’язана з особливими підставами дисциплінарної відповідальності та специфікою дисциплінарних стягнень.Підстави дисциплінарної відповідальності суддів:за порушення законодавства при розгляді судових справ. Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення якщо при цьому не було допущено навмисного порушення закону чи несумісності, що потягло за собою істотні наслідки.Вимог до судді щодо неможливості належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь-якій політичний діяльності, мати представницький мандат, займати будь-яку іншу оплачувану посаду, виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої;Обов’язків забезпечувати повний, всебічний і об’єктивний розгляд судових справ з дотримання установлених законом термінів;Обов’язків дотримуватися службової дисципліни і розпорядку роботи суду; обов’язків не розголошувати дані, що становлять державну, військову, службову, комерційну і банківську таємницю, а також таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони довідалися при розгляді справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийняте рішення про закрите судове засіданняОбов’язків не допускати вчинків і будь-яких дій, що ганьблять звання судді і можуть викликати сумніви в його об’єктивності, неупередженості і незалежності.Дисциплінарне провадження – це процедура розгляду відповідним органом офіційного звернення, в якому містяться відомості ро порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов’язків чи присяги судді.Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: народним депутатам України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голої Верховного Суду України ( голові вищого спеціалізованого суду – щодо суддів спеціалізованих судів, за винятком ініціювання звільнення судді), Міністру юстиції України, голові відповідної ради суддів, членам Ради суддів України.Однак на підставі рішення Конституційного Суду України. положення п.1, 2 ст. 38 Закону “ Про Вищу раду юстиції” про те, що підставами для відкриття дисциплінарного провадження щодо суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів є подання народних депутатів України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини визнані неконституційними. Таким чином, порушити питання про дисциплінарну відповідальність суддів Верховного Суду та суддів вищих спеціалізованих можуть члени Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень. Виходячи із принципу рівності перед законом та принципу єдності правового статусу суддів таке положення мало б стосуватися суддів судів будь-якого рівня.Органи, що здійснюють дисциплінарне провадження:кваліфікаційні комісії суддів – щодо суддів місцевих судів;Вища кваліфікаційна комісія суддів України – щодо суддів апеляційних судів;Вища Рада юстиції – щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.Перевірка даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється головою або за його дорученням членом відповідної кваліфікаційної комісії суддів протягом місяця з дня надходження відомостей про дисциплінарний проступок судді.За результатами перевірки складається відповідна довідка, в якій має бути інформація про те, хто з членів комісії здійснював перевірку, викладені обставини дисциплінарного проступку, якщо він мав місце, висновки і пропозиції перевіряю чого.Довідка підписується перевіряючим і суддею, щодо якого проводилась перевірка. В разі відмови останнього підписати таку довідку, складається акт, який підписується перевіряючим та головою відповідного суду

14. Кваліфікаційні комісії суддів є постійно діючими органами в системі судоустрою України, повноваження яких визначаються Конституцією України та Законом України "Про судоустрій України".

Кваліфікаційні комісії суддів діють у складі 11 членів, які мають вищу юридичну освіту. До складу кваліфікаційної комісії суддів входять:

-шість суддів, обраних до складу кваліфікаційної комісії відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій України";

-дві особи від Міністерства юстиції України;

-дві особи, уповноважені відповідною обласною (Київськоюміською) радою за місцезнаходженням кваліфікаційної комісії суддів;

-одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України зправ людини.

Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України законодавчо закріплені у ст. 84 Закону України "Про судоустрій України". Згідно з вимогами закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України:

-складає висновок про можливість обрання суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України та Апеляційного суду України, а також висновок про звільнення зазначених суддів з посади;

-перевіряє додержання зазначеними кандидатами на посади суддів, а також суддями цих судів вимог Конституції України та законів щодо їх статусу;

-відповідно до Закону України "Про судоустрій України"здійснює атестацію суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України та Апеляційного суду України і присвоює їм відповідні кваліфікаційні класи;

-розглядає звернення про дисциплінарну відповідальність суддів Касаційного суду України та апеляційних судів;

-здійснюєпов'язані з цим службові перевірки; за наявності підстав порушує дисциплінарні провадження і вирішує справи про дисциплінарну відповідальність суддів зазначених судів;

-розглядає скарги на рішення (висновки) кваліфікаційних комісій суддів;

-дає дозвіл на складання суддями іспиту і приймає повторний(додатковий) іспит у суддів, яким відмовлено в рекомендації до обрання суддею безстроково;

-припиняє перебування судді (крім суддів місцевих судів) у відставці;

-здійснює інші передбачені законом повноваження.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України за результатами розгляду скарги має право залишити рішення (висновок) кваліфікаційної комісії суддів без змін, змінити рішення (висновок) або скасувати рішення і припинити провадження в дисциплінарній справі.

Вища рада юстиції складається з 20 членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзди суддів України, адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох членів Вищої ради юстиції.

За посадою до складу Вищої ради юстиції входять Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України і Генеральний прокурор України.

Діяльність Вищої ради юстиції здійснюється відповідно до вимог Конституції України та Закону України "Про Вищу раду юстиції".

У складі Вищої ради юстиції діють дві секції:

з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад;

дисциплінарна для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності й прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.

Роботу Вищої ради юстиції організовує і координує Голова Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності — заступник Голови Вищої ради юстиції.

У Вищій раді юстиції на постійній основі працюють тільки Голова, його заступник та секретарі секцій. Усі інші призначені до складу Вищої ради юстиції члени (крім народних депутатів), до неї при-командировуються.

Вищою радою юстиції відповідно до покладених на неї завдань приймаються до розгляду:

-матеріали про призначення громадянина України на посаду судді вперше;

-звернення про звільнення суддів з посади;