Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Паламарчук В.В. ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
5.08 Mб
Скачать

1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 21, с. 390.

Так зване первісне нагромадження капіталу

Примусове відділення безпосередніх вироб­ників від засобів виробництва і концентра­ція останніх в руках небагатьох, перетво­рення цих засобів виробництва в капітал — ось зміст процесу первісного нагромадження капіталу. Первісним його називають тому, що в цьому процесі створювалися не­обхідні умови для виникнення капіталістичного способу вироб­ництва. Всебічний аналіз цього процесу дав К. Маркс в 24 роз­ділі І тому «Капіталу».

Раніше, ніж де-небудь, процес первісного нагромадження розпочався в Англії і тривав там з останньої третини XV до кін­ця XVIII ст. Розквіт суконних мануфактур зумовив розвиток пасовищного вівчарства. Землевласники захоплювали, «огоро­джували» селянські землі, а самих селян насильно зганяли з землі. В інтересах буржуазії, що народжувалася, держава видавала так звані «біллі про огородження» — закони, які санк­ціонували відкрите пограбування селян. Таким чином, насильна експропріація селянських господарств лендлордами, які обур-жуазнювалися, призвела до появи класу людей, вільних від фео­дальної залежності, але позбавлених засобів виробництва і за­собів до існування. Широка експропріація селянства в Англії була пов'язана також з конфіскацією монастирських земель і вигнан­ням» з них селян. Завершальним етапом на шляху насильного створення класу пролетарів було так зване «очищення маєтків» від сільськогосподарських робітників, які жили на їх території, позбавлення їх житла, до чого вдавалися вже на початку XIX ст. Розорені і пограбовані маси людей не мали нічого, крім власної робочої сили. Такий один бік первісного нагромадження капі­талу.

Другий бік цього процесу — зосередження в руках небага­тьох осіб великих грошових багатств для організації капіталі­стичних підприємств. Велику роль відіграли грошові нагромад­ження купців, лихварів, ремісників, які розбагатіли. Важливим джерелом нагромадження багатств буржуазії було хижацьке пограбування колоніальних народів, нееквівалентна торгівля, морський розбій, дуже прибуткова торгівля неграми-рабами. Утворення грошових багатств прискорювала політика протекці­онізму та інші методи.

Процес первісного нагромадження капіталу з тими або інши­ми особливостями відбувався і в інших країнах, в тому числі і в Росії.

Перехід від феодалізму до капіталізму здійснювався через буржуазні революції. Селяни і ремісники, які боролися проти феодалізму, були головною революційною силою в буржуазних революціях. Буржуазні революції завершили крах феодального ладу і утвердили панування капіталізму.

Пережитки феодалізму в сучасних умовах

Пережитки феодалізму є й до цього часу в багатьох країнах капіталістичного світу, насамперед в сільському господарстві. Особ­ливо поширені вони в економічно слабороз­винутих, залежних країнах Азії, Африки і Латинської Америки. Пережитки феодальних відносин перешкоджають прогресу країн, що розвиваються, заважають боротьбі за національне відродження і економічну незалежність. Оскільки феодальне гноблення в цих країнах тісно переплітається з імперіалістич­ним, боротьба народів економічно слаборозвинутих країн проти феодальних порядків зливається з боротьбою проти імперіаліз­му, за ліквідацію експлуатації.

Буржуазні ідеологи спотворюють суть феодалізму. Як його характерні ознаки беруть поверхові, несуттєві його риси: напри­клад, умовне володіння землею, підкорення людей сеньйору за­мість підкорення королю, ієрархія сеньйорів, політична роздроб­леність. З другого боку, вони навмисне вишукують в епосі се­редньовіччя стільки «зародків», «зачатків» капіталізму, що фео­далізм набуває начебто капіталістичної суті. Тим самим вони роблять абсолютно необгрунтовану спробу «довести» вічність капіталізму. Проте справжні зачатки капіталізму реально про­являються в Європі тільки в період розкладу феодалізму, почи­наючи з кінця XV — початку XVI ст. (за небагатьма винятками в XIV і XV ст.), у формі капіталістичної праці дома, капіталі­стичної кооперації і мануфактури.

Відділ І

КАПІТАЛІСТИЧНИЙ СПОСІБ ВИРОБНИЦТВА

Загальні основи капіталістичного способу виробництва

Капіталізм — це соціально-економічний лад, який грунтуєть­ся на дальшому розвитку приватної власності на основі нового, вищого (порівняно з феодалізмом) рівня продуктивних сил. Суть капіталістичних відносин полягає в тому, що вирішальні засоби виробництва належать капіталістам, а робітники позбавлені за­собів виробництва і юридично вільні. Щоб забезпечити собі за­соби для життя, вони змушені продавати свою робочу силу капіталістам. Отже, капіталізм — це економічний лад, основа­ний на приватній власності на засоби виробництва і експлуатації найманої праці.

У своєму розвитку капіталізм проходить ряд послідовних стадій. На основі глибокого наукового дослідження К. Маркс дійшов висновку, що капіталізм — історично минущий суспіль­ний лад. Як і всі суспільно-економічні формації, що передували йому, він виникає, розвивається і гине. Передбачення К. Маркса про неминучість зміни капіталізму соціалізмом, висловлене ще в період розвитку капіталістичних відносин, повністю підтвер­дилося в ході історичного розвитку. Підтвердилися і положен­ня, висунуті В. І. Леніним, про те, що монополістичний капі­талізм є остання стадія капіталізму, переддень соціалістичної революції.

Сучасний капіталізм — це монополістичний капіталізм періо­ду загальної кризи капіталізму (див. розд. XII—XXI), який існує в умовах боротьби двох світових систем. Основи його попередні: відносини приватнокапіталістичної власності, експлу­атація найманої праці продовжують панувати, набираючи форм, які відповідають вищому ступеню розвитку суспільного характе­ру процесу виробництва.

Учення про економічні закономірності капіталізму було за­сноване К. Марксом, Ф. Енгельсом і в" дальшому розвинуте В. І. Леніним. Дослідженню законів розвитку капіталістичного способу виробництва присвячена основна праця К. Маркса «Ка­пітал». Аналіз вищої й останньої стадії капіталізму—імперіа­лізму дав В. І. Ленін у праці «Імперіалізм, як найвища стадія капіталізму» та в інших працях. Особливості сучасного етапу розвитку капіталізму висвітлені в документах Комуністичної партії Радянського Союзу і марксистсько-ленінських партій ін­ших країн.

При всіх змінах, яких зазнав капіталізм, закономірності, що виражають загальні його основи і характеризують суть капіта­лістичних виробничих відносин, зберігаються. Щоб зрозуміти закономірності капіталізму, необхідно, спираючись на економіч­не вчення К. Маркса, насамперед проаналізувати загальні осно­ви капіталістичного способу виробництва, які склалися в епоху вільної конкуренції, тобто домонополістичного капіталізму. Для цього треба розкрити головні особливості капіталістичного процесу виробництва, потім перейти до дослідження закономірно­стей процесу капіталістичного обігу і, нарешті, розглянути про­цеси капіталістичного виробництва і обігу в цілому, в їхній єдності, розкрити конкретні форми руху капіталу, зрозуміти зародження і розвиток наступного етапу капіталізму — його імперіалістичної стадії, якій притаманні свої специфічні законо­мірності, що виникли в умовах істотних змін економічного життя капіталістичного суспільства.

Розділ III

ТОВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО. ГРОШІ