Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Паламарчук В.В. ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
5.08 Mб
Скачать

§ 5. Закон вартості

Суть закону вартості. його роль як стихійного регулятора товарного виробництва

Закон вартості – об'єктивний закон товарного виробництва. В умовах, коли продукти виробляють як товари, за­трати суспільної праці неминуче набувають форми вартості. Виробництво товарів спри­чинює обмін ними відповідно до кількості затраченої на їхнє виробництво суспільної праці, тобто відповідно до робочого часу, суспільно необхідного для виробництва цих товарів. Інакше кажучи, товари повинні обмінюватися за їхньою суспільною вартістю. При обміні това­рів за суспільною вартістю ті товаровиробники, індивідуальні затрати праці яких на виробництво певного товару будуть менші від суспільно необхідних, виграють, а* ті, в яких ці затрати вищі від суспільно необхідних, програють.Суть закону вартості поля­гає в необхідності обміну товарів відповідно до їхньої суспільної вартості, що примушує товаровиробників стежити за тим, щоб затрати на виробництво товарів не перевищували суспільно необхідних.

Закон вартості в умовах приватної власності виступає як стихійний регулятор товарного виробництва. За будь-яких сус­пільних умов необхідний пропорційний розподіл праці за різни­ми сферами виробництва. В умовах приватної власності на за­соби виробництва товаровиробники керуються своїми приват­ними інтересами. В суспільстві панують анархія і конкурентна боротьба, процес розподілу праці між галузями виробництва ре­гулюється законом вартості, який діє стихійно.

Регулюючий механізм закону вартості полягає в стихійному коливанні ринкових іти у відхиленні їх від суспільної вартості внаслідок конкурентної боротьби. Ціна збігається з вартістю товару тільки тоді, коли попит дорівнює пропозиції, тобто коли виробництво певного товару відповідає платоспроможному по­питу на нього. Якщо такої рівності немає, ціна товару відхиля­тиметься від його вартості. Відхилення цін від вартості відповід­но впливає на зміну співвідношення попиту і пропозиції і тим самим на перерозподіл праці і засобів виробництва між різними галузями. Підвищення ринкової ціни над вартістю стимулює зростання пропозиції, збільшення виробництва товарів. Встанов­лення ринкової ціни на рівні, нижчому від вартості, спричинює скорочення виробництва товарів.

Коливання цін навколо вартості зумовлюються не тільки сти­хійними коливаннями в сфері обігу, на ринку, а й змінами у сфе­рі виробництва. Зміни в продуктивності праці, які визначають зміни величини вартості одиниці продукту, через коливання цін спричинюють перерозподіл праці між галузями виробництва. Зменшення вартості певного товару, наприклад, може викликати необхідність зменшення кількості праці, яка затрачається в цій галузі. Але водночас це може збільшити платоспроможний по­пит на певний товар або на інші товари. Тут неминучі коливання цін, пов'язані із зменшенням вартості, з одного боку, і із збіль­шенням попиту — з другого. Отже, сама величина суспільної вартості продукту впливає на розподіл праці між галузями гос­подарства.

Коли товарне виробництво, що грунтується на приватній власності на засоби виробництва, охоплює все суспільне вироб­ництво (як це має місце при капіталізмі), тоді закон вартості перетворюється в стихійний регулятор всього суспільного вироб­ництва.

Отже, ціни товарів відхиляються від їхніх вартостей не за бажанням товаровиробників, а внаслідок дії об'єктивного зако­ну вартості. Стихійні коливання цін навколо вартості в умовах приватної власності на засоби виробництва є єдино можливою формою прояву дії закону вартості і єдино можливим механіз­мом регулювання суспільного виробництва.

Роль закону вартості у виникненні капіталістичних відносин. Його вплив на зростання продуктивних сил

Дія закону вартості веде до поглиблення І загострення суперечностей між приватними товаровиробниками. Багаті товаровиробни­ки мають більше засобів виробництва і до того ж досконаліших. На підприємствах, які їм належать, затрати живої і уречевленої праці на виробництво певних товарів менші, ніж в інших товаровиробників. Якщо ціни коливаються навколо вартості, багаті будуть у кращому стані порівняно з середніми і дрібними виробниками. Далі, вони знач­но меншою мірою, ніж інші, потребують негайної реалізації ви­робленої продукції і тому можуть чекати сприятливішої кон'­юнктури на ринку.

Прямо протилежне становище у маси середніх і дрібних то­варовиробників, яка значно менше виграє навіть за сприятливих умов реалізації і завжди страждає від конкуренції з боку бага­тих. Стихійні коливання цін навколо вартості неминуче розорю­ють основну масу середніх і дрібних товаровиробників, перегво-рюють їх у знедолених, позбавлених засобів виробництва проле­тарів, змушених найматися на роботу до власників підприємств. Водночас невелика кількість товаровиробників збагачується і перетворюється в капіталістів, експлуататорів чужої праці. Таким чином, дія закону вартості призводить до розшарування простих товаровиробників, їхньої диференціації, до розвитку капіталістичних виробничих відносин.

Закон вартості в умовах стихійного товарного господарства відіграє велику роль у зростанні і вдосконаленні виробництва, підвищенні продуктивності праці і зниженні вартості товарів, бо його дія спонукає товаровиробників до зниження індивіду­альних затрат праці порівняно з суспільно необхідними.

У боротьбі за зниження індивідуальних затрат праці при виробництві товарів найсприятливіші умови має велике товарне виробництво. В нього великі можливості для підвищення про­дуктивності праці і зниження вартості товарів. Закон вартості стимулює розвиток продуктивних сил, але в умовах приватної власності на засоби виробництва це веде до величезних розтрат суспільної праці. Ринкові коливання цін визначають розміри виробництва, які можуть не відповідати ні поточному попиту, ні потребам більш тривалого розвитку.

Отже, стихійна дія закону вартості, регулюючи розвиток про­цесу товарного виробництва і стимулюючи підвищення продук­тивності праці, разом з тим призводить до загострення антаго­ністичних суперечностей товарного господарства, що грунтуєть­ся на приватній власності на засоби виробництва.