21. Опишіть особливості японського національного стереотипу та їхній вплив на бізнесові стосунки.

1. Базовими межами стереотипу слід визнати надзвичайно продуктивне поєднання воістину безконечної працьовитості і терпіння японців з настільки ж безконечним внутрішнім прагненням до краси і досконалості. 2. Японці – відчайдушні трудоголіки. Багато службовців рідко беруть дні відпочинку, і часто не повністю використовують свою сплачену відпустку, оскільки переконані, що їх борг - працювати, коли компанія цього має потребу в цьому, тим самим, проявляючи свою відданість компанії. Довічний найм — це не юридичне право. Його використання — дань традиції. 3.  Японці — безумовні традиціоналісти, але, як і багато в чому іншому — оригінальні традиціоналісти. Дбайливо зберігаючи все краще в своїй культурі, вони жадібно сприймають і дуже уміло адаптують кращі досягнення інших країн і націй. Старанні учні і імітатори, вони доводять до досконалості запозичене і повертають його авторам з чималою вигодою для себе. 4. Стало вже загальним містом часте повторення тези о «группізме» японців, тобто дисциплінованості і відданості почуттю обов'язку перед колективом (групою), визнанні безумовного авторитету колективу, готовності приносити в жертву йому особисті потреби і інтереси. 5.  Якщо говорити про повсякденність — життєві риси нації, то це, перш за все ввічливість і делікатність (безумовно навіяні конфуціанством, що вельми сильно вплинув на весь розвиток Японії), крайня акуратність і охайність (вельми високо цінована і в партнерах) і, що називається, природна східна відданість самовладанню і абсолютному контролю над особистою поведінкою і емоціями.

22. Опишіть особливості китайського національного стереотипу та їхній вплив на бізнесові стосунки. 1. Його основоположна риса — своєрідна суміш покори, терпіння і завзятості. Саме ці три межі формують подобу покірливого і покірного китайця, що свято шанує старших і начальників, терпляче і наполегливо працює, покірливо зносить тяготи життя. 2. Багато дослідників і люди, що довго жили в Китаї, звертають увагу на те, що прихильність правді і неприйняття обману, м'яко кажучи, — не найсильніша межа національного стереотипу. Китайці обманюють один одного і партнерів досить частий і при цьому (знову ж таки по свідоцтвах очевидців) не відчувають особливих розкаянь совісті. 3.  Як і всі східні люди, китайці дуже прихильні ритуалам, чиношануванню, збереженню всіх зовнішніх атрибутів гідності і украй хворобливо переносять «втрату обличчя». Витративши не дуже великі зусилля на дотримання відповідних протокольних норм, проявляючи постійну  чемність до китайських партнерів, делікатно допомагаючи їм «зберігати обличчя» навіть в найважчих ситуаціях, розумний міжнародний менеджер набирає очки і забезпечує взаємність партнера. 4. Китайці чутливі до жарту і гумору, готові відгукнутися на відповідні ініціативи іншої сторони, а це — важливий момент у важкому і утомливому (особливо — на початку бізнесу) спілкуванні з цим складним партнером. Частенько своєчасний жарт або веселе зауваження допомагають пройті важке місце і діловому спілкуванні. 5. Синова і братська шанобливість має в китайській бізнесі-практиці досить цікаве заломлення: на відміну від інших (перш за все — західних) ділових людей, китайці украй схильні змішувати родинні і ділові стосунки і упевнені, що бізнес лише виграє від  поширення в нім родинних зв'язків. Впливові родові клани в китайському бізнесі у всьому світі — краще тому підтвердження.

23. Опишіть особливості національного стереотипу мешканців країн Близького та Середнього Сходу та їхній вплив на бізнесові стосунки. 1. Базовою рисою стереотипу слід вважати прагнення до створення  обстановки неквапливості, дружності і довіри у всіх справах, які веде бізнесмен з цього регіону. Той факт, що носії східної культури в набагато більшій мірі орієнтовані на саму роботу, ніж на її результати (що частенько дратує європейців і американців), сповна відповідає саме східному відношенню до часу. Воно для них втілює нескінченність, і американське «Другого шансу може не бути!» тут сприймається як явне перебільшення, а спроба загнати всі справи в жорсткі тимчасові рамки планів і програм — як неминуче, але все таки зло. 2. Давно відмічено, що люди на Середньому і Близькому Сході — видатні майстри тонких і елегантних компліментів, дуже барвистих і образних. І партнер не лише повинен уміти слухати і щиро оцінювати їх, але сам зобов'язаний проявляти себе в тій же якості по відношенню до колеги по бізнесу. 3. Часто наголошується, що люди Середнього і Близького Сходу цінують приховану силу значно більше, ніж її відкриті форми і прояви. Відмітимо, що це повністю узгоджується з базовою рисою стереотипу: дійсно, будь-які відкриті і агресивні прояви сили перш за все руйнують атмосферу дружності і довіри! І навпаки: прихована сила, шанобливе прагнення партнера ніяк не проявляти се, оберігаючи створену атмосферу, стабілізують обстановку і укріплюють довіру. 4. В той же час слід враховувати і ті особові риси стереотипу, які потенційного несуть в собі небезпеку взаємного нерозуміння. Це перш за все дуже розвинена в людях Сходу гордість і боязнь «втратити обличчя». Якщо ж до цього додати емоційність і свого роду легку збудливість від навіть незначного зауваження або події, то зрозуміло, скільки такту, терпіння, а найголовніше — обачності, повинен проявляти міжнародний менеджер в своїх словах і тим більше вчинках.