1.Зазначте вклад М.Вебера у розвиток соціології.

2.Зазначте вклад Д. Міда в розвиток соціології.

3.Зазначте вклад А.Тофлера у розвиток соціології.

4.Зазначте вклад Е.Гофмана у розвиток соціології.

5.Зазначте вклад Е.Дюркгейма в у розвиток соціології.

6.Зазначте вклад Т. Мальтуса у розвиток соціології.

7.Визначте вклад Г.Спенсерду розвиток соціології.

8.Які суттєві особливості символічного інтеракціонізму Д. Міда.

9.Зазначте вклад О.Конта у розвиток соціології

10.Які суттєві особливості теорії „третьої хвилі" А.Тофлера

11.Які суттєві особливості теорії соціальної драматургії Е.Гофмана

12.Які суттєві особливості концепції ідеальних типів М.Вебера

13.Які суттєві особливості теорії соціального реалізма Е.Дюркгейца_

14.Які суттєві особливості теорії соціальної еволюції Г.Сненсера 1

5.Яхі суттєві особливості теорії народонаселення Т.Мальтуса

16.Які суттєві особливості протосоціологічного періоду розвитку соціології 17.Обґрунтуйте значення протосоціологічного періоду у розвитку соціології як науки

18.У чому заключається сутність „великого основного закону інтелектуального розвитку людства" О.Конта

19.Які суттєві особливості органічної школи в соціології (представник Г.Спенсер)

20.Які суттєві особливості матеріалістичного вчення про суспільство К.Маркса 21.Визначте вклад Т.Парсонса у розвиток соціології

22.Вкажіть принципові відмінності, у соціологічних підходах до вирішення питання про взаємозв'язок особистості і суспільства

23.Які суттєві особливості теорії соціальної стратифікації.

24.Які суттєві особливості теологічної, метафізичної та наукової стадії розвитку людства.

25.Які суттєві особливості еволюційного підходу до стратифікації

26.Які сутгєві особливості функціонального підходу до стратифікації

27.Які сутгєві особливості конфліктного підходу до стратифікації

28.Порівняйте основні гіпотези виникнення суспільства.

29.Визначте суттєві особливості соціологічної думки в Україні

30.У чому заключається сутність цілераціональної, ціннісно-раціональної, традиційної та афективної дії за М.Вебером. Наведіть приклади,

31.Вкажіть принципові відмінності спостереження від інших методів збору соціологічної інформації

32.Поясніть, у чому різниця між «відкритими» і «закритими» питаннями, які використовуються при опитуванні

33.вкажіть принципові відмінності аналізу документів від інших методів збору соціологічної інформації

34Поясніть, у чому різниця між «змістовними» і «функціональними» питаннями, які використовуються при опитуванні

35.Поясніть, у чому різниця між кількісними і якісними дослідженнями.

36.наведіть приклади соціологічних досліджень на мікрорівні (наприклад, на рівні

підприємства) та на макрорівні (на рівні держави).

З7. Порівняйте «функціонально-психологічні»і «контактні» питання, що використовуються при опитуванні. Виділіть суттєві відмінності..

З8.поясніть, у чому різниця між змістовними і функціональними питаннями.

39.поясніть, у чому різниця між методикою і методологією дослідження

40.поясніть, у чому різниця між методикою і методом дослідження

41. Поясніть, у чому різниця між методом і методологією дослідження

42.Поясніть, у чому різниця між генеральною сукупністю і вибірковою сукупністю

43. виділіть складові елементи анкети

44.порівняйте методи інтерв'ю і анкетування. Наведіть приклади, у яких випадках необхідно віддати перевагу інтерв'ю.

45.порівняйте методи інтерв'ю і анкетування. Наведіть приклади, у яких випадках необхідно віддати перевагу анкетуванню.

46.Використовуючи рис, визначте етапи соціологічного дослідження, яких не вистачає, дайте їх характеристику

54.чим викликана необхідність виділення соціології молоді і

55.поясніть, як пов'язана політична сфера з усіма іншими соціальними сферами(економічною, соціокультурною тощо)

56. обґрунтуйте значення соціології релігії.

57.складіть перелік основних функцій сім'ї в сучасному суспільстві?

58.у чому заключається сутність соціології політики. 59.яка роль конфліктів у суспільному житті? 60.складіть перелік основних видів конфліктів, наведіть приклади.

61.чим викликана необхідність виокремлення соціології культури в окрему науку.

62.Виділіть складові елементи культури

63.Оцініть перспективи розвитку культури в Україні 64.порівняйте поняття «релігія» і «атеїзм». 65.порівняйте поняття «людина» і «особистість». 66.Порівняйте поняття «особистість » і «індивідуальність».

67.Порівняйте поняття «афективна дія» і «традиційна дія».

68.Порівняйте поняття «індивід» і «індивідуальність». 69.Порівняйте поняття «цілераціональна дія» і «ціннісно-раціональна дія».

70Порівняйте поняття «людина» і «індивід».

71 .у чому різниця між «моральністю» і «релігіозністю

72.Порівняйте поняття «соціальна статика» і «соціальна динаміка».

73. поясніть, у чому різниця між базисним і модальним типом особистості

74.поясніть, у чому різниця між ідеальним і модальним типом особистості

75.поясніть, у чому різниця між базисним і ідеальним типом особистості

76. порівняйте поняття „соціалізація" та „інтеріорізація"

77.Зпорівняйтє^поняття „десоціалізація." і „ресоціализація"

78.у чому заключається сутність розвитку особистості.

79.від чого залежить соціальна адаптація

80.чим викликана необхідність виникнення соціології як науки.

81. складіть перелік основних функцій соціології, визначте їх суттєві особливості

82.Визначте, у чому заключається сутність механізму соціалізації особистості

83.вкажіть принципові відмінності соціології від інших гуманітарних наук.

84.наведіть приклади соціальних інститутів.

85. обґрунтуйте необхідність соціалізації особистості.

86. Використовуючи рис, визначте елемент, якого не вистачає. Дайте визначення усім елементам

1. Вклад Вебера в развитие социологии

Выдающимся классиком социологии по праву считается немецкий мыслитель М. Вебер. В настоящее время его теории пере­живают настоящее возрождение. Вебер разработал методологию социального позна­ния, концепции понимания и идеальных ти­пов, учение о культуре, этике, социологии религии.

С точки зрения ученого, социология долж­на изучать прежде всего поведение и соци­альную деятельность человека или группы людей. Поведение и деятельность считаются социальными, если они осмыслены с точки зрения целей и средств достижения, а также ориентированы на других субъектов, В этом качестве они представляют собой предмет исследования понимающей социологии.

М. Вебер разработал концепцию понимающей социологии. В ней он затронул проблему ценностей (моральных, политических, эстетических, религиозных), имея в виду необходимость понимания со­знательных установок на них субъекта. Уче­ный предложил свою трактовку проблемы ценностей, позволяющую реалистично объяс­нять состояние сознания людей, их социаль­ное доведение и деятельность.

Важнейшей составляющей учения Вебера является теория социального действия. В ней автор разработал концепцию идеаль­ных типов, представляющих собой некие модели того, что наиболее полезно человеку, что объективно отвечает его интересам в со­временной ему эпохе. В качестве идеальных типов выступают моральные, политические, религиозные и др. ценности и вытекающие из них установки поведения и деятельности людей, правила и нормы их поведения, а также традиции социального общения.

М. Вебер выделяет следующие типы со­циального действия:

Целерациональное действие предполагает осознание цели, средств ее достижения, воз­можной реакции других людей.

Ценностно—рациональное действие основы­вается на сознательной вере в этическую, эстетическую или религиозную ценность определенного поведения.

Аффективное действие совершается под влиянием аффекта, т. е. бессознательного пси­хологического импульса или чувства.

Традиционное действие осуществляется на основе традиций, привычек.

В этой классификации выделены не все возможные типы действий, но наиболее ха­рактерные. В них степень осознанности воз­растает от аффективного и традиционного к ценностно-рациональному и целерациональному. Каждое из этих действий имеет свои признаки, в частности, мотивацию. В реальной действительности обычно ис­пользуются все типы идеальных действий. Причем Вебер утверждал, что в истори­ческом процессе развития общества растет степень рациональности социальных дей­ствий.

Использование целерациональных и цен­ностно-рациональных действий управля­ющих и управляемых позволяет построить идеальный тип государства — правовое го­сударство. Его функционирование предпола­гает рациональное взаимодействие интере­сов граждан, подчинение всем законам, а так­же общезначимым политическим и мораль­ным ценностям. Такая конструкция государ­ства не всегда совпадает с реальной действи­тельностью, но, несомненно, представляет большой теоретический интерес.

Как видно, Вебер в своем творчестве затрагивал широкий круг вопросов в обла­сти теории и методологии социологии. Его учение не только не утратило своего значе­ния, но переживает настоящий ренессанс. Вновь осмысливаются и переосмысливают­ся его философско-социологические теории в странах не только Запада, но и Востока. Они используются его последователями в ка­честве методологической установки социаль­ного познания и решения практических про­блем в различных сферах жизни.