МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

МОДУЛЬ

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3.

ЗАХВОРЮВАННЯ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 11

Тема: ГОСТРИЙ ФАРИHГIТ. АHГIHИ. ПАРАТОHЗИЛЯРHИЙ АБСЦЕС.

 ЗАГЛОТКОВИЙ АБСЦЕС. ЛАТЕРОФАРИHГIАЛЬHИЙ АБСЦЕС.

 ДИФТЕРIЯ ГЛОТКИ. СТОРОHI ТIЛА ГЛОТКИ ТА СТРАВОХОДУ.

1. Гострий фарингiт: етiологiя, клiнiка, лiкування.

2. Ангiни: визначення, класифiкацiя (за клiничними ознаками, локалiзацiєю, збудниками).

3. Катральна, лакунарна, фолiкуоярна ангiни: клiнiка, дiагностика, лiкування.

4. Диференцiйний дiагноз катаральної ангiни та гострого фарингiту, лакунарної та фолiкулярної ангiни.

5. Виразково-плiвчата ангiна (Сiмановського-Плаут-Венсана).

6. Ангiни при гострих iнфекцiйних захворюваннях.

7. Агранулоцитарна ангiна: етiологiя, симптоми, дiагностика, лiкування.

8. Моноцитарна ангiна: етiологiя, симптоми, дiагностика, лiкування.

9. Паратонзилiт. Паратонзилярний абсцес: етiологiя, дiагностика, лiкування.

10. Заглотковий абсцес: етiологiя, клiнiка, дiагностика, лiкування, ускладнення.

11. Латерофарингеальний абсцес: клiнiка, дiагностика, лiкування, ускладненя.

12. Дифтерiя глотки: форми, дiагностика, лiкування, профiлактика.

13. Диференцiйний дiагноз лакунарної ангiни i дифтерiї.

14. Тактика лiкаря при пiдозрi на дифтерiю глотки.

15. Стороннi тiла глотки: походження, локалiзацiя, дiагностика, способи їх видалення.

16. Стороннi тiла стравоходу: походження, локалiзацiя, дiагностика, способи видалення.

17. Послiдовнiсть розвитку патологiчного процесу на мiсцi знаходження сторонього тiла в стравоходi.

18. Показання до видалення стороннiх тiл стравоходу за допомогою прямої гiпофарингоскопiї, езофагоскопiї, езофаготомiї.

Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

Основна література:

1. Возианова Ж.И. и соавт. Методические рекомендации. Тактика ведения больных дифтерией, ангинами и носителями коринебактерий дифтерии в условиях эпидемического роста заболеваемости дифтерией. К., 1992.- 32 С.

2. Заболотний А.I., Мiтiн Ю.В., Драгомирецький В.А. Оториноларингологiя. К., 1999. С.249-251, 256-280. 360-363.

3. Исхаки Ю.Б., Кальштейн Л.И. Детская оториноларингология. Душанбе, 1985.- С.98-100, 108-125, 221-226.

4. Пальчун В.Т., Преображенский H.А. Болезни уха, горла, носа. М., 1978.- С.119-120, 126-127, 137-140, 143-165, 179-180.

5. Пальчун В.Т., Крюков А.И. Оториноларингология. М., 1997. С. 203-205, 209-234, 256-257, 263-266, 485-491.

6. Солдатов И.Б. Лекции по оториноларингологии. М., 1990.- С.185-193.

7. Лайко А.А. Hевiдкладна допомога в дитячiй оториноларингологiї. К., 1998. - С. 51-54, 193-215.

Додаткова література:

1. Мітін Ю.В. Оториноларингологія (лекції). К. Фарм. Арт, 2000. – С.97-115

2. Тестові завдання для контролю знань та умінь студентів з оториноларингології. – К.,

1996 – С. 87-96

3. Оториноларингологія (За ред. Д.І.Заболотного, Ю.В.Мітіна, В.Д.Драгомирецького. – К.:

Здоров`я. – 1999. С. 177-201

4. Пальчун в.Т., Крюков а.И. Оториноларингология. М., 1997. С. 363-395

Розподіл балів, які може отримати студент

При засвоєнні теми №10 із змістовного модулю №2 за навчальну діяльність студенту виставляється оцінка за 4-х бальною (традиційною) шкалою, яка потім конвертується у бали наступним чином:

Оцінка	Бали
“5”	6 балів
“4”	4 бали
“3”	2 бали
“2”	0 балів

Модуль Змістовний модуль 3 Практичне заняття №11

Тема: ГОСТРИЙ ТА ХРОНІЧНИЙ ФАРИHГIТИ. АHГIHИ. ПАРАТОHЗИЛЯРHИЙ АБСЦЕС. ЗАГЛОТКОВИЙ АБСЦЕС. ЛАТЕРОФАРИHГIАЛЬHИЙ АБСЦЕС.

 ДИФТЕРIЯ ГЛОТКИ. СТОРОHI ТIЛА ГЛОТКИ ТА СТРАВОХОДУ.

І Актуальність теми:

Лікарі повинні уміти призначати необхідне лікування і не допустити розвитку можливих ускладнень при фаринтітах, тонзилітах та ангінах. Тяжкою патологією у дітей віком до 3-х років є заглотковий абсцес, який у разі несвоєчасної діагностики та лікування може призвести до гострого стенозу гортані, асфіксії, аспіраційної пневмонії, медіастиніту, сепсису, прогноз при яких дуже серйозний.

Дифтерія – проблема загальномедична та соціальна. В умовах теперішнього напруженого епідемічного стану з дифтерії суттєва роль належить своєчасному виявленню хворих, призначенню адекватного лікування, проведенню протиепідемічних заходів в осередку інфекції.

Тому знання клініки, діагностики та принципів лікування цих захворювань є необхідними в роботі ЛОР лікарів та лікарів різного профілю.

ІІ Базовий рівень знань:

Дисципліна	Знати	Уміти
Кафедра мікробіології	Етіологію захворювань верхніх дихальних шляхів	Охарактеризувати збудники респіраторної інфекції
Кафедра пат анатомії Кафедра патофізіології	Характер запалення, особливості патологоанатомічної картини прояву захворювань слизової глотки	Поставити діагноз по клінічній картині перебігу гострих захворювань глотки
Кафедра рентгенології	Рентгенологічну картину парфаренгіального та заглоткового абсцесів	Поставити діагноз парфаренгіального та заглоткового абсцесів по рентгенограмі
Кафедра фармакології	Принципи сучасної раціональної специфічної і неспецифічної терапії	Призначити лікарські засоби для лікування гострих захворювань глотки

ІІІ Цілі заняття.

1. Навчитися ставити діагноз гострого, фарингіту, ангіни, партонзилярного абсцесу, заглоткового абсцесу (α=ІІІ).

2. Освоїти принципи діагностики та диференційної діагностики цих захворювань (α=ІІІ).

3. Вивчити особливості консервативного лікування (α=ІІІ).

4. Вивчити основні види оперативних втручань при хірургічному лікуванні захворювань глотки (α=ІІІ).

5. Засвоїти основні методи профілактики захворювань глотки (α=ІІІ)

ІV Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

Основна література:

1. Возианова Ж.И. и соавт. Методические рекомендации. Тактика ведения больных дифтерией, ангинами и носителями коринебактерий дифтерии в условиях эпидемического роста заболеваемости дифтерией. К., 1992.- 32 С.

2. Заболотний А.I., Мiтiн Ю.В., Драгомирецький В.А. Оториноларингологiя. К., 1999. С.249-251, 256-280. 360-363.

3. Исхаки Ю.Б., Кальштейн Л.И. Детская оториноларингология. Душанбе, 1985.- С.98-100, 108-125, 221-226.

4. Пальчун В.Т., Преображенский H.А. Болезни уха, горла, носа. М., 1978.- С.119-120, 126-127, 137-140, 143-165, 179-180.

5. Пальчун В.Т., Крюков А.И. Оториноларингология. М., 1997. С. 203-205, 209-234, 256-257, 263-266, 485-491.

6. Солдатов И.Б. Лекции по оториноларингологии. М., 1990.- С.185-193.

7. Лайко А.А. Hевiдкладна допомога в дитячiй оториноларингологiї. К., 1998. - С. 51-54, 193-215.

Додаткова література:

1. Мітін Ю.В. Оториноларингологія (лекції). К. Фарм. Арт, 2000. – С.97-115

2. Тестові завдання для контролю знань та умінь студентів з оториноларингології. – К.,

1996 – С. 87-96

3. Оториноларингологія (За ред. Д.І.Заболотного, Ю.В.Мітіна, В.Д.Драгомирецького. – К.:

Здоров`я. – 1999. С. 177-201

4. Пальчун В.Т., Крюков А.И. Оториноларингология. М., 1997. С. 363-395

Тести та задачі для перевірки вихідного рівня знань

І. Відшукайте повну та правильну відповідь на запитання.

1. Що необхідно зробити для встановлення діагнозу «гострий фарингіт»?

а) зібрати анамнез і виконати епі-мезо-гіпофарингоскопію

б) призначити антибіотики

в) призначити знеболюючі засоби

г) дослідити носове дихання

д) дослідити голосову функцію

2. Який відділ глотки найчастіше залучається в запальний про­цес при гострому фарингіті?

а) ротоглотка

б) носоглотка

в) гортаноглотка

3. Яким шляхом у дітей відбувається інфікування передхребто-вих лімфатичних вузлів?

а) лімфатичними шляхами задніх відділів порожнини носа і носоглотки

б) при інфекційних захворюваннях (кір, грип, скарлатина)

в) захворюваннях крові

4. З якими захворюваннями слід проводити диференційну діагно­стику заглоткового абсцесу?

а) гострий фарингіт

б) паратонзилярний абсцес

в) гіпертрофія піднебінних мигдаликів

г) аденоїдні вегетації

5. Які тяжкі (смертельні) ускладнення може викликати своєчас­но не виявлений і не розітнутий заглотковий абсцес?

а) гнійний менінгіт

б) емпієма легенів

в) гнійний медіастеніт, сепсис

6. Основний шлях передачі інфекції при ангінах?

а) повітряно-капельний

б) побутовий

в) аліментарний

7. Які мигдалики із лімфо-глоткового кільця найбільш часто за­палюються при ангінах?

а) тубарні

б) носоглотковий

в) піднебінні

г) язиковий мигдалик

8. Про що можна думати, якщо при катаральній ангіні різко погіршився стан хворого, піднялась температура тіла, озноб, в крові нейтрофільний лейкоцитоз?

а) тонзилогенний сепсис

б) гостре респіраторне захворювання

в) розвиток фолікулярної ангіни

г) виникнення паратонзиліту

д) формування паратонзилярного абспесу

9. Який характер нальотів при дифтерії?

а) нальоти тонкі, поверхневі

б) нальоти щільні, брудно-сірого кольору, важко знімаються, залишають поверхню, що кровоточить

в) жовтого кольору

г) легко знімаються

10. Який характер болей при паратонзилярному абсцесі?

а) помірний, розлитий

б) віддає в зуби

в) біль однобічний, посилюється при ковтанні слини, віддає в вухо

11. Що виявляється при огляді хворих з паратонзилярними абс­цесами на 4—5 добу захворювання?

а) неможливість широко відкрити рота (тризм жувальних м'язів)

б) рот хворий відкриває широко

в) гіперемія м'якого піднебіння, дужок, задньої стінки глотки

г) збільшення і набряк піднебінних мигдаликів