Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПУТЬ И ШПОРА 6508 86шт.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
16.04.2019
Размер:
155.17 Кб
Скачать

30. Інвентаризація основних засобів і інших необоротних матеріальних активів.

Основним нормативним документом, який визначає умо­ви і порядок проведення інвентаризації основних засобів і нема­теріальних активів є "Інструкція з інвентаризації основних за­собів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних ціщюстей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей ба­лансу", затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.10.1998 р., N2 90.

Інвентаризація основних засобів.Підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію:

1) будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів – не менше одного разу в три роки;

2) бібліотечних фондів - один раз у п'ять років;

3) інших основних засобів - не менше одного разу в рік. Інвентаризація основних засобів проводиться не раніше 1 жовтня.

До почату інвентаризації основних засобів слід перевірити: - наявність і стан реєстрів обліку (карток, книг, описів та ін.); - наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації;

- наявність документів на основні засоби, що здані чи прийняті установою в оренду, на зберігання, на тимча­сове користування. За відсутності документів слід забез­печити їх отримання чи оформлення.

При виявленні розходжень і неточностей у бухгалтерсько­му обліку або технічній документації необхідно в ці документивнести відповідні виправлення й уточнення.

При інвентаризації нематеріальних активів їх наявність установлюється або за документами, що були підставою для оп­рибуткування, або додатково за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) майнові права.

При інвентаризації нематеріальних активів до інвентари­заційного опису вписуються такі дані: назва, характеристика, первісна вартість, сума зносу, дата придбання, термін корисного використання. При цьому перевіряється обгрунтованість сум.

31. Визнання запасів, завдання обліку запасів.

Однією з обов ’язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення його предметами праці (виробничими запасами) - сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами тощо, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції. Відмітною особливістю їх є одноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг). Тому контроль за збереженням матеріальних ресурсів, раціональним використанням їх у виробництві має велике значення.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Відповідно до зазначеного Положення під запасами розуміють активи, які:

§ утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

§ знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

§ утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов ’язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена. Важливою передумовою раціональної організації обліку виробничих запасів є економічно обгрунтована їх класифікація.

Облік виробничих запасів здійснюється за такими напрямами: кількісний і вартісний облік; облік заготівлі і придбання матеріалів та розрахунків з постачальниками; наявності і руху на складах; використання у процесі виробництва; продажу, реалізації матеріальних цінностей і розрахунків з покупцями. Основою побудови обліку виробничих запасів є планово-облікова класифікація, оцінювання, документальне оформлення наявності та руху, система рахунків. Побудова бухгалтерського обліку виробничих запасів здійснюється за ознаками: кількісний та вартісний, і такими напрямами: заготівлі та придбання, наявності та руху на складах, передачі у виробництво, продаж зайвих (невикористаних), інше вибуття.

Основними документами щодо оприбуткування виробничих запасів є товарно-транспортні накладні, приходні ордери, накладні, приймальні акти тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]