Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет

Методичні вказівки і завдання

до організації самостійної роботи з дисципліни

«Українська мова ЗМІ»

для студентів III курсу спеціальності «Журналістика»

заочної форми навчання

Суми

Сумський державний університет

2011

Методичні вказівки і завдання до організації самостійної роботи з дисципліни «Українська мова ЗМІ» / укладач І. М. Серебрянська. – Суми : Сумський державний університет, 2011. – 38 с.

Кафедра журналістики та філології

Передмова

Дисципліна «Українська мова ЗМІ» є однією з провідних дисциплін, що тісно пов’язана з професійною підготовкою фахівців-журналістів. Це зумовлює її зв’язок фактично з усіма лінгвістичними («Вступ до мовознавства», «Практикум з української мови», «Практична стилістика») та суто журналістськими («Теорія тексту», «Теорія журналістики» тощо) дисциплінами, що враховується й використовується під час викладання цього навчального курсу.

Курс «Українська мова ЗМІ» має на меті поглибити знання студентів із сучасної української літературної мови, допомогти глибше оволодіти мовними нормами, познайомити з особливостями мовної організації текстів різних жанрів ЗМІ в цілому та принципами відбору, функціонування різних мовних елементів; виробити навички правильного використання різних мовних засобів залежно від сфери й мети спілкування та роботи з журналістськими текстами.

Завдання дисципліни:

1. Показати своєрідність функціонування орфоепічних норм, лексики, фразеології, а також словотвірних, морфологічних та синтаксичних можливостей мови засобів масової інформації.

2. Охарактеризувати лінгвостилістичні особливості журналістських текстів різних жанрів.

3. З’ясувати загальні особливості мови сучасних ЗМІ.

4. Визначити тенденції розвитку мови мас-медіа в кінці ХХ – на початку ХХІ ст.

5. Сприяти оволодінню теоретичними знаннями про українську мову та удосконаленню навичок культури мовлення.

Вивчення дисципліни «Українська мова ЗМІ», яке розпочалося в IV семестрі, у V семестрі завершується складанням заліку, який проходить у формі індивідуальної співбесіди-опитування з проблемних питань мови ЗМІ узагальнююче-аналітичного характеру. Під час заліку проводиться перевірка засвоєння теоретичного та граматичного матеріалу. Студент допускається до заліку лише за умови, що він вчасно подав до перевірки та захистив своє обов’язкове домашнє завдання (ОДЗ), передбачене навчальною програмою.

Мета цього навчального видання – спрямувати самостійну роботу студентів на вивчення української мови, удосконалення їхньої загальної культури усного та писемного мовлення, а також усвідомленому та ґрунтовному оволодінню мистецтвом журналістського мовлення, що є обов’язковою умовою підготовки висококваліфікованого спеціаліста.

Зміст дисципліни розкривається в темах:

1. Дієслово і його функціональне навантаження в мові ЗМІ. Семантичні групи дієслів. Метафоризація дієслова в журналістському тексті. Дієвідмінювання дієслів. Перша, друга та архаїчна дієвідміни дієслів. Граматичні категорії дієслова – категорії особи, роду, числа, виду, часу, способу і стану, їх стилістичне навантаження в мові ЗМІ. Стилістична зміна часових форм і способів дієслів у тексті. Безособові дієслова в тексті. Форми на -но, -то, особливості їх функціонування в мові ЗМІ. Дієприкметник. Тенденції вживання активних дієприкметників в українській мові. Способи перекладу. Дієприслівник. Особливості функціонування дієприслівників у мові ЗМІ.

2. Прислівник. Відображення в журналістських текстах семантичного багатства прислівників. Розряди прислівників за значенням, походженням і будовою. Особливості правопису, наголошення прислівників та прислівникових словосполучень. Вживання прислівників у реченні й тексті. Питання про безособово-предикативні слова (слова "категорії стану"). Перехід прислівників у прийменники, сполучники та частки.

3. Прийменник. Первинні (непохідні) прийменники, багатофункціональність їх у мові. Вторинні (похідні) прийменники. Правопис прийменників. Вживання прийменників з різними непрямими відмінками іменників, семантика прийменникових конструкцій. Синонімічні можливості прийменникових конструкцій у тексті. Помилки у вживанні прийменникових конструкцій. Роль прийменників у творенні словосполучень.

4. Сполучник. Типи сполучників за походженням. Прості, складні й складені сполучники. Семантична характеристика сурядних і підрядних сполучників. Вживання сполучників у публіцистичному тексті, їх синонімічне використання. Правопис сполучників. Випадки ненормативного вживання сполучників у мові журналістів.

5. Частки, їхня семантико-конструктивна й стилістична роль у тексті. Словотворчі, формотворчі частки. Правопис і проблеми семантичної та експресивної відповідності в доборі часток. Виявлення різних смислових та експресивних відтінків, яких надають частки словам, словосполученням і реченням у тексті.

6. Вигук. Семантичні різновиди вигуків (емоційно-експресивні, звуконаслідувальні, формули вітання та прощання, апелятивні вигуки). Поповнення вигуків за рахунок інших слів, словосполучень та речень. Помилки у вживанні вигуків.

7. Синтаксис і пунктуація речення. Класифікація словосполучень в українській мові. Семантико-синтаксичні відношення у словосполученні. Вияв у словосполученні національної специфіки мови. Помилки у побудові словосполучень.

8. Роль речення в мовленні. Формальна, семантична та функціональна організація простого речення. Модальні типи речення. Двоскладні й односкладні речення, використання моделей речень у певних різновидах мови у сфері ЗМІ. Координація між підметом і присудком. Порядок слів у реченні. Активний і пасивний звороти. Типи неповних речень. Слово-речення. Обірвані речення. Особливості вживання типів простого речення в жанрово-стильовій структурі журналістського мовлення.

9. Ускладнене просте речення. Ускладнені прості речення з однорідними членами. Можливі помилки у використанні однорідних членів речення. Речення з відокремленими другорядними членами. Уточнюючі члени речення. Пунктуаційні труднощі при відокремленні. Речення із вставними і вставленими компонентами. Розрізнення цих компонентів та інших, що не виконують функції вставних. Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях.

Уживання вигуків і звертань в ускладнених простих реченнях. Відхилення від нормативної форми звертань у мовленні журналістів. 10. Складне речення. Граматичні, семантичні та інтонаційні засоби зв'язку частин у складному реченні. Сполучникові та пунктуаційні засоби зв'язку компонентів у складносурядному реченні.

11. Типи складнопідрядних речень. Семантико-структурні різновиди та сполучні засоби приєднання підрядної частини до головної. Розділові знаки в складнопідрядному реченні.

12. Структурні та інтонаційні особливості безсполучникових речень. Розділові знаки в них. Складні безсполучникові речення в засобах масової інформації.

13. Багатокомпонентні складні речення: з кількома підрядними або кількома сурядними, із сурядністю та підрядністю. Період. Розділові знаки в складному реченні ускладненого типу, їх відповідність спланованому змістові, експресивному забарвленню речення. Специфіка вживання типів складного речення в журналістських текстах.

14. Вживання різних видів прямої мови в текстах ЗМІ. Перетворення одних форм чужої мови в інші, вияв цього в пунктуаційних особливостях.

Логіко-граматична основа української пунктуації. Огляд можливих випадків індивідуальної пунктуації.

15. Синтаксис і семантика тексту як журналістського твору.

Жанрово-стильові різновиди тексту в ЗМІ. Від речення до тексту: текстові побудови на основі сполучення речень. Складне синтаксичне ціле і абзац у тексті. Синтаксичні, семантичні та стилістичні властивості складного синтаксичного цілого в текстах ЗМІ. Побудова зачинів і кінцевих частин тексту в залежності від його жанру. Власне комунікативні одиниці та форми текстової структури. Просте й складне висловлювання про предмет мовлення. Формування цілісності та єдності тексту. Типові помилки в побудові тексту та його фрагментів. Текстові засоби змістової й емоційної виразності журналістського твору.