Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1_Yekonomika_isnuye_zadlya_lyudini (1).doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
16.04.2019
Размер:
284.16 Кб
Скачать

16. Що таке інфляція? Чому інфляція у хх ст стала хронічною?

Інфляція проявляється як підвищення загального рівня цін або знецінення грошей. Специфічнахвороба паперово-грошово обігу, яка посилювалася в ході ослаблення; розриву зв*язків паперових грошей із золотом. В цих умовах особливого значення набуває к-сть паперових грошей, що перебувають в обігу.

Види інфляції:

1) повзуча- середньорічне зростання цін вимірюється одною цифрою (1-9%) так інфляція піддається контролю.

2) галопуюча- набирає розміру двохзначного числа протягом року ( від 10-99%) .Х-ться стрімким зростанням цін і супроводжується негативними соціально- економ. наслідками.

3) гіперінфляція - ціни ростуть щодня і не перевищують сотні і тисячі процентів річних, веде до руйнування господарських зв*язків: бартеризація обміну. (Наприкл. в Україні в 1993 р. темп інфляції становив 10500% річних)

У ХХ ст склалася така ситуація:

На вищій стадії капіталізму інфляція набула постійногго та загального характеру, охопивши всі розвинуті країни. Її темпи були високими, а у деяких країнах страмкими. Крім того, інфляція після 1914 р. Відбувалася за відсутності в обігу золотих монет, а згодом і нерозмінності банкнот на золото ( після кризи 1929 -1933 рр.), унаслідок чого замість золотих цін встановлюються паперові грошові ціни ( крах золотого стандарту).

17. В чому суть закону вартості? Як визначається вартість товару в західній економічній літературі?

Закон вартості- стихійний регулятор цін. Еквівалентність передбачає, що ціна повинна відповідати вартості.

Але ціни стихійно відхиляються від вартості в залежності від попиту і пропозиції товарів.

Кожен товар обов*язково має дві основні властивості : вартість і споживчу вартість.

Вартість товару складає праця втілена в ньому.

Споживчу вартість пов*язують із здатністю товару задовольняти певну потребу окремої людини, колективу чи суспільства.

Важливою рисою закону вартості є наявність сталого зв*язку між попитом і пропозицією. Якщо її баланс порушується, то обмін товарами не відповідає к-сті витраченого на них суспільно необхідного робочого часу. Так, за недостатньої к-сті товарів ринкову вартість завжди регулюють товари, вироблені в гірших умовах, а при надлишковій їх кількості – товари, виготовлені в найкращих умовах.

Закон вартості виражає також внутрішньо необхідні зв*язки між працею виробника товарів у минулому ( суспільно необхідним робочим часом у момент їх безпосереднього виготовлення) і конкретними умовами виробництва. Тому вартість товарів визначається робочим часом, який витрачено не на їх вироблення, а на їх відтворення.

Основні функції закону вартості:

1) стихійний регулятор пропорцій товарного виробництва, але не відокремлено, а у поєднанні з іншими економ законами.

2) рушійна сила стихійного розвитку продуктивних сил

3) основи диференціювання товаровиробників.

У західній економічній літературі теорія трудової вартості має небагато прихильників. Суб’єктивно-психологічна теорія вартості. Марксова теорія вартості не позбавлена недоліків, багатьох економістів останньої третини ХІХ ст. вона не задовольняла. У 70-ті рр. ХІХ ст. австрійська школа політичної економії на чолі з відомим австрійським економістом К. Менгером, розгорнула наступ на трудову теорію вартості. Для обґрунтування своєї концепції вартості вони застосували суб’єктивно-психологічний підхід до визначення цінності речей, використавши для цього теорію граничної корисності. Незалежно від австрійської школи цю теорію розробляли англійський економіст В. Джевонс, швейцарський Л. Вальрас, а згодом розвинули це вчення австрійські економісти Е. Бем-Баверк, Ф. Візер та італійський економіст. В. Парето.

Закон граничної корисності: споживач купує товар тому, що в ньому міститься певний корисний ефект, який цінується. Цінність передбачає обмеженість кількості речей.

Граничну корисність розглядають, як задоволення, яке отримує окрема людина від споживання однієї додаткової одиниці товару.Отже ціна окремого товару згідно з цією теорією безпосередньо залежить від ступеня насиченості потреб в ньому.