4. Податок на додану вартість1
Податок на додану вартість, ПДВ, – це непрямий податок на додану вартість, що нараховується на всіх стадіях виробництва й обігу і включається як надбавка до вільної ціни товару, робіт, послуг.
ПДВ застосовується більше як в 50 країнах. Першою в 1954 р. його застосувала Франція. Ставки ПДВ в країнах світу різні. Ставиться питання про уніфікацію ставки ПДВ в рамках Євросоюзу. За діючими правилами в міжнародній торгівлі ПДВ стягується за місцем використання (кінцевого споживання) товарів.
Об'єкт оподаткування податком на додану вартість.
Операції із продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України
Операції по ввезенню (пересиланню) товарів на митну територію України й одержанню робіт (послуг), що надаються нерезидентам для їх використання або споживання на митній території України
Операції по вивозу (пересиланню) товарів за межі митної території України й наданню послуг (виконанню робіт) для їхнього споживання за межами митної території України
Ставка податку на додану вартість:
Нульова ставка
20% по відношенню
до об’єкту оподаткування або 1/6 по
відношенню до ціни реалізації товару
Джерелом сплати цього податку, об’єктом оподаткування є вільна (регульована) ціна товару, що складається з витрат виробництва, прибутку, акцизів і визначається за формулою:
БОП=(С+П)+М+АК+Пінші=Цвільна
де С – собівартість ;
П – прибуток;
М–- мито (з урахуванням митних зборів);
АК – акцизний збір;
Пінші – інші податки, що входять до ціни ;
Цвільна – вільна відпускна (регульована) ціна без ПДВ.
Для визначення суми податку на додану вартість застосовується формула:
ПДВ = БОП× ТПДВ /100%.
Обчислена за цією формулою сума ПДВ додається до вільної (регульованої) ціни, в результаті чого встановлюється ціна реалізації.
Цреаліз=Цвільна+ПДВ.
За методом нарахування сума ПДВ, що підлягає стягненню в бюджет, визначається, як:
ПДВ до сплати = ТПДВ×(Продажі–Закупки) або
ПДВ до сплати = ПЗ – ПК,
де ПЗ податкові зобов’язання, що нараховується при продажах товарів;
ПК – податковий кредит, що нараховується на закупках товарів і послуг. На цю суму платник податку має право зменшити податкові зобов’язання звітного періоду.
З наведеної формули видно, що ПДВ сплачується кінцевим споживачем товару.
Податкові періоди.
Для платників податку, у яких обсяг операцій із продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються, за попередній календарний рік перевищує 7 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.
Платники податку, що мають обсяг операцій із продажу менший, як зазначений вище, можуть застосовувати за своїм вибором податковий період, що дорівнює календарному місяцю або кварталу.
ПДВ регулює споживання і зовнішньоекономічну діяльність.
Переваги ПДВ:
виступає фактором, що регулює розмір заробітної плати і прибутку в ціні товару;
стримує кризу надвиробництва і прискореного витиснення з ринку слабких виробників;
простий при нарахуванні і стягненні;
є нейтральним щодо платників, переміщенню товарів/ послуг і розташуванню ресурсів;
виступає механізмом взаємної перевірки виконання платниками податкових зобов’язань.