- •1. Вступ
- •2. Історія створення та завдання
- •3. Студенти нувгп про інтеграцію України в єс
- •4. Навіщо Україні єс?
- •5. Успіхи та проблеми України на шляху європейської інтеграції
- •6. Досвід європейської інтеграції
- •7. Відмінності між єс і нато,
- •8. Державна політика
- •9. Оцінка відповідності України критеріям та вимогам, які
- •10. План дій щодо членства в нато (пдч) (запроваджено
- •24 Квітня 1999 року на саміті нато у Вашингтоні (сша)
- •11. Ставлення студентів нувгп до Євроатлантичної інтеграції
- •12. Навіщо Україні нато?
- •13. Україна – нато: „за” і „проти”
- •14. Україна – нато: гуманітарні, освітні та наукові аспекти
- •15. Співробітництво нувгп з вищими навчальними
- •16. Підбиваючи підсумки „за” і „проти” вступу України до
- •17. Чи можлива Єропейська система безпека без нато?
- •18. Росія – нато
- •19. Карта з російського рукава
- •20. Північноатлантичний договір
- •International Review
- •Відносини україна – єс: «Східне партнерство» у регіональному вимірі
- •Східне партнерство: асиметрія очікувань і можливостей
- •Трансформація функціональної та політичної спроможності Східного партнерства в нових умовах
- •Підходи до реалізації основних напрямків Східного партнерства після зміни влади в Україні та в Польщі
- •Регіональні проекти у Східному партнерстві
- •Висновки
- •Крим у регіональному вимірі «Східного партнерства»
- •Крим як пілотний проект для нової політики єс відносно України
- •Геополітичний чинник в формуванні кримського проекту "Східного партнерства"
- •Крим і Севастополь: зсув пріоритетів у "Східному партнерстві"
- •Роль Польщі в реалізації регіонального виміру "Східного партнерства"
- •Стратегія Польщі в реалізації Східного партнерства.
- •Україна втрачає лідерство у Східному партнерстві
- •Інтереси Польщі у Східному партнерстві
- •Висновки
- •Наслідки Харківських домовленостей з Росією для реалізації євроінтеграційного курсу України
- •Історія проблеми
- •«Газова» Ялта - 2004
- •Харків-2010 – Ялта-2004: паралелі
- •Російський реванш - 2010
- •Постхарківська Україна: що далі?
- •Висновки
- •Наша адреса:
- •01025, М. Київ, вул. Велика Житомирська 2
- •Статьи Євросоюз не знає, що робити з Україною?
- •5.1. Національні інтереси україни
- •5.2. Стратегічні цілі та пріоритети зовнішньої політики україни
- •5.3. Реалізація стратегічних завдань інтеграції в європейські
- •5.3.1. Європейська інтеграція України
- •5.3.2. Євроатлантична інтеграція України
- •5.4. Регіональна стратегія україни
- •5.4.1 Добросусідство задля спільних цілей
- •5.4.2 Регіональна політика України у Чорноморському регіоні
- •5.4.3 Перехрестя шляхів у регіоні – можливості для України
- •5.5. Україна– росія: формування нового характеру взаємин
- •5.6. Україна– сша: розвиток стратегічного партнерства
- •5.7. Азійський напрям зовнішньої політики україни
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •2. Опис процедури вступу до сот
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до сот
- •4. Які з перерахованих критеріїв Україна вже виконала
- •5. Які з перерахованих критеріїв Україна ще має виконати
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •7. Негативні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до
- •11. Основні цифрові показники відносин України з сот
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •1 Січня 2007 року членами Європейського Союзу стали Румунія
- •27Держав-членів.
- •2. Опис процедури вступу до єс
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до єс
- •4. Які з перерахованих критеріїв Україна вже виконала
- •5. Які з перерахованих критеріїв Україна ще має виконати
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •3) Гарантія безпеки:
- •1) Макроекономічна стабільність:
- •2) Збільшення продуктивності економіки:
- •3) Збільшення обсягів торгівлі між Україною та єс:
- •8. Оцінка здатності України виконати критерії членства
- •9. Прогноз щодо того, коли Україна зможе виконати всі
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до єс
- •1. Верховній Раді України:
- •2. Кабінету Міністрів України:
- •11. Основні цифрові показники відносин України з єс
- •1. Показники валового внутрішнього продукту (ввп) на душу
- •3 (106) Україна 6 720 26,9
- •2. Розміри прямих іноземних інвестицій в Україну
- •2.1. Прямі іноземні інвестиції в Україну
- •3. Зовнішньоторговельний обіг Україна - єс
- •4. Рейтинги конкурентоспроможності
- •5. Ставлення громадян до вступу в єс
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •2 Квітня 2004 року Естонія, Литва, Латвія, Болгарія, Румунія,
- •2. Опис процедури вступу до нато
- •1) Консультаційний етап
- •2) Переговорний етап
- •3) Ратифікаційний етап
- •4) Імплементаційний етап
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до нато
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •7. Негативні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до
- •1. Верховній Раді України:
- •11. Основні цифрові показники відносин України з нато
- •1) Виконання заходів Індивідуальної Програми партнерства
- •2) Ставлення населення до вступу України у нато
- •2004 Року
- •2006 Року
- •2006 Року
8. Державна політика
євроатлантичної інтеграції України
Змістовна основа організації державної політики
євроатлантичної інтеграції України ґрунтується на національних
інтересах, у належному забезпеченні цивілізаційного розвитку
України та вимогах до країн-кандидатів у члени НАТО (критеріях
членства в Альянсі) і, передусім, передбачає [22]
У площині внутрішньої політики:
– розбудову ефективних демократичних інститутів,
практичне втілення принципів демократії й лібералізму, захист прав і
свобод особистості і верховенства права;
– сприяння довгостроковій стабільності і добробуту,
підтримка ринкових реформ;
– виконання політичних зобов’язань щодо спільної оборони в
НАТО;
– досягнення політичної і нормативно-правової суголосності
України документаційній, нормативній базі НАТО (у тому числі,
військової і технічної стандартизаційної сумісності);
– підвищення ефективності державного управління (зокрема,
адміністративна реформа, боротьба з корупцією і т.п.);
– утвердження демократичного цивільного контролю над
сектором безпеки держави.
У площині зовнішньої політики:
48
– сприяння стабільності і гомогенності євроатлантичного
простору;
– перегляд концепцій (основ та інституцій у сферах
зовнішньої політики та національної безпеки);
– підтримку у справі забезпечення політичного консенсусу в
НАТО;
– забезпечення ефективної участі у виконанні оборонних
завдань і заходів безпеки НАТО;
– розвиток добросусідських відносин і мирне врегулювання
суперечок;
– зміцнення співпраці України з НАТО в рамках комісії
Україна – НАТО; та Плану дій Україна – НАТО; реалізація програм,
миротворчої діяльності, протидія міжнародному тероризму і
розповсюдженню збройних та «подвійних технологій», розвиток
інституційних зв’язків ГУУАМ – НАТО та ін.;
– посилення взаємодії і координація зусиль між Україною та
державами, що проводять політику на зближення та вступ до НАТО,
ініціювання створення цими країнами нової групи держав-аспірантів
НАТО.
У площині економіки:
– посилення заходів щодо сприяння розвитку ринкової
економіки, зокрема, поліпшенню інвестиційного клімату, розвитку
малого та середнього бізнесу, приватизації;
– забезпечення довгострокової стабільності та добробуту
(боротьба з корупцією та організованою злочинністю, розширення
можливості економічної діяльності, розвиток системи соціального
забезпечення, вирішення екологічних проблем);
– сприяння регіональної стабільності та інтеграції в
економічній сфері;
– вирішення проблем залежності у стратегічних галузях
економіки.
У площині оборони і безпеки:
– адаптація оборонних концепцій та доктрин;
– реформування систем управління у сфері оборони і безпеки;
– здійснення структурних реформ у Міністерстві оборони та
інших силових відомствах;
– створення сил, здатних повноцінно виконувати завдання
щодо зобов’язань згідно ст. 5 Північноатлантичного Договору;
49
– проведення стандартизації та забезпечення
взаємосумісності;
– сприяння діяльності в рамках ПЗМ та розвиток взаємодії з
країнами-партнерами;
– зміцнення системи попередження і мінімізації наслідків
природних та техногенних катастроф.
У площині ресурсів та забезпечення інформаційної безпеки:
– виділення необхідних ресурсів та управління ними з метою
виконання зобов’язань у рамках ЄАІ;
– забезпечення захисту конфіденційної та таємної інформації
НАТО.
У площині правового забезпечення:
– вдосконалення законодавства, що забезпечує виконання
спільних завдань та завдань колективної оборони, прийняття
допомоги від інших членів НАТО.
Щорічно військовослужбовці України беруть участь у значній
кількості заходів у рамках Програми „Партнерство заради миру”, а
саме:
- засіданні Комісії Україна-НАТО на рівні міністраі оборони;
- засідання Військового комітету Україна-НАТО на рівні
начальників штабів;
- засідання Ради Євроатлантичного партнерства на рівні
командувачів родів і видів військ;
- засідання в рамках Спільної робочої групи з питань воєнної
реформи на експертному і найвищому рівнях;
- семінари, конференції, навчальні курси;
- спільні військові навчання.