Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
теорія ОУПП.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
356.86 Кб
Скачать

24. Характеристика основних систем організації управління.

В теорії та практиці управління розрізняють три головних напрямки в моделюванні організаційних систем: 1.Математико-кібернетичне моделювання; 2. Натуральне моделювання організаційної поведінки як на реальних господарських об’єктах, так а за допомогою експериментів;

3. Використання статистичних методів для емпіричного аналізу організаційних параметрів на базі вибіркових обстежень функціонування реальних підприємств.

Моделі організаційних систем та процесів можна умовно розділити на дві групи. Для моделей першої групи є характерним формальне моделювання системи управління за допомогою економіко-математичних методів.

Для моделей другої групи характерно використання повністю або частково формалізованої моделі організаційної структури. В цьому випадку результати моделювання можуть бути безпосередньо використані при удосконаленні оргструкутри.

До першої групи моделей належать моделі прийняття рішень та моделі інформаційних потоків.

1.Моделі прийняття рішень формуються відносно окремих задач управління і як системи моделей, які можуть бути одно- та багаторівневими(викор. методи математичного програмування, сітьові моделі)

2.Інформаційні моделі комунікаційної мережі підприємства будуються за принципом мінімізації сумарної вартості передачі інформації за умов повного забезпечення нею користувачів.

3.Компактні інформаційні моделі формуються на підставі принципа мінімізації комунікаційних зв’язків в процесі вирішення задач управління. 4.Організаційно-функціональні моделі передбачають самостійну організацію окремим підрозділом всіх операцій стосовно збору та опрацювання інформації, спираючись на власний документооборот.

5.Інтегрована інформаційно-функціональна модель.

Друга група моделей відображає зв’язки та відносини між елементами організаційної структури. Різновидами моделей зазначеної групи є наступні.

1.Модель організаціно-технологічних зв’язків. . Базується на припущенні, що на нижчих рівнях управління вирішальним фактором, що впливає на організацію управління є характер технології виробництва.

2. Модель організаційно-управлінських зв’язків. Базується на оцінці інтенсивності між функціями, які виконує аппарат управління.

3. Модель факторного статистичного аналізу управлінських зв’язків. Базується на аналізі цілей підприємства, на основі якого встановлюється перелік функцій та задач в системі управління та її окремих частин.

4. Детермінована функціональна модель. Будується на підставі розподілу функцій управління на елементарні функції, кожна з яких може виконуватись одним операційним виконавцем з урахуванням нормального завантаження.

25. Характеристика параметрів забезпечення цільової орієнтації посадової особи.

В процесі розподілу повноважень та відповідальності необхідно враховувати параметри, які регламентуються та контролюються і які забезпечують цільову орієнтацію кожного працівника та умови його ефективної діяльності, а саме:

1. Сфера відповідальності. Визначається межами (границями) об’єкта управління, функціонування, стан та використання якого перебувають під впливом відповідної посадової особи.

2.Задачі кожного керівника встановлюються виходячи з розробленої системи цілей.

3.Критерій ефективності для кожної посадової особи визначається на підставі визначення того, наскільки досягнуті ним результати сприяють досягненню цілей вищою в ієрархічному рівні системи.

4.Права посадової особи фактично регламентують можливості участі в прийнятті рішень, які впливають на досягнення поставлених задач або на умови їх реалізації.

Види прав: право затвердити документ означає можливість прийняти рішення, пов’язане з розпоряджуванням ресурсами, які визначені сферою відповідальності. Право узгодити документ відповідає можливості перешкоджати або не перешкоджати певним діям або прийняттю певних рішень. Право приймати участь в розробці документу означає можливість пропонувати власні альтернативи рішення та давати оцінку іншим запропонованим альтернативам, які не можуть бути заборонені без формального розглядання. Право контролювати означає можливість впливати на поведінку об’єкта управління, який включений у сферу відповідальності посадової особи.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]