52. Характеристика підходів до оцінки ефективності організації управління.

Організаційна ефективність – це здатність організації існувати і досягати визначених цілей із найвигіднішим співвідношенням результатів і витрат. В економічній літературі виділяють три підходи до вивчення організаційної ефективності – цільовий, системний і вибірковий. Цільовий підхід передбачає визначення ефективності підприємства як здатності досягати заздалегідь поставлених цілей. Цей підхід рекомендується застосовувати в тому разі, коли цілі чітко визначені та прогрес розвитку підприємства можна точно зафіксувати. Відповідно до масштабу цілей розрізняють загальнофірмову, внутрішньофірмову та групову ефективність. Загальнофірмова ефективність відображажє динаміку зазгльних цілей підприємства (стоснво обсягів продажу, прибутку, рентабільності тощо); внутрішньофірмова – динаміку цілей його структурних піжрозділів; групова – ступінь досягнення групових цілей (власників, менеджерів, працівників). Системний підхід. Відповідно до цього підходу критерієм ефективності підприємства виступає його здатність до адаптації. Головна увага зосереджується на внутрішніх характеристиках підприємства. Центральне місце посідає розподіл ресурсів, визначення ієрархічних залежностей, правила взаємодії учасників, а оцінка витрат виступає на задній план. Вибірковий підхід (з точки задоволення інтересів стратегічних складових). Даний підхід заперечує думку, що ефективність може бути оцінена на основі заздалегідь встановлених критеріїв або одних системних характеристик. В основі даного підходу лежить гіпотеза задоволення Г.Саймона, відповідно до якої в центрі уваги перебуває забезпечення мінімального рівня задоволення усіх складових підприємства, мотиви діяльності яких і цілі можуть відрізнятись. Якщо такого рівня не досягнуто, напруженість і конфлікти будуть зростати, паралізувати підприємство та зробити його неефективним.

53. Результативність та ефективність системи управління.

Ефективність побудування системи управління не може бути оцінена будь-яким одним показником. В основному оцінювання системи управління підприємства відбувається за критеріями результативності та ефективності. Результативність системи управління – здатність системи виконувати управлінські функції таким чином, щоб підприємство було спроможне досягати поставлених цілей з урахуванням змін у зовнішньому середовищі. Так, внутрішня координація здійснюється через механізм розподілу влади та делегування повноважень відповідно до сформованої структури управління, що повинно забезпечувати гнучкість підприємства та здатність координувати дії працівників. Ефективні процедури стимулювання дають змогу ідентифікувати потреби та інтереси людей і розробити такий механізм їх задоволення, який би спрямовував їх зусилля на досягнення загальних цілей. Ефективність системи управління – показник, який характеризується співвідношенням результатів діяльності підприємства та витрат на здійснення управлінських функцій. Система показників ефективності управління повинна грунтуватись на зіставленні вартісного еквіваленту результатів з величиною управлінських зусиль.