36.Розкрити особливості емоційно-вольової сфери підлітка.

Цей вік характеризується емоційною нестабільністю та імпульсивністю поведінки. Підлітки часто спочатку роблять, а вже потім думають про зроблене, хоч i усвідомлюють при цьому, що слід було б поступити навпаки.

Помітного розвитку набувають вольові якості - наполегливість, впертість у досягненні мети, вміння долати перешкоди i труднощі тощо.

Підлітки, на відміну вiд молодших школярів, спроможні не тільки на окремі вольові дії, але й на вольову діяльність. Вони вже в змозі самі поставити перед собою мету та спланувати її досягнення.

Недостатність волі полягає передусім у тому, що, проявляючи величезну наполегливiсть в одному виді діяльності, підлітки можуть не виявляти її в інших видах.

Ще Л.С. Виготський звернув увагу на ту обставину, що у випадку з підлітками частіше всього має місце на слабкість волі, а слабкість цілей, коли підліткам просто немає ради чого долати різні перепони, включаючи і власні лінощі. Поява ж значущої мети вирішує і проблеми волі.

Бурхливо розвивається емоційна сфера. Раптово можуть змінюватись емоційні стани підлітка, з різкими переходами від надмірної рухливості до спокою, від піднесення до байдужості.

Підвищена емоційність підлітків зумовлена статевим дозріванням та неурівноваженістю процесів збудження і гальмуванням, з явною перевагою перших. Їх підвищена збудливість пояснює схильність до афектів - різких виявів радості, гніву, невдоволення та ін.

Переживання набувають дедалі більшої стійкості. У підлітковому віці має місце подальший розвиток почуттів як узагальнених і відносно стійких переживань (інтелектуальних, моральних, естетичних та ін.). Почуття стають тривалішими і стійкішими, що зумовлює посилення їх впливу на всі сторони життя підлітків.

Інтенсивно формуються моральні почуття, завдяки чому засвоювані підлітками норми поведінки можуть ставати ефективним поштовхом до дій.

У підлітковому віці поступово відбувається перехід від ситуаційного переживання краси явищ, природи, музичних і літературних творів, творів живопису, до стійких естетичних почуттів, які є наслідком систематичного виховання.

Аналіз змісту та динаміки переживань підлітків протягом цього вікового періоду свідчить, що і для молодших, і особливо, для старших підлітків негативні переживання пов’язані з пізнанням самого себе. Причому з віком число таких переживань, пов’язаних із знаходження в собі все нових і нових негативних рис і якостей, невпинно зростає.

37.Охарактеризувати розумовий розвиток підлітка.

Л. С. Выготский, как и Ж. Пиаже, особое внимание обращал на развитие мышления в подростковом возрасте. Главное в развитии мышления - овладение подростком процессом образования понятий, который ведет к высшей форме интеллектуальной деятельности, новым способам поведения.

Для подростка все большее значение начинает приоб-

ретать теоретическое мышление, способность устанавливать максимальное количество смысловых связей в окружающем мире. Подросток непрестанно трансформирует

свои психические функции и присваиваемую систему

знаков. Это обстоятельство изменяет мышление. Под-

росток уже может рассуждать, не связывая себя с конк-

ретной ситуацией, т. е. может действовать в логике рас-

суждения. Он усваивает законы формальной логики.

Согласно Л. С. Выготскому существенные изменения

происходят в этом возрасте и в развитии воображе-

ния. Под влиянием абстрактного мышления воображение «уходит в сферу фантазии». Говоря о фантазии подростка, Л. С. Выготский отмечал, что «она обращается у него

в интимную сферу, которая скрывается обычно от людей, которая становится исключительно субъективной формой

мышления, мышления исключительно для себя». Подросток может проигрывать мыслительные задачи с математическими знаками, может оперировать значениями и смыслами языка, соединяя две высшие психические функции: воображение и мышление.

Внимание. Подросток может хорошо концентриро-

вать внимание в значимой для него деятельности. Внимание становится хорошо управляемым, контролируемым процессом. Память. Подросток способен управлять своим произ-

вольным запоминанием, использовать различные мнемические средства. Память в этом возрасте пере-

страивается, переходя от доминирования механического запоминания к смысловому. При этом перестраивается сама смысловая память - она приобретает опосредованный, логический характер, обязательно включается мышление.

Развитие речи. В подростковом возрасте развитие

речи идет, с одной стороны, за счет расширения богат-

ства словаря, с другой - за счет усвоения множества зна-

чений, которые способен закодировать словарь родного языка. Подросток интуитивно подходит к открытию того, что язык, будучи знаковой системой, позволяет, во-первых, отражать окружающую действительность и, во-вторых, фиксировать определенный взгляд на мир.

Подросток сензитивен к словесному творчеству. 38.Дати характеристику навчальної діяльності підлітків.

Поряд із суспільно корисною діяльністю, спілкуванням основним видом діяльності підлітка залишається навчання. Він віддає перевагу тим видам навчальної діяльності, які, за його переконанням, роблять його дорослим у власних очах та в очах значущих інших. Найчастіше його приваблюють самостійна робота на уроці, складний навчальний матеріал, можливість самостійно організовувати свою пізнавальну діяльність за межами школи. Але дуже часто підліткові не вдається реалізувати нові форми навчальної діяльності, оскільки він ще не володіє способами їх виконання. Саме в цьому йому має допомогти педагог, підтримуючи і стимулюючи його пізнавальні інтереси, заохочуючи його подальші зусилля, вселяючи йому віру в себе.

У більшості підлітків, як правило, знижується інтерес до навчання, а школа перестає бути для них центром особистісного (морального, духовного) життя. Здебільшого це спричинено несформованістю навчальної діяльності у молодшому шкільному віці, що не дає змоги задовольнити найактуальнішу потребу підлітка — потребу в самоствердженні. Дбаючи про подолання цієї проблеми, дорослі, передусім учителі, повинні допомогти йому надолужити втрачене у формуванні навчальної діяльності, самостійно визначати навчальні завдання, обирати раціональні прийоми і способи їх розв'язання, контролювати та оцінювати свою роботу.

У підлітковому віці розширюється зміст навчання, оскільки набуття знань нерідко виходить за межі школи, навчальних програм і здійснюється самостійно й цілеспрямовано. З часом ця тенденція посилюється. У багатьох учнів з'являється стійке прагнення до розумової роботи, оволодіння новими знаннями та вміннями, усвідомлений інтерес до певних навчальних предметів і відповідних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту. У деяких підлітків обсяг знань з однієї чи кількох галузей може набагато перевищувати вікову норму.

Оптимальні умови для розвитку особистості складаються тоді, коли набуття знань стає для підлітка суб'єктивно необхідним і важливим. Саме в цьому віці з'являються нові мотиви навчання, пов'язані з формуванням ідеалу, життєвої перспективи, професійних намірів і самосвідомості. Далекі і близькі цілі організовують і скеровують самостійну діяльність дитини. Завдяки виконанню пізнавальних і продуктивно-творчих завдань навчання набуває особистісного сенсу, перетворюється на самоосвіту, стимулює самовдосконалення підлітка. Незадоволення собою і прагнення реалізувати задумане живлять його пізнавальну активність.

Навчання у школі може стати для підлітка формальною діяльністю, нецікавою, рутинною працею. Якщо в системі його особистісних цінностей набуття знань не є суттєвим, він вчитиметься лише заради оцінки. Крім усвідомлення необхідності навчання в школі, підліток мусить мати сформовані соціальні, позиційні мотиви, наприклад прагнення бути кращим учнем класу, вирізнятися з-поміж інших школярів.

Тільки за доцільно організованих міжособистісного спілкування, суспільно корисної діяльності, навчання відбувається повноцінний психічний розвиток та особистісне становлення підлітка.

39.Розкрити особливості спілкування в підлітковому віці. =35

40.Розкрити кризу підліткового віку. Це криза соціального розвитку, що нагадує кризу 3 років (”Я сам”), тільки тепер це “Я сам” в соціальному сенсі. Характеризується падінням успішності, зниженням працездатності, дисгармонійною у внутрішній будові особи. Людське Я і мир розділені більш, ніж в інші періоди.

Симптоми кризи

Спостерігається зниження продуктивності і здатності до учбової діяльності навіть в тій області, в якій дитина обдарована.

Регрес виявляється, коли задається творче завдання (наприклад, твір). Діти здатні виконувати так само, як і раніше, тільки механічні завдання.

Це пов’язано з переходом від наочності і знання до розуміння і дедукції (виведення слідства з посилок, висновок). Тобто відбувається перехід на новий, вищий ступінь інтелектуального розвитку. По Піаже, це 4 період розумового розвитку. Це не кількісна характеристика інтелекту, а якісна, яка спричиняє за собою новий спосіб поведінки, новий механізм мислення. На зміну конкретному приходить логічне мислення. Це виявляється в критиці і вимозі доказів. Підліток тепер обтяжується конкретним, його починають цікавити філософські питання (проблеми походження миру, людини). Холоне до малювання і починає любити музику, найабстрактніше з мистецтв.

Відбувається відкриття світу психічного, увага підлітка вперше звертається на інших осіб.

З розвитком мислення наступає інтенсивне самосприйняття, самоспостереження, пізнання світу власних переживань. Розділяється мир внутрішніх переживань і об’єктивна дійсність. У цьому віці багато підлітків ведуть щоденники. Нове мислення надає вплив і на мову, мову. Цю стадію можна порівняти тільки з раннім дитинством, коли розвиток мислення просувається услід за розвитком мови. Мислення в підлітковому віці не одна з функцій у ряді інших, а ключ для решти всіх функцій і процесів. Під впливом мислення закладаються основи особи і світогляду підлітка.

Мислення в поняттях перебудовує і нижчі, раніші функції: сприйняття, пам’ять, увага, практичне мислення (або дієвий інтелект). Крім того, абстрактне мислення є передумовою (але не гарантією) того, що людина досягне вищої стадії етичного розвитку.

Другий симптом кризи - негативізм.

Іноді цю фазу так і називають фазою другого негативізму по аналогії з кризою 3 років. Дитина як би відштовхується від середовища, ворожий, схильний до сварок, порушень дисципліни. Одночасно випробовує внутрішній неспокій, незадоволеність, прагнення до самоти, до самоізоляції.

Подростковый кризис - пик переходного периода

от детства к взрослости. Кризисный характер этого пе-

риода показывает, что у ребенка появились новые по-

требности, удовлетворение которых серьезно затрудне-

но. Внешне он проявляется в грубости и нарочитости

поведения подростка, в стремлении поступать наперекор

желанию и требованию взрослых, в игнорировании заме-

чаний, замкнутости и т. д.

На образование подросткового кризиса влияют как

внешние, так и внутренние факторы. Внешние факторы:

постоянный контроль со стороны взрослых, зависимость

и опека, от которых подросток всеми силами стремится

освободиться, считая себя достаточно взрослым, чтобы

принимать самостоятельно решения.

Внутренние факторы состоят в привычках и чертах ха-

рактера, мешающих подростку осуществить задуманное

(внутренние запреты, привычка подчиняться взрослым

и др.).

Подростковый кризис, по мнению Л. И. Божович, свя-

зан с возникновением нового уровня самосознания, ха-

рактерной чертой которого является появление у подрост-

ков способности и потребности познать самого себя как

личность, обладающую только ей присущими качествами.

Это порождает у подростка стремление к самоутвержде-

нию, самовыражению и самовоспитанию. Механизмом

развития самосознания является рефлексия. Подростки

критично относятся к отрицательным чертам своего ха-

рактера, переживают из-за тех черт, которые мешают им

в дружбе и взаимоотношениях с другими людьми. Хотя

в этот период происходит объективное изменение со-

циального положения отрока (возникают новые отноше- ния с окружающими; расширяется поле деятельности

и др.), наиважнейшим фактором, влияющим на возникно-

вение кризиса, являются рефлексия на внутренний мир

и глубокая неудовлетворенность собой. Потеря идентич-

ности с самим собой, несовпадение прежних представле-

ний о себе с сегодняшним образом - вот основное со-

держание отроческих переживаний.

В подростковом возрасте могут с чрезмерной скоро-

стью происходить изменения, связанные с ростом орга-

низма. Многие подростки, подпадая под зависимость от

физического состояния, начинают сильно нервничать и

обвинять себя в несостоятельности.

Подростковый возраст - период отчаянных попыток

«пройти через все». При этом подросток по большей час-

ти начинает свой поход с табуированных или прежде не-

возможных сторон взрослой жизни. Многие подростки

«из любопытства» пробуют алкоголь и наркотики.