- •Сутність його головних аргументів
- •29 . Філософія просвітництва (ж.Ж Руссо,Вольтер)
- •30.Феномен Німецького просвітництва та його основні риси.
- •31 Агностицизм філософії і. Канта
- •32 Етичні погляди і. Канта. "Категоричний імператив".
- •33.Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха
- •34. Метод і Філософська система Гегеля
- •35. Філософія історії г.Гегеля
- •36 Громадянське суспільство і правова держава у філософії г.Гегеля
- •37 Позитивізм о.Конта і Спенсера. Другий позитивізм
- •38 Філософія ірраціоналізму
- •39 Філософія життя (Ніцше, Шопенгауер)
- •40 Прагматизм
- •41 Філософія марксизму (діалектичний та історичний матеріалізм)
- •42 Екзистенціальна філософія
- •43 Фрейдизм
- •44 Неофрейдизм
- •45 Герменевтика
- •46 Неотомізм
- •47 Філософська антропологія
- •48 Філософський Дискурс постмодерну
- •49. Філософська думка Київської Русі
- •50.Українська філософська думка доби відродження
- •51 Філософія Києво-Могилянської академії
- •52 Філософія г.Сковороди
- •53 Університетська філософія в Україні хviii ст. – поч. Хіх ст. (м. Костомаров, п. Куліш).
- •54 Філософія п.Юркевича.
- •55. Філософські ідеї т.Г.Шевченка
- •56. Філософська концепція і. Франка
- •57. Дайте коротку характеристику економічної теорії к. Маркса і ф. Енгельса.
- •58. Дайте коротку характеристику діалектико-матеріалістичного розуміння історії Марксом та Енгельсом.
- •59. Марксизм про релігію
- •60. Перелічіть основні періоди та етапи розвитку української філософії.
- •61. Проаналізуйте особливості філософської думки Києво-Могилянської академії.
- •62. Дайте коротку характеристику філософії г. Сковороди.
- •63. «Філософія серця» п. Юркевича. В чому її суть?
- •64. Філософія в.Вернадського.
- •65. Коротко охарактеризувати узагальнюючі риси української філософії.
- •66. Назвіть основні соціальні та духовні передумови світової філософії хх сторіччя.
- •67. Які основні риси сучасної світової філософії ви знаєте?
- •68. Назвіть головні напрями і школи світової філософії.
- •69. Дайте коротку характеристику позитивізму,
- •70. Назвіть головні концепції філософської антропології.
- •71. Охарактеризуйте філософію екзистенціалізму та її сучасні погляди.
- •72.Дайте загальну характеристику концепції герменевтики.
- •73. Охарактеризуйте особливості розвитку сучасної релігійної філософії.
- •74. Дайте загальну характеристику сучасної філософії пост модернізму.
- •75. Що таке онтологія?
- •76. Охарактеризуйте основні форми буття.
- •77. Дайте визначення поняттям «матерія», «простір», «час» і «рух».
- •78. Дайте визначення поняття «свідомість»
- •80. Діалектика як загальна концепція розвитку.
- •81. Дайте коротку характеристику законам діалектики
- •82. Розкрийте сутність альтернативних концепцій діалектики.
- •83. Сутість пізнавального процесу. Принципи пізнання.
- •84. Коротко охарактеризуйте структурні елементи процесу пізнання.
- •85. Концепція істини в сучасній гносеології. Критерії істини.
- •103. Види та форми культури
- •Форми культури Матеріальна культура
- •Духовна культура
- •Інформаційна культура
- •Фізична культура
- •Види культури
- •106.Цінності як визначальна характеристика людського буття.
- •Типи за адаптацією до умов суспільства
- •Типи за е.Шпрангером
- •Типи за Еріхом Фроммом
- •112. Що таке сенс життя?
34. Метод і Філософська система Гегеля
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770—1831) — видатний німецький філософ. У перший період творчості виступив як послідовник "критичної філософії" Канта і Фіхте, але невдовзі під впливом Шеллінга став на позиції об'єктивного ідеалізму і створив оригінальну філософську систему.
Основою всіх явищ природи і суспільства Гегель вважав абсолют, якесь духовне начало, котре він називав по-різному — "світовим розумом", "світовим духом", "абсолютною ідеєю", які нібито існували ще до матеріального світу.
У рідкісній за глибиною і складністю викладу думок праці "Феноменологія духу" духовна культура подається ним як поступове і послідовне виявлення творчої сили світового розуму. Позбавлений індивідуальності світовий розум, втілюючись в образи культури, які послідовно змінюють один одного, одночасно пізнає самого себе як творця. Духовний розвиток індивіда, за Гегелем, відтворює стадії самопізнання світового духу. Універсальну сферу творчої діяльності духу Гегель називає абсолютною ідеєю, а логіку визначає як науково-теоретичну самосвідомість цієї ідеї. Центральною у "Феноменології духу" є багатозначна категорія "відчуження". Під "відчуженням" Гегель розумів, по-перше, опредметнення духу, породження ним природи і суспільства; по-друге, будь-яке складне відношення між суб'єктом і об'єктом, уся доцільна діяльність людини (історія виступає в нього як результат відчуження людської діяльності); по-третє, викривлене сприйняття людьми результатів їх власної діяльності, внаслідок чого вони здаються людям чужими силами, які живуть самостійним життям і панують над ними. Проблема відчуження залишається актуальною і в наш час.
Гегель зробив спробу обгрунтувати положення про те, що глибинною основою всього сущого є абсолютна ідея, яка розвивається за принципом тріади: "теза — антитеза — синтез". У створеній пізніше філософській системі Гегеля абсолютна ідея виступає в трьох формах: у вигляді чистих логічних сутностей; у формі інобуття ідеї — природи; в різних проявах конкретного духу. Наслідком подібного розуміння форм абсолютної ідеї було виділення Гегелем таких частин його системи, як логіка, філософія природи і філософія духу, об'єднаних в "Енциклопедію філософських наук". Заключна частина "Енциклопедії філософських наук" "Філософія духу" — це вчення як про свідомість, такі прорізні види людської діяльності. Цей твір складається з трьох розділів, присвячених відповідно проблемам суб'єктивного, об'єктивного і абсолютного духу.
Розділ вчення про суб'єктивний дух складається з антропології, феноменології та психології і загалом присвячене проблемам індивідуальної свідомості. В цьому розділі Гегель розкриває свої погляди на соціально-історичне життя людства. Під абсолютним духом автор розумів те, що зараз називають формами суспільної свідомості. Тут він аналізує мистецтво, релігію і філософію. В мистецтві абсолютна ідея пізнає себе, за Гегелем, у формі споглядання, в релігії — у формі уявлення, а у філософії — у формі поняття, цієї найдосконалішої, найа-декватнішої форми пізнання. У "Філософії духу" особливо дає про себе знати здогадка Гегеля проте, що суспільна свідомість у певному розумінні не залежить від свідомості і волі індивіда.