- •1.Становлення та розвиток теорії інновацій.
- •2.Місце та роль інновацій у системі господарювання.
- •3.Сучасні світові тенденції розвитку інновацій.
- •4.Сутність теорії “довгих хвиль” м.Д.Кондратьєва та її зв’язок з інноваційною теорією й.Шумпетера.
- •5.“Теорія економічного розвитку” й.Шумпетера.
- •7.Сутність сфери інноваційного процесу.
- •6.Особливості інноваційних процесів в умовах ринкової економіки.
- •8.Новини, нововведення, інновації, інноваційний процес.
- •10.Система класифікації інновацій.
- •9.Основні етапи та фази інноваційного процесу та їх характеристика.
- •12.Наука як джерело формування інновацій.
- •13.Форми організації наукової діяльності.
- •14.Зарубіжна практика організації нддкр.
- •29.Екзогенний науково-технічний прогрес та його сутність.
- •15.Формування попиту на інновацію (нову продукцію).
- •16.Основні етапи планування виробництва нової продукції.
- •17.Організаційні форми інтеграції науки та виробництва.
- •18.Зарубіжний досвід функціонування науково-технічних парків.
- •19.Особливості функціонування фірм-“інкубаторів”.
- •21.Сутність і складові елементи інноваційної політики підприємства.
- •22.Місце інноваційної політики підприємства в загальній стратегії розвитку.
- •32.Особливості організаційних структур управління інноваційною діяльністю на підприємстві.
- •24.Етапи розробки інноваційної стратегії.
- •25.Види інноваційної стратегії підприємства та їх характеристика.
- •26.Співвідношення різних типів інноваційних стратегій.
- •27.Нтп: сутність та вплив на інноваційну діяльність підприємства.
- •28.Ендогенний науково-технічний прогрес та його сутність.
- •31.Ключові аспекти оперативного менеджменту інновацій.
- •33.Сутність, функції та завдання інноваційного менеджменту.
- •34.Види підприємств, що приймають участь в інноваційних процесах.
- •38.Інноваційний проект як об”єкт фінансування.
- •39. Лізингове фінансування інноваційних процесів та його особливості.
- •40.Види лізингу та склад лізингових платежів.
- •41.Сутність ризикового фінансування інноваційної діяльності на базі венчурного капіталу.
- •42.Сутність та завдання системи фінансування інноваційної діяльності.
- •43.Види фінансування інноваційної діяльності підприємства.
- •44.Позикові кошти фінансування інноваційної діяльності підприємства.
- •45.Методи зниження комерційного ризику інвестицій в інноваційній діяльності.
- •46.Венчурні фірми та їх науково-технічна діяльність.
- •47.Особливості обґрунтування бізнес-плану інноваційного проекту.
- •48.Сутність державної інноваційної політики.
- •4 Типи інноваційної політики:
- •49.Форми і методи стимулювання інноваційної діяльності на підприємстві.
- •50.Класифікація інструментів державної підтримки інновацій.
- •51.Система регулювання інноваційної діяльності.
- •52.Підтримка державою малого бізнесу як фактор інноваційної політики.
- •53.Прямі та непрямі методи сприяння розвитку інноваційної діяльності з боку держави.
- •54.Правові аспекти інноваційної діяльності.
- •55.Основні принципи вимірювання ефективності інноваційної діяльності.
- •56.Економічна оцінка соціальних результатів інноваційної діяльності.
- •2 Способи оцінювання соціальних результатів:
- •57.Характеристика об’єктів інтелектуальної власності.
- •58.Сутність та ефективність використання “ноу-хау” в діяльності підприємства.
- •59.Патентно-ліцензійна діяльність підприємства за ринкових умов господарювання.
- •63. Види цілей в управлінні інноваціями
- •60. Організація інноваційної діяльності на підприємстві.
- •61. Чинники, що впливають на попит.
- •62. Види попиту на інноваційну продукцію
- •64. Планування інновацій, його функції.
- •6. Інформаційне забезпечення учасників інноваційного процесу.
- •7. Мотивація учасників.
- •65. Принципи планування інновацій.
- •66. Види планування
- •67. Методи планування
- •68. Стратегії, які використовуються інноваційними п-вами.
- •69. Об’єкти промислової власності
- •70. Види ефекту в інноваційній діяльності
- •71. Основні показники економічної ефективності інноваційних проектів
32.Особливості організаційних структур управління інноваційною діяльністю на підприємстві.
При упаравлінні інноваційною діяльністю на п-ві доцільніше викоритовувати матричну, дмвізіональну та лінійно-фцнкціональну організаційні структури управління. Але при виборі структури необхідно враховувати такі критерії:
- розмір п-ва
- ринкова та технологічна позиція п-ва
- інноваційна стратегія, якої дотримується п-во
- резерв фінансових коштів;
- наявність науково-дослідного підрозділу.
24.Етапи розробки інноваційної стратегії.
Процес вибору інноваційної стратегії як загальної стратегії п-ва має певну послідовність:
Визначення стратегічних цілей
Аналіз зовнішнього середовища
Аналіз сильних та слабких сторін п-ва
Аналіз альтернатив та вибір стратегії
Управління реалізацією стратегії
Оцінка ефективності стратегії.
На 1-му етпаі необхідно створити умови для розробки та встанолення ключових цілей для найважливіших підсистем підприємства: маркетингу, фінансів, науково-дослідного підпрозділу. Використовують вимоги до цілей.
На цьому етапі контролюється зонішні чинники для того, щоб передбачити потенційні загрози та можливості, які можуть виникнути при реалізації інноваційної стратегії (ринкове та технологічне середовище – 2 головних зовнішніх чинники; економічне, політичне, тощо)
Цей аналіз здійснюється по 5 напрямках:
маркетинговий – проведення ринкових дослідженб, аналізується частка ринку а конкурентоспроможність, можливості збуту та рекламної діяльності, можливості здійснення післяпродажного обслуговування)
фінанси – коефіцієнт ліквідності, платоспромоєжності, автономії
виробництво – порівняння характеристик витрат з конкурентами, аналіз та провелення вибору постачальників сировини, аналіз виробнчих потужностей, здійснюється контроль за рухом матеріалів.
персонал – можливість перепідготовки персоналу, підготовка та підвиення кваліфікації кадрів, аналізується система оцінювання та ефективність системи винагородження
орг структура, культура та імідж п-ва, послідовність п-ва у своїй діляьності та досягнення цілей, оцінка іміджу в порівнянні з іншими п-вами, привабливість п-ва для кваліфікованого персоналу
Існує 6 типів інноваційних стратегій, які під-во може використати ( наступ, захист, імітація, залежна, традиціна або за нагодою)
Управління реалізацією стратегії здійснюється за допомогою створення певної системи і структури управління інноаційним підпрозділом, а також управління, пов’язане з розробкою план. документів, в яких відображається прийняті рішення та розподіляються ресурси для їх досягнення.
Оцінка ефективності стратегії пов’язана з розрахунком ефективності використання нових предметів праці, засобів праці, терміну окупності інноваційного проекту, індексу рентаельності данного проекту і інших показників ефективності інноваційної діяльності.
25.Види інноваційної стратегії підприємства та їх характеристика.
Інноваційні стратегії: існує 6 видів:
Наступальна
Захисна
Імітаційна
Залежна
Традиційна
„За нагодою”
Наступальна інноваційна стратегія – використовують на п-вах, що мають достатньо високий фінансовий потенціал, кваліфікований склад менеджерів і творчого науково-технічного потенціалу. Вона передбачає активні НДДКР, орієнтовані на маркетинг, стратегію злиття, стратегію придбання. Потребує кредитних інвестицій.
Захисна інноваційна стратегія – реакція п-в на дії конкурентів і побічно на потреби та поведінку споживачів.
Імітаційна інноваційна стратегія – пов’язана з копіюванням технології виробництва продукції фірм-піонерів. Використання не дуже віддалене у часі від першого використання базової стратегії, пов’язане з придбанням ліцензії.
Залежна стратегія – характер технологічних змін залежить від політики інших фірм, що виступають як основні в коопераційних технологічних зв’язках. П-ва не роблять самостійних спроб змінити свою продукцію.
Традиційна інноваційна стратегія – відсутність технологічних змін на п-ві. осмислена відмова від оновлення продукції внаслідок ретельного аналізу ринкової ситуації та стану конкурентів. Пов’язана з удосконаленням форми та сервісу традиційної продукції.
Інноваційна стратенія „за нагодою” – стратегія, пов’язана з використанням інформації та можливостей, які виникають у зовньому середовищі п-ва. Характерна риса – відсутність власної науково-технічної діяльності.