- •Сучасні уявлення про філософію, її особливості та основні функції в системі культури.
- •Світогляд.
- •Виникнення філософії та основні історичні етапи розвитку.
- •Основні філософські школи стародавньої Індії і їх проблематика.
- •Основні філософські школи стародавнього Китаю і їх проблематика.
- •Проблема буття в Античній філософії.
- •Гносеологічні ідеї в Античній філософії.
- •Уявлення про сутність, призначення та моральність людини в античній філософії.
- •Соціологічні ідеї в Античній філософії.
- •Теоцентризм Середньовічної філософії.
- •Ідея людини як образу і подібності бога в Середньовічній філософії.
- •Концепція історичного процесу. Середньовічна есхатологія та теодицея.
- •Гуманізм і проблема цілісної людської індивідуальності у філософії Відродження.
- •Пантеїзм і діалектика Ніколо Кузанського та Джордано Бруно.
- •Соціальні концепції н. Макіавеллі, т.Мора, т.Кампанелли.
- •Емпіризм та раціоналізм у філософії хvіі-хvііі ст.
- •Вчення про субстанцію у філософії хvіі-хvііі ст.
- •Проблема людини у філософії хvіі-хvііі ст.
- •Суспільно-правовий ідеал у філософії Просвітництва.
- •21. Сутність “коперніканського перевороту” і.Канта.
- •22. Морально-етична концепція і. Канта
- •Діалектика і проблема свободи у філософії г.Гегеля.
- •Антропологічний матеріалізм л.Фойєрбаха.
- •Сутність матеріалістичного розуміння історії. К Маркс про
- •26. Антираціоналістична установка “Філософії життя”.
- •27. Екзистенціалізм с.Кіркегора.
- •Психоаналітична онтологія людського буття з. Фройда. Проблеми онтології у психоаналізі.
- •29. Основні джерела становлення та розвитку філософської думки в Україні.
- •30. Філософські погляди викладачів Києво-Могилянської академії.
- •Філософія г.С(Савича).Сковороди.
- •32. Філософські погляди п.Юркевича і п.Куліша
- •34. Екзистенціалістична концепція буття (дивись в лекції)
- •35. Неотомістська концепція буття.(див. У лекції)
- •36. Поняття розвитку. Основні концепції розвитку.
- •3 7. Поняття “дух”, “душа”, “свідомість”, їх роль в осмисленні внутрішнього світу людини. (див лекцію)
- •38. Походження та сутність свідомості. Основні концепції походження свідомості. (див лекцію)
- •39. Сутність марксистської концепції свідомості.
- •40. Сутність феноменологічної концепці їсвідомості.
- •Феномен несвідомого, його природа та функції.
- •Структура свідомості: розум, емоції, воля. (кн..Ст 321-323) і лекція
- •Базовим і найбільш давнім рівнем свідомості є чуттєво-афективний пласт, до якого належать:
- •Ціннісно- вольовий рівень, до якого належать:
- •Абстрактно-логічне мислення. Це найважливіший пласт свідомості, який виступає в таких формах:
- •Необхідним компонентом свідомості можна вважати самосвідомість і рефлексію:
- •Суспільна та індивідуальна свідомість і несвідоме.
- •Головне питання гносеології та основні підходи до його розв’язання.
- •44.Головне питання гносеології та основні підходи до його розв’язання.
- •Суб’єкт і об’єкт пізнання, характер взаємодії.
- •Основні форми пізнання: буденне, релігійне, художнє та наукове пізнання.
- •Поняття науки. Особливості наукового пізнання.
- •Рівні та форми наукового пізнання.
- •Поняття методу та методології. Основні методи наукового пізнання
- •50. Філософське вчення про істину поняття її критерія. Основні концепції істини.
- •5. Семантична- твердження є істиним тоді, коли смисил співпадає з фактом дійсності.
- •51. Концепція діяльної сутності людини, її межі.
- •52. Філософський аспект проблеми походження людини. Основні концепції походження людини.
- •53. Субстанціоналістська та екзистенціальна концепції людського існування.
- •54. Поняття “особа”, “індивід”, “індивідуальність”.
- •55. Спілкування та розуміння, як засіб колективного існування людини.
- •56. Рушійні сили і суб’єкти історичного процесу.
- •57. Конечність і сенс людського життя.
- •58. Майбутнє людства як предмет дослідження та прогнозування.
- •59. Поняття суспільства. Основні підходи до розуміння суспільства
- •60. Цінності, їх природа, ієрархія та співвідношення з ідеалом.
- •61. Поняття культури. Структура і функції культури.
- •64. Соціальна структура суспільства.
- •64. Поняття соціальна структура. Основні концептуальні підходи до структурування суспільства.
- •Соціологія виділяє такі види соціальних структур:
- •Сучасні уявлення про філософію, її особливості та основні функції в системі культури.
Світогляд.
Світогляд – це система знань, переконань та переживань людини, стосовно світу, себе, інших та взаємин між ними.
Світогляю як системне утворення являє собою структурк як ієрархію елементів. В структурі світогляду виділяються 2 рівні: Чуттєво-емоційний (світовідчуття, світосприйняття, світо уявлення, світопереживання) та раціонально-логічний (світоопис, світопояснення, світорозуміння, світопереконання)
В історичному генезисі світогляду виділяють такі його типи 1) міфологічний, 2) релігійний, 3)філософський, 4) науковий
За носієм |
За рівнем світобачення та усвідомлення |
За історичними епохами |
За морально-ціннісними орієнтирами |
-індивідуальний; -колективний; -груповий; -національний; -регіональний та ін. |
-усвідомлений; -неусвідомлений; -частково усвідомлений; -буденний; -сформований на засадах наукових знань; -філософський та ін.
|
-архаїчний; -античний; -середньовічний; -ренесансний; -світогляд ХХ ст. |
-егоїстичний; -альтруїстський; -гуманістичний; -антигуманний; -цинічний; -шовіністичний та ін.
|
Основні відмінності між східними та західними типами цивілізацій можна показати в такому їх порівнянні:
Західні цивілізації:
- Відносна автономність різних сфер суспільного життя (політики, економіки та ін.).
- Відданість новаціям, цінування нового, орієнтація на майбутнє (прогресизм).
- Активізм, прагнення змінювати дійсність
- Домінування індивідуального над загальним.
- Раціональне, аналітичне, логічно послідовне мислення.
Східні цивілізації:
- Наявність єдиного духовного канону життя, якому підпорядковані всі основні сфери життя.
- Відданість традиціям, цінування старого, освяченого віками, орієнтація на минуле (традиціоналізм).
- Самозаглиблення, прагнення віддатись природному ходу речей.
- Домінування цілого (загального) над індивідуальним.
- Образний, притчовий, афористичний стиль мислення.
Виникнення філософії та основні історичні етапи розвитку.
історично філософія виникла шляхом виділення із первинного, синкретичного міфологічного світогляду; причиною її виділення постало формування дискурсивного, тобто принципово нового – усвідомленого та послідовно розгорнутого - типу мислення.
Філософія як теоретичний світогляд виникає в період розпаду первісних суспільств і появи первісних держав.7-6 ст до н. е. Виникає в 3х регіонах: зах., пд.-сх і пн.-сх (грецька, індійська і китайська). Породили індустріальну та аграрну цивілізаці.
Є 2 парадигми філософування 1) бочка, рисинка, 2) клімат.
В історії свого розвитку Ф. мала такі етапи:
давня (давньо- грецька, китайська, індійська)
скпкдгьовіччя з 4-14ст н. е (теоцентрична) Бог
відродження з 15-16 ст (антропоцентрична)людина
ново часова 17-пер пол. 19 ст (гносеоцентрична) пізнання
іррацілгальна кін. 19-поч. 20 ст.
новітня 20-21ст (ірраціональна, антропоцентрична,плюралістична)
Філософія як система знань має свою структуру, основними розділами є онтологія – вчення про буття; феноменологія – вченя про дух, духовний світ людини, людську свідомість; антропологія – вчення про людину, гносеологія(епістемологія)---знання; аксіологія- про цінності та ціннісні орієгтаці людини; соціальна філ. – про суспільствр; Філософія історії, - про розвиток суспільства; історія філософі – про розвиток філософі; культурологія – про культуру; етика - мораль естетика-прекрасне