- •Сучасні уявлення про філософію, її особливості та основні функції в системі культури.
- •Світогляд.
- •Виникнення філософії та основні історичні етапи розвитку.
- •Основні філософські школи стародавньої Індії і їх проблематика.
- •Основні філософські школи стародавнього Китаю і їх проблематика.
- •Проблема буття в Античній філософії.
- •Гносеологічні ідеї в Античній філософії.
- •Уявлення про сутність, призначення та моральність людини в античній філософії.
- •Соціологічні ідеї в Античній філософії.
- •Теоцентризм Середньовічної філософії.
- •Ідея людини як образу і подібності бога в Середньовічній філософії.
- •Концепція історичного процесу. Середньовічна есхатологія та теодицея.
- •Гуманізм і проблема цілісної людської індивідуальності у філософії Відродження.
- •Пантеїзм і діалектика Ніколо Кузанського та Джордано Бруно.
- •Соціальні концепції н. Макіавеллі, т.Мора, т.Кампанелли.
- •Емпіризм та раціоналізм у філософії хvіі-хvііі ст.
- •Вчення про субстанцію у філософії хvіі-хvііі ст.
- •Проблема людини у філософії хvіі-хvііі ст.
- •Суспільно-правовий ідеал у філософії Просвітництва.
- •21. Сутність “коперніканського перевороту” і.Канта.
- •22. Морально-етична концепція і. Канта
- •Діалектика і проблема свободи у філософії г.Гегеля.
- •Антропологічний матеріалізм л.Фойєрбаха.
- •Сутність матеріалістичного розуміння історії. К Маркс про
- •26. Антираціоналістична установка “Філософії життя”.
- •27. Екзистенціалізм с.Кіркегора.
- •Психоаналітична онтологія людського буття з. Фройда. Проблеми онтології у психоаналізі.
- •29. Основні джерела становлення та розвитку філософської думки в Україні.
- •30. Філософські погляди викладачів Києво-Могилянської академії.
- •Філософія г.С(Савича).Сковороди.
- •32. Філософські погляди п.Юркевича і п.Куліша
- •34. Екзистенціалістична концепція буття (дивись в лекції)
- •35. Неотомістська концепція буття.(див. У лекції)
- •36. Поняття розвитку. Основні концепції розвитку.
- •3 7. Поняття “дух”, “душа”, “свідомість”, їх роль в осмисленні внутрішнього світу людини. (див лекцію)
- •38. Походження та сутність свідомості. Основні концепції походження свідомості. (див лекцію)
- •39. Сутність марксистської концепції свідомості.
- •40. Сутність феноменологічної концепці їсвідомості.
- •Феномен несвідомого, його природа та функції.
- •Структура свідомості: розум, емоції, воля. (кн..Ст 321-323) і лекція
- •Базовим і найбільш давнім рівнем свідомості є чуттєво-афективний пласт, до якого належать:
- •Ціннісно- вольовий рівень, до якого належать:
- •Абстрактно-логічне мислення. Це найважливіший пласт свідомості, який виступає в таких формах:
- •Необхідним компонентом свідомості можна вважати самосвідомість і рефлексію:
- •Суспільна та індивідуальна свідомість і несвідоме.
- •Головне питання гносеології та основні підходи до його розв’язання.
- •44.Головне питання гносеології та основні підходи до його розв’язання.
- •Суб’єкт і об’єкт пізнання, характер взаємодії.
- •Основні форми пізнання: буденне, релігійне, художнє та наукове пізнання.
- •Поняття науки. Особливості наукового пізнання.
- •Рівні та форми наукового пізнання.
- •Поняття методу та методології. Основні методи наукового пізнання
- •50. Філософське вчення про істину поняття її критерія. Основні концепції істини.
- •5. Семантична- твердження є істиним тоді, коли смисил співпадає з фактом дійсності.
- •51. Концепція діяльної сутності людини, її межі.
- •52. Філософський аспект проблеми походження людини. Основні концепції походження людини.
- •53. Субстанціоналістська та екзистенціальна концепції людського існування.
- •54. Поняття “особа”, “індивід”, “індивідуальність”.
- •55. Спілкування та розуміння, як засіб колективного існування людини.
- •56. Рушійні сили і суб’єкти історичного процесу.
- •57. Конечність і сенс людського життя.
- •58. Майбутнє людства як предмет дослідження та прогнозування.
- •59. Поняття суспільства. Основні підходи до розуміння суспільства
- •60. Цінності, їх природа, ієрархія та співвідношення з ідеалом.
- •61. Поняття культури. Структура і функції культури.
- •64. Соціальна структура суспільства.
- •64. Поняття соціальна структура. Основні концептуальні підходи до структурування суспільства.
- •Соціологія виділяє такі види соціальних структур:
- •Сучасні уявлення про філософію, її особливості та основні функції в системі культури.
Гносеологічні ідеї в Античній філософії.
Греческие философы большое внимание придавали уяснению содержания и процесса познания. В познании природы и самого себя греческая философия единогласно усматривала предназначение и смысл жизни человека. Вспомним хотя бы лозунг Сократа: "Человек1 Познай самого себя и ты будешь счастлив." Каким образом человек познает мир? и каким этот мир есть вне сознания человека? - этих вопросов не обходит ни один философ Древней Греции. Правда, на этот общий для всех древнегреческих философов вопрос в те времена, как и в наши, давался неоднозначный ответ. Отметим только основные группы подобных ответов. .а. Софист Протагор из Абдер (484-411) был последовательным сенсуалистом и считал, что мир есть таким, каким он представлен в чувствах человека. К нам дошли вот такие выражения Протагора: "Человек есть мерою всех вещей существующих, что они существуют, и не существующих , что они не существуют." (Другими словами: есть только то, что человек воспринимает своими органами чувств, и нет того, чего человек не воспринимает чувствами.) "Как мы чувствуем, так оно и есть на самом деле." "Все есть таким, каким оно кажется нам." б. Демокрит признавал, что человек, воспринимая мир чувствами и разумом, должен отличать в нем, в мире, качества первичные и качества вторичные. Первичные - это атомы и пустота. Они познаются разумом, который снабжает человека чистой, не затемненной истиной. А вторичные качества - это качества производные, которые сопутствуют качествам первичным. Вторичные качества воспринимаются при помощи органов чувств, вследствие чего мы получаем через них только кажущуюся, искаженную истину. Ко вторичным качествам относится: холодное, теплое, сладкое, горькое, твердое... Им ничего не соответствует в настоящей действительности. В действительности есть только атомы и пустота, которые сами по себе недоступны органам чувств. Так, действие на наши органы чувств атомов круглых, дает ощущение сладкого, атомов острых - чувство кислого и так далее. Развивая свои материалистические взгляды на процесс познания, Демокрит приходит к выводу, что из окружающих нас предметом истекают образы (ейдосы), которые проникают в нас через органы чувств. В заключение древнегреческий материалист выдвигает тезис: "Подобное познается подобным", что означало, что для каждой стороны истекающего из предмета ейдоса (образа) у человека должны быть соответствующие органы: для света и цвета - глаз, для звуков - ухо, для вкуса - язык и так далее. Высшую же и подлинную истину об атомах и пустоте можно познать только высшим и подлинным разумом соответствующего, разумного и мудрого, человека. Тезис Демокрита "Подобное познается подобным" широко использовался разными мыслителями в истории философии. Так, например, богословы Средневековья наличие или отсутствие у человека веры в Бога объясняли наличием или отсутствием у человека органа веры - образа и подобия божьего. Идеалист Платон для объяснения процесса и содержания познания выдвинул широко известную теорию анамнезису (воспоминания). Он учил, что истина - это Идея всего того, что мы стремимся познать. Эта Идею более или менее адекватно может познать душа человека; познать не через свои чувства или при помощи разума, а... из самой себя. Для души человека такое становится возможным, поскольку его душа некогда находилась в мире Идей, - жила "в мире высших эмпирий". Там некогда душа непосредственно общалась с идеями чистых истин. Когда же душа, сама будучи идеей, поддалась влечениям чувств, огрубела, она "выпала" в материальный мир, - на землю. На пути к воплощению в человека душа переходила реку Стикс , напилась из нее воды - и начисто забыла свое прошлое. Поселившись в человеке, душа после полного подавления своих чувств только путем философского диалектического мышления постепенно может вспоминать (анамнезин) те истины, с которыми она непосредственно общалась в потустороннем мире. Путем такого вот мышления-воспоминания и происходит процесс познания подлинный истин. Что же касается органов чувств, как и самих чувств вообще, то они вводят человека в заблуждение, дают ему искривленные, ложные, в корне неверные знания и истины. Доверие чувства Платон уподобляет восприятие теней на стенах пещеры за то, что в самом деле происходит у входа в пещеру. Платоновская концепция анамнезису имеет распространение и среди современной недоучившейся интеллигенции, которая вдруг начинает "вспоминать" свою предыдущую жизнь в Индии - йогою, в Китае - мандарином, а в прериях Северной Америки - могиканином, или же вне времени и пространства - Наполеоном, Колумбом, турком и Бог его знает еще кем,