- •Лекція 1. Загальні положення кадастру природних ресурсів
- •1.1. Загальні положення кпр
- •Загальна організаційно-методична схема розробки ркпр
- •1.2. Місце ркпр у системі державного обліку природних ресурсів і їхнє призначення
- •1.3. Структура й зміст регіонального кадастру природних ресурсів
- •Етапи робіт при формуванні кадастрової інформації
- •1.4. Нормативно правова база кадастрів природних ресурсів
- •1.5. Організаційне забезпечення ркпр
- •1.6. Форми організації й подання інформації на першому етапі формування ркпр
- •1.7. Карти зонування території по еколого-ресурсних регламентаціях
- •1.8. Соціально-економічна оцінка використання природно-ресурсного потенціалу (прп)
1.5. Організаційне забезпечення ркпр
Організаційне і науково-методичне забезпечення формування системи РКПР здійснюється Міністерство екології та природних ресурсів Україні разом з органами державного управління суб'єктів України, науковими підрозділами відомств ресурсного блоку, НАН України.
Виконавчі органи влади суб'єктів України організують разом із органами Міністерство екології та природних ресурсів України роботу з формування РКПР на підвідомчій території.
Порядок використання інформації РКПР для потреб інших користувачів установлюється рішенням виконавчих органів влади суб'єктів України відповідно до законодавства України.
Картографічний й аеро-космо-геодезичний супровід РКПР і банку інформації про природно-ресурсний потенціал здійснюється регіональними центрами Головного управління геодезії, картографії та кадастру.
Використання інформації РКПР.
Регіональний кадастр природних ресурсів призначається для управління природокористуванням.
Основними споживачами інформації РКПР є органи державного управління областей, міст і районів України, структурні підрозділи Міністерство екології та природних ресурсів Україні, інші спеціально уповноважені державні органи в області охорони навколишнього природного середовища, фінансові, податкові, економічні служби, а також підприємства, організації, приватні особи.
Дані РКПР підлягають обов'язковому застосуванню при плануванні використання й охорони природних ресурсів, при наданні їх у користування, при визначенні платежів за користування природними ресурсами, здійсненні державної екологічної експертизи, а також при визначенні і зміні режимів використання територій.
1.6. Форми організації й подання інформації на першому етапі формування ркпр
Для первинного збору інформації з природно-ресурсного потенціалу і платежів за природні ресурси адміністративних районів служать ресурсно-облікові відомості, що є паперовою формою, у яку заносяться дані. У ресурсно-облікових відомостях приводиться перелік природних ресурсів і укрупнені якісно-кількісні характеристики, що утримуються в галузевих кадастрах і формах державної статзвітності (по видах використання ресурсів).
У ресурсно-облікові відомості доцільно включати і ті природні ресурси й об'єкти, по яких кадастрове урахування поки не ведеться. Для таких природних ресурсів і об'єктів оцінні графи відомостей не заповнюються або заповнюються наявною інформацією некадастрового характеру.
Аналіз ресурсно-облікових відомостей дозволяє виявити слабкі ланки в системі інформації про природні ресурси з погляду управління природокористуванням на районному рівні і намітити шляху оптимізації процесу збору первинної інформації.
Комп'ютерні бази даних і автоматизовані системи їх управління Для оперативного аналізу і систематизації первинної природно-ресурсної інформації з метою ведення кадастрів природних ресурсів доцільно використання комп'ютерних баз даних, що являють собою сукупність взаємозалежних даних, системно організованих для їхнього опрацювання за допомогою спеціальних комп'ютерних програм - систем управління базами даних (СУБД). Даних інформація, що зберігається в кадастрових базах, про природні ресурси структуруєтся по рівнях значимості, по видах природних ресурсів, просторовому розташуванню, власниках і користувачах інформації й інших характеристик. Між базами даних, що містять інформацію про природні ресурси й об'єкти, їх використання, установлюються зв'язки по значеннєвим (семантичним), логічним або просторовим критеріям, що дозволяє опрацьовувати інформацію з заданим рівнем узагальнення і робити вибірки по будь-яких обраних параметрах, необхідні для вирішення задач управління.