Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lektsiya_9.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
23.04.2019
Размер:
90.11 Кб
Скачать

11

Лекція 9. Сільськогосподарське страхування

  1. Поняття сільськогосподарського старухвання.

Сільськогосподарське виробництво - одна з важливих і водночас найбільш ризикових галузей економіки, яка перебуває постійно під впливом стихійних сил природи. Тому одним із чинників стабільності його економічного розвитку та фінансового стану є страхування.

Економічний механізм страхування сільськогосподарського виробництва полягає у створені і використані страхового фонду з метою відшкодування непередбачених збитків, заподіяних стихійними лихами та іншими несприятливими подіями.

В сільському господарстві виділяють наступні групи страхування:

нерухоме майно та транспортні засоби і сільськогосподарська техніка;

врожай сільськогосподарських культур та насаджень;

тварини.

Страхування врожаю сільськогосподарських культур і тварин є основними видами сільськогосподарського страхування. Воно може здійснюватися як у добровільній так і у обов’язковій формах. Так згідно закону України „Про страхування" ст.7 обов’язковими видами страхування є:

Страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності;

Страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороби, стихійних лих та нещасних випадків у випадках згідно з переліком тварин, встановлених КМУ.

Порядок і правила обов’язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур та насаджень встановлені КМУ. Об’єктом цього виду страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству і пов’язані з недотриманням врожаю. Страховим ризиком є зменшення або повне неотримання врожаю внаслідок граду, пожежі, вимерзання, урагану, бурі, зливи, повені, посухи, повного раптового знищення посівів карантинними шкідниками.

Таким чином, страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень (страхування врожаю) є винятково важливим для сільських товаровиробників, оскільки дозволяє хоча б частково зменшити збитки за рахунок відшкодування.

1. Страхування врожаю

Страхування врожаю має свої особливості порівняно з іншими видами майнового страхування. Воно, як і інші види майнового страхування, здійснюється на підставі договорів майнового страхування, що укладаються страхувальником зі страховиком. Урожай може бути застрахований за договором страхування на користь особи, яка зацікавлена в його збереженні.

Обов'язки страховика та страхувальника визначаються Правилами страхування врожаю. Термін дії договору страхування обумовлений тривалістю вирощування культур від моменту посіву до отримання врожаю.

Страхування може здійснюватися комплексно від усіх страхових випадків або від окремих ризиків: посухи, градобою, зливи та бурі, вимерзання та приморозків, випрівання та вимокання. При комплексному страхуванні встановлюється єдиний страховий тариф.

У договорі страхування врожаю записується страхова сума, для визначення якої обчислюється вартість урожаю, виходячи із середньої врожайності за останні п'ять років на 1 га у сільгосппідприємствах району і сформованої на ринку ціни реалізації продукції в розрахунку на всю площу посіву поточного року в господарстві. Урожай, як правило, страхується в розмірі не більш 70% його розрахованої вартості. Розмір франшизи може коливатися від 10 до 30%.

Договір страхування не може укладатися у випадках зараження багаторічних насаджень карантинними хворобами.

Страхові платежі обчислюються згідно з тарифними ставками і вносяться переважно одноразово (тарифні ставки уточнюються не рідше одного разу на три роки і встановлюються на основі рівня виплат, який склався у минулі 3-5 років за окремими культурами або групами культур).

Для страхувальників можливі пільги: при щорічному безперервному укладенні договорів страхування (за умови неотримання страхового відшкодування) надаються знижки з платежу, починаючи з другого року в розмірі до 10%.

Збиток при страхуванні врожаю визначається як різниця між розміром середньої за 5 попередніх років врожайності і врожайністю поточного року в розрахунку на всю площу культури в господарстві. У разі підсіву чи пересіву сільськогосподарських культур враховується середня вартість витрат на пересів чи підсів і середня вартість врожаю заново посіяних чи підсіяних культур. Ушкодження посівів сільськогосподарських культур та ймовірний збиток, що виник внаслідок страхових подій, може бути остаточно встановлений тільки після збирання й оприходування врожаю.

Сільські товаровиробники повинні повідомляти страхову організацію про загибель або ушкодження посівів протягом 3 діб.

Виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі Акту про страховий випадок.

Страхове відшкодування не виплачується, якщо:

врожай загинув внаслідок навмисних дій страхувальника;

збитки є результатом безгосподарності.

Страхова організація має право висувати регресний позов до осіб, які винні у загибелі або пошкодженні застрахованих сільськогосподарських культур і багатолітніх насаджень.

У рослинництві значно сильніше, ніж в інших галузях сільськогосподарського виробництва, діють несприятливі природнокліматичні умови, які можна розділити на дві групи. Першу складають постійно діючі, тобто звичайні для певної місцевості чинники: низька якість ґрунтів, короткий вегетаційний період, тощо. До другої групи відносяться незвичайні, випадкові відхилення від нормальних умов розвитку сільськогосподарських культур: градобій, посуха, ранні заморозки. Нейтралізація втрат від впливу на урожай другої групи чинників досягається за допомогою створення страхових фондів.

арина сільськогосподарський страхування

Основною умовою страхування урожаю е його тісний зв'язок з результатами діяльності господарства. Розмір страхового забезпечення залежить від величини врожайності.

Іншою умовою виступає універсальність страхування - включення практично всіх стихійних лих, що зумовлює рівну захищеність сільськогосподарських підприємств незалежно від того. В якій природнокліматичній зоні вони знаходяться.

Наступна принципова умова полягає в тому, що визначення збитку відбувається в цілому по господарству, а не по окремих бригадах (відділках). Це дозволяє не допускати розпилення коштів страхового фонду при незначних втратах, і разом з тим дозволяє відшкодовувати крупні збитки.

При страхуванні врожаю досить складною є проблема визначення збитку господарства при настанні кожного страхового випадку. З цією мстою порівнюються фактичний врожай поточного року з середнім врожаєм, який страхувальник одержав за попередні 5 років. В деяких випадках (розорювання нових земельних площ, застосування вперше зрошення) можливий розрахунок збитку на основі прогнозованого врожаю, який господарство могло б одержати при відсутності страхового випадку.

Страхувальниками сільськогосподарських культур можуть виступати всі юридичні й фізичні особи, що" використовують земельні угіддя. Об'єктами страхування в рослинництві є зернові (озимі та ярові), зернобобові. технічні, овочеві, баштанні, кормові культури, врожай садів, ягідників, виноградників. Страхуватись можуть також питомники, теплиці, тощо.

Об'єктами страхування багаторічних насаджень виступають безпосередньо самі вони як основні чи оборотні фонди, а також врожай цих насаджень.

Поряд з оцінкою і відшкодуванням втрат від загибелі чи пошкодження застрахованого врожаю оцінюються і відшкодовуються втрати господарства, зумовлені пересівом чи підсівом (пересадженням) культур після стихійного лиха.

Страхування сільськогосподарських культур у всіх державних та недержавних господарствах органам" Національної страхової компанії "Оранти" (в минулому Укрдержстрах) здійснюється у випадку настання виняткових для даного регіону метеорологічних умов. Останні досить різноманітні - сніг, іній, туман, льодова кірка, випрівання, затяжні дощі, тощо. Страховими випадками вважаються також вітрова та водна ерозія, обвали. Можуть страхуватись і неповне запилення в період цвітіння, загнивання насіння, пошкодження врожаю птахами, гризунами, іншими шкідниками. В страховому договорі може бути передбачене відшкодування збитків, що сталися внаслідок загибелі врожаю в закритому ґрунті, причиною якої є припинення подачі електроенергії, зумовлене природними стихіями, пожежами., технічними та технологічними аваріями. Страховим випадком може вважатись й крадіжка квітів в теплицях.

Зазначимо, що страхування сільськогосподарських культур не передбачає відшкодування будь-яких збитків у господарствах. Страхова відповідальність обумовлюється настанням лише такого страхового випадку, для якого були властиві деякі обов'язкові момент. До них відноситься факт стихійної події чи інших незвичайних несприятливих явиш і викликаний ними недобір врожаю. Якщо хоча б один з названих моментів відсутній, то страховик не зобов'язаний забезпечувати страхове відшкодування.

Наприклад, не буде вважатись страховим випадком осіння засуха, що привела до порушення строків посіву озимини і недобору внаслідок цього врожаю, тому що в цьому разі відсутній об'єкт страхової відповідальності. Не вважається страховим випадком і недобір врожаю тоді, коли мали місце звичайні (середні) для даного регіону природнокліматичні обставини. Коли ж після певного стихійного лиха (наприклад, пізніх заморозків) посіви можуть поліпшитись і дати врожай в межах середнього за попередні роки, то страховий випадок відсутній.

Для всіх сільськогосподарських культур страхування врожаю починається з дня їх посіву (посадки) і припиняються в день закінчення збирання врожаю, хоч для визначення цього моменту враховуються особливості деяких культур. Так, по зернових, зернобобових та інших культурах, збирання яких передбачає обмолот, страхування припиняється тоді, коли врожай складений в скирди чи обмолочений. При страхуванні луб'яних культур (конопля, кенаф, тощо) дія договору припиняється тоді, коли врожай перероблений в зеленому свіжозбираному стані або вивезений з поля до. місця здавання, зберігання чи обробки.

Врожай картоплі, овочевих та баштанних культур, садів, виноградників страхується до вивозу його з поля (саду), а врожай коренеплодів - при залишенні його на зберігання в полі до тих пір, поки він не закладений в бурти, ями, траншеї. Такі ж умови властиві й страхуванню зеленої маси силосних культур.

Після завершення збирання врожаю його страхування змінюється страхуванням продукції, для чого застосовуються інші умови й правила.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]