Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lekts_ya_4.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
144.38 Кб
Скачать

Лекція 4

Система внутрішньо регіональних річок

(Південно –західного Причорномор’я )

План

  1. Загальна характеристика середніх внутрішньо регіональних річок

  2. Загальна характеристика малих внутрішньо регіональних річок

  3. Проблеми малих річок

Загальна характеристика середніх внутрішньо регіональних річок

Загальна кількість річок на території України - 72921, з них:

великих (довжиною > 500) - 14, тобто 0,019 % ;

середні річки (довжиною від 100 до 500) - 123, тобто 0,17 % ;

Малі річки в.т.ч. - 72784, тобто 99,8 %

довжиною від - 25 – 100 км - 968 , 1,3 %

довжиною від 10-25 км - 3020, 4,2 %

довжиною менше 10 км - 68796 94,3 %

По території Причорномор’ї у нижніх та середніх течіях несуть свої води 4 великі річки ( Дніпро, Дністер, Дунай Південний Буг), 8 середніх річок та дуже багато малих річок різної довжини та площею водозбору. Незважаючи на це гідрологічна мережа регіону або недостатньо розвинута , або вона зовсім відсутня (між Дніпром та Сівашом та на карстових яйлах Кримських гір)

Середньою вважається річка з площею водозбірного басейну в межах від 2000-50000 км2.

Малими - з площею басейну менше 2000 км2 .

Середні та малі річки південно – західного Причорномор’я поділяють на ті що впадають у Чорне море та ті, що є притоками інших річок. Всі вони рівнинного типу.

Із систем внутрішньо регіональних річок можна виділити системи річки Дунай - Дністер; Дністер – Південний Буг; Південний Буг – Дніпро.

Міжріччя Дунай-Дністер

Дана територія знаходиться у південно - західній частині Причорноморського регіону. Особливості геологічної будови обумовлюються її розташуванням у місці з’єднання Причорноморської впадини с Добруджинською областю герцинською складчастості.

Висота поверхні знижується з півночі на південь к морю від 120-100 м до 20-10 м. Річкові тераси зустрічаються лише в придунайської частині регіону . Вони вузьки, більша частина їх заросла очеретом і уявляє собою плавні, між якими знаходяться муло - піщані смуги.

Рухаючись на південь досліджується розширення гирлової частини річок і перехід їх у лимани.

Водозбірна площа середніх річок даної систем може бути розташована, як в межах регіону так і за його кордонами. На території Причорноморської низовини, Північнодобрузького плато, Придністровської , Центральномалдовської та Тигецької височин.

Джерелом живлення річок даної системи є талі та підземні води .В зв’язку з тим, що на вказаній території переважаючим джерелом живлення є талі води, то і величина весняного стоку змінюється від 55% на півночі до 70-80 % на півдні.

Деякі річки не маючи підземного живлення, влітку можуть частково пересихати (Кодима, Ялпух, Могильник ).

Міжріччя Дністера – Південного Бугг охоплює північно-західну частину регіону. На півночі займає відроги Подільської височини а півдні - Причорноморську низовину. К території примикає мілководна частина (глибина 100-120 м) Чорного моря . Загальну рівнинність території порушують долини річок Великого і Малого Куяльнику та Тилігулу, перед гирлові частини яких уявляють собою лимани.

Джерелом живлення річок також є талі та підземні води , доля підземного живлення складає 10%, решта снігове.

Міжріччя Південного Бугу – Дніпра розташоване на північному сході регіону і поділяється в свою чергу на 2 частини: нижня частина Придніпров’я та території від Дніпра до Сіваша.

1 частина розташована вздовж лівого берегу Дніпра від Нової Каховки до Кінбурскої коси . Ландшафт складається з піщаних масивів – арен, яких всього 7 і яки відокремлені дана від одної долиноподібними пониженнями ( Основянська, Казаче-Лагерна, Олешковська біля Дніпра, за 20 км від Дніпра розташована Виноградарська арена Кім бурська коса ).

2 частина найбільш рівнинна територія Причорномор’я, тільки вузька придніпровська смуга розчленина ярами та балками.

Середні річки південно – західного Причорномор’я

Назва річки

Куди впадає

Правий або лівий приток

Довжина, км

Площа водозбору, км2

1

2

3

4

5

Басейн Дунаю

Ялпуг

Оз. Ялпуг

-

142

3180

Басейн річок між Дунаєм та Дністром

Когільник ( Кундук)

Оз.Сасик

-

243

3910

Річки басейну Дністра

Турунчук

Оз.Біле

-

58

3250

Тилігул

Тилігульський

лиман

-

173

3550

Кучурган

Кучурганський лиман

109

2090

Басейн річок між Дністром та Південним Бугом

Кодима

Пів.Буг

п

179

2480

Басейн річок між Південним Бугом та Дніпром

Інгул

Пів Буг

л

354

9890

Інгулець

Дніпро

п

549

14840

Чичиклія

Пів.Буг

П

156

2120

Висунь

Інгулець

п

196

2670

Інгул – річка, яка несе свої води в межах Кіровоградської та Миколаївської областей, ліва притока Південного Бугу. Бере початок поблизу с. Родниківки Кіровоградської обл. Долина майже на всьому протязі трапецієвидна,ширина до 4 км, глибина до 60 м. У верхів’ї має вузьке Звивисте річище,скелясті берегі з виходами гранітів та гнейсів. У межах середньої течії розширюється до 30 м , глибина досягає лише 0,7-1,2 м , у пониззі - до 1,5 М ( у межень). Похил річки 0,4 м\км. Основні притоки: Сугоклія, Громоклія (праві), Аджарка, Березівка (ліві).

Живлення снігове і дощове.Стік річки зарегульований ставками і водосховищами ( Кіровоградське, Докучаєвське,Інгульське,Софіївське).Воду використовують для водопостачання та зрошування.

На берегах Інгулу розташовані обласні центри Кіровоград та Миколаїв.

Інгулець – річка Кіровоградської Дніпропетровської Миколаївської та Херсонської областей, права притока Дніпра. Бере початок з заболоченої балки поблизу с. Топила Знам'янського р-ну. Долина у верхній течії трапецієвидна, на окремих ділянках утворює неглибоки каньйони; її ширина до 1 км.. У нижній течії Інгулець тече Причорноморською низовиною, долина тут терасова, завширшки до 5 км, У заплаві (ширина до 1,5 км) є заболочені стариці, місцями солончаки. Річище у верхів’ї течії спрямлене, у нижній дуже звивисте, у гирлі утворюється Інгульський лиман. Ширина річища біля кр.Рога – 25-30 км,глибина до 1,7 м. Похил річки від 1,2 у верхів’ї до ).37 м\км у пониззі. Основні притоки: Бешка, Бокова, Висунь (праві), Зелена. Жовта, сакса гань (ліві). Живлення переважно снігове .На річки споруджено Іскрівське, Карачунівське водосховище та Інгулецький канал ,воду якого використовує Інгулецька зрошувально - обводнювальна система. У басейні Інгульця є природні пам’ятники : Мопра скелі та Чорноліський заказник.

Висунь- Казанківський , Березнегуватський ,Снігурівський район Миколаївської області. Відноситься до басейну Дніпра і є правою притокою Інгульця. Бере початок поблизу с. Вишневого в межах Причорноморської низовини. Долина у верхів’ї симетрична , а у низов’ї асиметрична. Ширина річки досягає до 3 км. Річище у верхів’ї випрямлене а у низов’ї дуже звивисте, глибина від 0,8 -1,5 м. Похил 0,9 м\км. Основна притока Вербова (ліва). Живлення переважно снігове.

Кодима - Одеська Миколаївська обл.. Мілководна річка, долина її широка, правий берег прорізаний ярами. Кодима двома рукавами впадає у Південний Буг за 199 км від гирла (Первомайськ)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]