Лекція 4
Система внутрішньо регіональних річок
(Південно –західного Причорномор’я )
План
Загальна характеристика середніх внутрішньо регіональних річок
Загальна характеристика малих внутрішньо регіональних річок
Проблеми малих річок
Загальна характеристика середніх внутрішньо регіональних річок
Загальна кількість річок на території України - 72921, з них:
великих (довжиною > 500) - 14, тобто 0,019 % ;
середні річки (довжиною від 100 до 500) - 123, тобто 0,17 % ;
Малі річки в.т.ч. - 72784, тобто 99,8 %
довжиною від - 25 – 100 км - 968 , 1,3 %
довжиною від 10-25 км - 3020, 4,2 %
довжиною менше 10 км - 68796 94,3 %
По території Причорномор’ї у нижніх та середніх течіях несуть свої води 4 великі річки ( Дніпро, Дністер, Дунай Південний Буг), 8 середніх річок та дуже багато малих річок різної довжини та площею водозбору. Незважаючи на це гідрологічна мережа регіону або недостатньо розвинута , або вона зовсім відсутня (між Дніпром та Сівашом та на карстових яйлах Кримських гір)
Середньою вважається річка з площею водозбірного басейну в межах від 2000-50000 км2.
Малими - з площею басейну менше 2000 км2 .
Середні та малі річки південно – західного Причорномор’я поділяють на ті що впадають у Чорне море та ті, що є притоками інших річок. Всі вони рівнинного типу.
Із систем внутрішньо регіональних річок можна виділити системи річки Дунай - Дністер; Дністер – Південний Буг; Південний Буг – Дніпро.
Міжріччя Дунай-Дністер
Дана територія знаходиться у південно - західній частині Причорноморського регіону. Особливості геологічної будови обумовлюються її розташуванням у місці з’єднання Причорноморської впадини с Добруджинською областю герцинською складчастості.
Висота поверхні знижується з півночі на південь к морю від 120-100 м до 20-10 м. Річкові тераси зустрічаються лише в придунайської частині регіону . Вони вузьки, більша частина їх заросла очеретом і уявляє собою плавні, між якими знаходяться муло - піщані смуги.
Рухаючись на південь досліджується розширення гирлової частини річок і перехід їх у лимани.
Водозбірна площа середніх річок даної систем може бути розташована, як в межах регіону так і за його кордонами. На території Причорноморської низовини, Північнодобрузького плато, Придністровської , Центральномалдовської та Тигецької височин.
Джерелом живлення річок даної системи є талі та підземні води .В зв’язку з тим, що на вказаній території переважаючим джерелом живлення є талі води, то і величина весняного стоку змінюється від 55% на півночі до 70-80 % на півдні.
Деякі річки не маючи підземного живлення, влітку можуть частково пересихати (Кодима, Ялпух, Могильник ).
Міжріччя Дністера – Південного Бугг охоплює північно-західну частину регіону. На півночі займає відроги Подільської височини а півдні - Причорноморську низовину. К території примикає мілководна частина (глибина 100-120 м) Чорного моря . Загальну рівнинність території порушують долини річок Великого і Малого Куяльнику та Тилігулу, перед гирлові частини яких уявляють собою лимани.
Джерелом живлення річок також є талі та підземні води , доля підземного живлення складає 10%, решта снігове.
Міжріччя Південного Бугу – Дніпра розташоване на північному сході регіону і поділяється в свою чергу на 2 частини: нижня частина Придніпров’я та території від Дніпра до Сіваша.
1 частина розташована вздовж лівого берегу Дніпра від Нової Каховки до Кінбурскої коси . Ландшафт складається з піщаних масивів – арен, яких всього 7 і яки відокремлені дана від одної долиноподібними пониженнями ( Основянська, Казаче-Лагерна, Олешковська біля Дніпра, за 20 км від Дніпра розташована Виноградарська арена Кім бурська коса ).
2 частина найбільш рівнинна територія Причорномор’я, тільки вузька придніпровська смуга розчленина ярами та балками.
Середні річки південно – західного Причорномор’я
Назва річки |
Куди впадає |
Правий або лівий приток |
Довжина, км |
Площа водозбору, км2 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Басейн Дунаю |
||||
Ялпуг |
Оз. Ялпуг |
- |
142 |
3180 |
Басейн річок між Дунаєм та Дністром |
||||
Когільник ( Кундук) |
Оз.Сасик |
- |
243 |
3910 |
Річки басейну Дністра |
||||
Турунчук |
Оз.Біле |
- |
58 |
3250 |
Тилігул |
Тилігульський лиман |
- |
173 |
3550 |
Кучурган |
Кучурганський лиман |
|
109 |
2090 |
Басейн річок між Дністром та Південним Бугом |
||||
Кодима |
Пів.Буг |
п |
179 |
2480 |
Басейн річок між Південним Бугом та Дніпром |
||||
Інгул |
Пів Буг |
л |
354 |
9890 |
Інгулець |
Дніпро |
п |
549 |
14840 |
Чичиклія |
Пів.Буг |
П |
156 |
2120 |
Висунь |
Інгулець |
п |
196 |
2670 |
Інгул – річка, яка несе свої води в межах Кіровоградської та Миколаївської областей, ліва притока Південного Бугу. Бере початок поблизу с. Родниківки Кіровоградської обл. Долина майже на всьому протязі трапецієвидна,ширина до 4 км, глибина до 60 м. У верхів’ї має вузьке Звивисте річище,скелясті берегі з виходами гранітів та гнейсів. У межах середньої течії розширюється до 30 м , глибина досягає лише 0,7-1,2 м , у пониззі - до 1,5 М ( у межень). Похил річки 0,4 м\км. Основні притоки: Сугоклія, Громоклія (праві), Аджарка, Березівка (ліві).
Живлення снігове і дощове.Стік річки зарегульований ставками і водосховищами ( Кіровоградське, Докучаєвське,Інгульське,Софіївське).Воду використовують для водопостачання та зрошування.
На берегах Інгулу розташовані обласні центри Кіровоград та Миколаїв.
Інгулець – річка Кіровоградської Дніпропетровської Миколаївської та Херсонської областей, права притока Дніпра. Бере початок з заболоченої балки поблизу с. Топила Знам'янського р-ну. Долина у верхній течії трапецієвидна, на окремих ділянках утворює неглибоки каньйони; її ширина до 1 км.. У нижній течії Інгулець тече Причорноморською низовиною, долина тут терасова, завширшки до 5 км, У заплаві (ширина до 1,5 км) є заболочені стариці, місцями солончаки. Річище у верхів’ї течії спрямлене, у нижній дуже звивисте, у гирлі утворюється Інгульський лиман. Ширина річища біля кр.Рога – 25-30 км,глибина до 1,7 м. Похил річки від 1,2 у верхів’ї до ).37 м\км у пониззі. Основні притоки: Бешка, Бокова, Висунь (праві), Зелена. Жовта, сакса гань (ліві). Живлення переважно снігове .На річки споруджено Іскрівське, Карачунівське водосховище та Інгулецький канал ,воду якого використовує Інгулецька зрошувально - обводнювальна система. У басейні Інгульця є природні пам’ятники : Мопра скелі та Чорноліський заказник.
Висунь- Казанківський , Березнегуватський ,Снігурівський район Миколаївської області. Відноситься до басейну Дніпра і є правою притокою Інгульця. Бере початок поблизу с. Вишневого в межах Причорноморської низовини. Долина у верхів’ї симетрична , а у низов’ї асиметрична. Ширина річки досягає до 3 км. Річище у верхів’ї випрямлене а у низов’ї дуже звивисте, глибина від 0,8 -1,5 м. Похил 0,9 м\км. Основна притока Вербова (ліва). Живлення переважно снігове.
Кодима - Одеська Миколаївська обл.. Мілководна річка, долина її широка, правий берег прорізаний ярами. Кодима двома рукавами впадає у Південний Буг за 199 км від гирла (Первомайськ)