2.3 Вимоги до оформлення курсової роботи

Оформлення курсової роботи має відповідати загальним вимогам до наукових робіт відповідно до

державного стандарту ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки та техніки. Структура і правила оформлення» та

Бюлетеню ВАК України. - 2007.- №6. – С. 9.- 17)

Курсова робота виконується державною мовою на аркушах формату А4 (210 мм х 297 мм) машинним способом (за допомогою комп'ю­терної техніки). Друкують з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці, за умови рівномірного її заповнення, та висотою літер і цифр не менше ніж 1,8 мм, використовуючи текстовий редактор Word, шрифт Times New Roman розміром 14 pt з полуторним міжрядковим інтервалом. Окремі слова, фор­мули, знаки, які вписують у текст, а також виконані рисунки мають бути чор­ного кольору.

При виконанні текстових документів на аркушах формату А4 текст треба писати, дотримуючись таких розмірів берегів: лівий – 20 мм, верхній, нижній – 20 мм, правий - не менше ніж 10 мм.

Абзаци в тексті починаються відступом, рівним п'яти знакам (1,25см), що повинен бути однаковим упродовж усього тексту.

У тексті необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності та чіткості зображення впродовж усього документа. Всі лінії, літери, цифри і знаки по­винні бути однаково чорними впродовж усього документа.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви в тексті наводять мовою оригіналу. Дозволяється транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову документа, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

Сторінки курсової роботи нумерують арабськими цифрами, номер розміщують у правому верхньому куті сторінки без крапки. Нумерацію слід розпочати зі вступу як третьої сторінки (перша сторінка є титульною, другою – зміст, які включаються до загального переліку сторінок курсової роботи, проте номер сторінки на зазначених частинах роботи не проставляється).

Заголовки

Розділи, підрозділи повинні мати заголовки, що відповідають змісту тексту і порядковому номеру, позначеного арабськими цифрами. Пункти і підпункти мо­жуть мати заголовки і обов’язково включають двозначну нумерацію, перший знак якої означає номер відповідного розділу, другий – порядковий номер відповідного підрозділу. Перенесення слів у заго­ловках не допускається. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відо­кремлюють крапкою. Кожен розділ роботи розпочинають з нової сторінки, а підрозділи в межах розділу продовжуються на тій же сторінці.

Заголовки елементів курсової роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу, посередині рядка і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Після номеру розділу ставиться крапка та великими літрами записується його назва. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “1.2.” (другий підрозділ першого розділу).

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути, за машинного способу два рядки (1,5 та 1,5), тобто дорівнювати двом інтервалам, а на третьому друкувати текст. Відстань між заго­ловками розділу і підрозділу - як у тексті. Відстань між основами рядків заголовка приймають такою, як у тексті. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки.

Формули та рівняння

Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Пояснення до позначень і числових множників, якщо їх не було ра­ніше в тексті, треба подавати безпосередньо під формулою.

Наприклад

Темп інфляції розраховують за формулою (1.1):

(1.1)

де П_t – рівень цін у поточному році, тис.грн;

П_t-1 – рівень цін у попередньому році, тис.грн.

Пояснення кожного позначення, що міститься в формулі, треба по­давати з нового рядка в тій послідовності, в якій їх наведено в формулі. Перший рядок пояснення треба починати з абзацу словом «де» без двокрапки. Після пояснення позначення через кому пишуть одиницю відповідної фізич­ної величини. Формули треба нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу арабськими цифрами, які записують на рівні формули в круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку. Номер формули складають з номера розділу і порядкового номера формули в цьому розділі відокремлених крапкою.

У посиланнях на формули в тексті подають їх номери в круглих дужках.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки зі знаками виконуваних операцій, повторюючи знак операцій на початку наступного рядка, наприклад, коли переносять формули чи рівняння на знаковій операції множення, застосовують знак множення ( ).

Формули, що розміщені послідовно і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Вище і нижче кожної формули, рівняння та пояснення повинно бути залишено один вільний рядок.

Переліки

У пунктах або підпунктах можуть бути наведені переліки. Перед переліком ставлять двокрапку.

За наявності в тексті переліків одного рівня підпорядкованості, на який у документі не посилаються, перед кожною його позицією ставлять дефіс.

За наявності в тексті переліків різних рівнів підпорядкованості най­вищим рівнем є перелік, який позначають арабськими цифрами, середній рівень позначають малими літерами української абетки, найнижчий дефісом.

Після цифри або літери, якою позначено певну позицію переліку, ставлять круглу дужку.

Наприклад:

1) _________________;

2) _________________;

а) _______________;

- ___________;

- ___________;

б) _______________;

3) _________________;

Таблиці

Таблиці використовують для кращого унаочнення та зручності по­рівняння показників. Цифрові дані треба оформлювати як таблицю, що зви­чайно повинна мати форму, наведену нижче:

Таблиця 1.1

_____________________

(назва таблиці)

головка						Заголовок колонок
						Підзаголовок колонок
						рядки

На кожну таблицю має бути посилання в тексті, при посиланні треба друкувати слово «таблиця» із зазначенням її номера.

Таблиці потрібно нумерувати в межах розділу арабськими цифрами. У такому разі номер таблиці складають з номера розділу та порядкового номера таблиці в цьому розділі, відокремлених крапкою. В залежності від об’єму таблиць, текст у них розміщують шрифтом Times New Roman розміром 12 pt. З одинарним інтервалом.

Таблиці кожного додатка нумерують окремо.

Назва таблиці повинна відображати зміст таблиці, бути конкретною і стислою. Назву таблиці друкують з першої великої літери і розташовують по центру сторінки.

Якщо частину таблиці перенесено на іншу сторінку, назву подають тільки над першою частиною таблиці, над іншими її части­нами подають тільки номер таблиці з таким написом (починаючи над верхнім правим кутом, з першої великої літери):

«Продовж.табл. 1.1»

Заголовки колонок та рядків таблиці потрібно писати з великої літери, підзаголовки колонок - з малої літери, якщо вони становлять одне речення із заголовком колонки, або з великої літери, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовка чи підзаголовка крапку не ставлять. Переважна форма іменників у заголовках - однина. Заголовки колонок та текст рядків таблиці центрують чи зміщують ліворуч на нульову позицію, зважаючи на специфіку таблиці.

Заголовки колонок записують здебільшого паралельно рядкам таб­лиць. За потреби можна розташовувати заголовки колонок перпендикулярно до рядків.

Допускається нумерувати колонки таблиці арабськими цифрами:

• якщо в тексті треба посилатися на колонку;

• якщо головка має великі розміри, а таблицю треба переносити на чергову сторінку.

Таблицю залежно від її розміру подають відразу після тексту, де на неї посилаються, або якнайближче до першого посилання (на черговій сторінці), а за потреби у додатку.

Особливу увагу слід звертати на позначення одиниць вимірювання показників (їх зазначають у графах). Іноді – у заголовку таблиці (якщо в ній однорідні показники), а іноді – після назви показника.

Ілюстрації

Ілюстративний матеріал слід подавати безпосередньо після посилання на нього у тексті, де він згаданий вперше, або на наступній сторінці і позначати словом “Рис.”, “Таблиця” нумерувати послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій поданих в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації через крапку. Номер, назва ілюстрації та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією по центру. Наприклад, другий рисунок першого розділу:

Рис.1.2.______________________

назва

Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрацію, розміри якої більше формату А4, рекомендується розміщувати у додатках.

Посилання

Посилання в тесті на джерела потрібно зазначати порядковим но­мером за переліком посилань та номера сторінки його місцезнаходження, яке виділяється двома квадратними дужками.

Приклад: [15, С. 82]

Тобто 15 - це номер джерела в списку посилань, а 82 - це сторінка місцезнаходження даного посилання.

При посиланнях на пункти, підпункти, ілюстрації, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери, наприклад, при посиланні слід писати: «… на рис. 1.2…», «… у табл. 3.2….», «…за формулою 3.1…», «… у дод. Б».

Позначення та одиниці вимірювання

Між числовим значенням та позначенням одинці вимірювання має бути проміжок.

Наприклад: 12 тис. грн.; 45 кг, 8 м²

Додатки

Матеріал, що доповнює або унаочнює текст документа, дозволено розміщувати в додатках. Додатки, як правило, виконують на листах формату А4. У додатках можна розміщувати рисунки, таблиці великого формату, розрахунки. Додатки оформлюють як продовження документа.

Додатки не включаються в загальний обсяг курсової роботи. У тексті документа на всі додатки повинні бути посилання.

Після списку літератури на окремому аркуші вказується назва ДОДАТКИ.

Додатки позначають великими літерами української абетки, почи­наючи з А, за винятком Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Наприклад: Додаток В

Кожен додаток повинен мати назву, яку записують симетрично від­носно тексту з першої великої літери окремим рядком. Допускається запи­сувати великими літерами. Кожний додаток треба починати з нової сторінки із зазначенням зверху посередині сторінки слова Додаток із першої великої літери і його позначення.

Текст кожного додатка можна поділити на розділи, підрозділи, пункти, підпункти. У додатках розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ри­сунки, таблиці та формули нумерують у межах кожного додатка. Перед номерами ставлять літерне позначення цього додатка.

Сторінки, на яких розміщено додатки, мають наскрізну для усього документа нумерацію. Додатки розташовують у порядку посилання на них у тексті документа.

Список використаних джерел

Відомості про джерела, які включені до списку використаної літератури, наводяться у відповідності до Бібліографічного опису документів відповідно до ДСТУ 7.1:2006, запровадженого в дію в Україні 01.07.2007р.

Літературні джерела оформляються в наступній послідовності: Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету міністрів України, Інструкції та нормативні акти Міністерств України, галузевих Міністерств, інших установ та відомств; наукова, навчально – методична, спеціальна література видана українською або російською мовами; наукова, навчально – методична, спеціальна література видана іноземними мовами.

Першоджерела вміщуються у список в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Слід звернути увагу на те, що у списку використаних джерел наукові праці записуються тією мовою, якою вони видані.