- •Лабораторная работа №1 исследование полупроводниковых диодов
- •Краткие теоретические сведения
- •Порядок проведения экспериментов
- •Результаты экспериментов
- •Контрольные вопросы и задания
- •Лабораторная работа №2 исследование биполярного транзистора (бт)
- •Краткие теоретические сведения
- •Порядок проведения экспериментов
- •Результаты экспериментов
- •Контрольные вопросы и задания
- •Лабораторная работа №3 исследование выходной характеристики полевого транзистора (пт)
- •Краткие теоретические сведения
- •Порядок проведения экспериментов
- •Результаты экспериментов
- •Контрольные вопросы и задания
- •Лабораторная работа №4 дослідження схем включення біполярних транзисторів (бт) у підсилюючих каскадах
- •Краткие теоретические сведения
- •Порядок проведения экспериментов
- •Результаты экспериментов
- •Контрольные вопросы и задания
- •Лабораторная работа №5 исследование параметров рабочей точки биполярного транзистора в схеме с общим эмиттером
- •Краткие теоретические сведения
- •Порядок проведения экспериментов
- •Результаты экспериментов
- •Контрольные вопросы и задания
- •Лабораторна робота №6 дослідження схем зворотного зв'язку у підсилювальних пристроях
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок проведения экспериментов
- •Результаты экспериментов
- •Контрольные вопросы и задания
- •Лабораторна робота №7 дослідження схеми двотактного підсилювального каскаду
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок проведения экспериментов
- •Результаты экспериментов
- •Контрольные вопросы и задания
- •Лабораторная работа №8 исследование операционных усилителей (оу)
- •Краткие теоретические сведения
- •Порядок проведения экспериментов
- •1.Измерение входных токов.
- •3. Измерения входного и выходного сопротивлений.
- •Результаты экспериментов.
- •Контрольные вопросы и задания
- •Лабораторная работа №9 исследование неинвертирующих и инвертирующих схем включения операционных усилителей (оу)
- •Краткие теоретические сведения
- •Порядок проведения экспериментов
- •Результаты экспериментов
- •Контрольные вопросы и задания
- •Лабораторная работа №10 дослідження схем на операційних підсилювачах
- •Краткие теоретические сведения.
- •Порядок проведения экспериментов.
- •Результаты экспериментов.
- •Порядок проведения экспериментов
- •Результаты экспериментов
- •Порядок проведения экспериментов
- •Результаты экспериментов
- •Контрольные вопросы и задания
- •Лабораторна робота № 13 дослідження схем генераторів електричних сигналів (прямокутних імпульсів)
- •Краткие теоретические сведения
- •Порядок проведения экспериментов
- •Результаты экспериментов
- •Генераторы падающего (нарастающего) пилообразного напряжения на оу
- •Гпн в автоколебательном режиме
- •Порядок проведения экспериментов
- •Результаты экспериментов
- •Схеми ацп
- •Ацп послідовної дії з двійково-взваженим наближенням.
- •Ацп с интегрированием.
- •Рівнобіжні ацп.
- •Комбіновані схеми ацп.
- •Цап с матрицей r-2r
- •Порядок проведения экспериментов
- •Результаты экспериментов
- •Контрольные вопросы и задания.
- •Список литературы
Контрольные вопросы и задания
Какая связь между током коллектора и током эмиттера?
Изменяется ли положение рабочей точки при изменении статического коэффициента передачи тока?
Какое условие необходимо выполнить, чтобы перевести транзистор в режим отсечки?
Чему равно напряжение коллектор-эмиттер в режиме насыщения?
В чем преимущество схемы со смещением в цепи базы над схемой со смещением в цепи эмиттера?
В чем преимущество схемы с делителем напряжения в цепи базы над схемой со смещением в цепи эмиттера?
Какую роль играет сопротивление Rэ в цепи эмиттера для стабильности работы схем? В чем она заключается?
Какая из всех описанных выше схем обладает большей стабильностью?
Лабораторна робота №6 дослідження схем зворотного зв'язку у підсилювальних пристроях
Мета роботи: Досліджувати вплив від’ємного зворотного зв'язку (ЗЗ) на характеристики і параметри підсилювачів.
Короткі теоретичні відомості
Під ЗЗ розуміють такий електричний зв'язок між каскадами, при якому частина енергії посиленого сигналу з виходу підсилювача подається назад на його вхід, де він додається до вхідного сигналу, або віднімається з нього. Сумарний сигнал на вході підсилювача, охопленого ЗЗ, визначається з виразу:
; ,
де і - відповідно вхідна напруга і струм; і - напруга і струм ЗЗ.
Знак плюс береться при додатньому ЗЗ (ДЗЗ), а мінус – при від’ємному ЗЗ (ВЗЗ). Замкнений контур, що включає в себе ланцюг ЗЗ і частина підсилювача між точками підключення ЗЗ, називається петлею ЗЗ. Розрізняють місцеву і загальну ЗЗ. Загальна ЗЗ – весь підсилювач. В залежності від способу одержання сигналу ЗЗ розрізняють ЗЗ по напрузі, струму і комбіновану. У схемі ЗЗ по напрузі (рис.6.1,а) сигналу ЗЗ пропорційний вихідній напрузі. У схемі ЗЗ по струму (рис.6.1,б) сигнал ЗЗ пропорційний вихідному струму. У залежності від способу введення сигналу у вхідний ланцюг розрізняють: послідовну (рис.6.1,в) і паралельну З(рис.6.1,г).
Для кількісної оцінки ступеня впливу ЗЗ на характеристики підсилювача використовують коефіцієнт ЗЗ , що показує, яка частина вихідного сигналу надходить на вхід підсилювача:
.
Зворотний зв'язок дуже впливає практично на всі основні характеристики підсилювача. Введення ВЗЗ зменшує коефіцієнт підсилення підсилювача по напрузі:
,
де – коефіцієнт підсилення по напрузі без кола ЗЗ.
Рис. 6.1.Види ЗЗ
Ступінь зміни коефіцієнта підсилення підсилювача, охопленого ВЗЗ ( ), визначається добутком , що називається глибиною ЗЗ. Якщо , то , тобто практично не залежить від коефіцієнта підсилення самого підсилювача ( ) і визначається тільки параметрами ланцюга ЗЗ.
В результаті впливу ВЗЗ нестабільність коефіцієнта підсилення зменшується в раз.
Негативна ЗЗ впливає на вхідний і вихідний опір підсилювача. Послідовна ВЗЗ збільшує вхідний опір підсилювача в раз. Рівнобіжна ВЗЗ зменшує вхідний опір підсилювача в раз. Введення ВЗЗ по напрузі зменшує вихідний опір підсилювача в раз, а ВЗЗ по струму збільшує на теж значення. Крім того введення ВЗЗ дозволяє також зменшити нелінійні і частотні спотворення, розширити смугу пропущення підсилювача.