7.2. Методи планування.

Основними методами планування є:

1. Розрахунковий – з використанням певних формул і алгоритмів.

2. Балансовий – складання балансів, які мають дворівневу структуру.

3. Нормативний – планування з використанням норм і нормативів.

4. Базовий – планування від досягнутого рівня (недолік: всі похибки базового періоду переносяться на плановий).

5. Математичний – пов'язаний із застосуванням оптимізаційних, динамічних, сітьових моделей і кореляції.

6. Графічний – пов'язаний з наглядним зображення динаміки або структури певних явищ.

7.3. Система і склад планів.

Плани можна поділити на:

• довгострокові (15 і більше років);

• середньострокові (3-5 років);

• короткострокові (1 рік і менше), які, в свою чергу, поділяються на:

• а) квартальні;

• б) плани на місяць;

• в) на декаду;

• г) на добу;

• д) на тиждень;

• е) на зміну.

В залежності від періодів плани можна поділити на:

• оперативні;

• поточні;

• перспективні.

Склад планів.

За своїм складом плани охоплюють всі види діяльності підприємства: виробничу, соціальну, комерційну, фінансову, науково-технічну, економічну, зовнішньоекономічну, екологічну, науково-технічну, інвестиційну.

7.4. Інформаційна база планування.

Інформаційну базу планування в цілому можна охарактеризувати так:

• економічні і соціальні норми, нормативи, податки;

• угоди, договори, контракти ( в тому числі державні);

• результати маркетингових досліджень;

• результати техніко-економічного аналізу, в тому числі внутрішньовиробничі резерви;

• прогнози;

• огляд і аналіз інновацій ( нові технології, нова техніка, нові виробництва, нова продукція);

• огляд і аналіз можливих інвесторів.

30)

Склад плану виробництва:

1. Розрахунок обсягу виробництва продукції в груповому (за групами виробів) та повному асортименті в натуральному і вартісному вираженні.

2. Розрахунок вартості робіт і послуг промислового і непромислового характеру на сторону.

3. Розрахунок обсягу реалізації продукції (виручки від продажу).

Задачі плану:

• максимізація прибутку;

• виконання заявок, договорів, замовлень (у тому числі державних), тобто врахування потреб ринку.

Вихідні дані:

• результати аналізу діяльності підприємства в передплановий період;

• інформація про виробничу потужність підприємства, «вузькі місця», плановий обсяг сировини;

• норми виходу готової продукції із сировини та норми витрат сировини на виробництво одиниці готової продукції;

• планові нормативи використання виробничої потужності;

• договори з постачальниками сировини і торговельними підприємствами;

• дані про запаси.

8.2. Планування обсягів виробництва продукції в натуральних одиницях виміру.

Схеми розрахунку плану виробництва продукції в натуральному вираженні.

Можна виділити наступні схеми планування обсягу виробництва продукції в натуральному вираженні:

1 схема: базується на розрахунках балансу потужностей, тобто за основу приймаються наявні потужності підприємства.

Планування за цією схемою здійснюється так:

Потужність добова (Пдоб)

Фонд часу роботи на плановий період (Теф)

Потужність річна (Прічн)

Коефіцієнт використання середньорічної потужності (Квик)

Продукція в натуральному вираженні (Внат)

або

П_доб * Т_еф = П_річн

П_річн*К_вик = В_нат

Якщо потужність діючого обладнання менша замовлень, то можливі два варіанти дій:

• забезпечення можливості нарощування потужності;

• відмова від частини замовлень.

При цьому виробнича потужність може бути збільшена за рахунок модернізації обладнання, шляхом зміни режиму роботи підприємства (збільшення змінності).

Одним з вигідних напрямків збільшення випуску продукції, що намічається в плані, може бути збільшення коефіцієнту використання потужності.

Методи обґрунтування коефіцієнту використання потужності:

1. Нормативний метод, за яким коефіцієнт використання потужності приймається на рівні одиниці.

2. Другий метод базується на коригуванні фактичного показника (коефіцієнта) використання потужностей, тобто К_вик плановий = К_вик в базовому періоді ± відхилення використання потужностей, що плануються. Реалізовується цей метод за допомогою проведення по факторного аналізу використання потужності, який можна представити наступним чином:

К_вик = К_інт * К_екст = , (8.1)

де К_вик – сумарний (змішаний) коефіцієнт використання виробничої потужності;

К_екст – коефіцієнт екстенсивного використання потужності, який характеризує використання потужності в часі і розраховується як відношення планового (фактичного) ( )фонду часу використання обладнання до часу максимально можливого (нормативного, );

К_інт – коефіцієнт інтенсивного використання потужності, який характеризує використання потужності по продуктивності і розраховується як відношення потужності планової (фактичної) до потужності максимально можливої (нормативної ) .

– простої обладнання в часі, що мають місце або плануються;

– недовикористання потужностей (втрати продуктивності, що мають місце або очікуються).

Факторний аналіз коефіцієнта використання потужностей зводиться до виявлення причин відхилень фактичної продуктивності від нормативної, фактичного фонду часу від ефективного. Після цього плануються заходи по покращанню використання потужності та по кожному з них розраховуються зміни коефіцієнта використання потужності (± відхилення використання потужностей) за рахунок кожного заходу. Таким чином, аналізуючи і , розробляються заходи щодо збільшення виробничої потужності.

2 схема: за основу розрахунків приймається баланс сировини.

Планування за цією схемою здійснюється так:

Сировина (Vсир)

Вихід продукції з одиниці сировини (витрати сировини на одиницю продукції) (Вих.,%)

Продукція в натуральному вираженні (Внат)

або

V_сир* В_их.,% = В_нат

Баланс сировини має дворівневу структуру і включає показники:

1. Джерела надходження сировини:

   • власна заготівля;

   • залишки на початок планового періоду, що переходять з попереднього року ;

   • передача сировини із сировинних зон інших підприємств.

2. Напрямки витрачання:

• втрати при зберіганні, транспортуванні;

• планові передачі іншим підприємствам;

• запас для роботи в наступному плановому періоді (залишок на кінець року);

• власні потреби в переробленні в даному плановому періоді.

3схема: базується на маркетингових дослідженнях ринку, результатом яких є визначення потреби у тих видах продукції, які плануються (V_ринку). Після цього оцінюються можливості підприємства, щодо наявних виробничих потужностей, сировинних ресурсів з урахуванням всіх резервів збільшення їх використання. Якщо наявні ресурси задовольняють потреби ринку, то планові обсяги виробництва затверджуються. Якщо ні – то планується розширення виробничих потужностей, пошук нових сировинних зон з метою забезпечення потреби ринку. Таким чином, основне в цій схемі – однозначно задовольнити потреби ринку.

Схематично вищенаведене можна зобразити так:

	Прічн		К вик
Vринку				Внат
	Vсир		Вих.,%