40,Концептуальні підходи до визначення поняття та рівня ефективності праці.

І підхід

Ефективність праці- це соц-економічна категорія, яка визначає рівень досягнення певної мети, співвіднесений з рівнем раціональності витрачання використовуваних при цьому ресурсів. З кількісного боку ефективність визначається співвідношенням одержаного результату та зумовлених ним витрат, з якісного – співвідношенням між результативністю та економічністю здійснених витрат. Основним показником є продуктивність праці.

ІІ Підхід

Ефективність праці (за Парето) – це такий розподіл ресурсів, коли результат за будь-яким напрямом не може бути поліпшеним без погіршення за іншим напрямом.

Основні показники ефективності:

1. Продуктивність праці:

Рt=O/T або Pk=O/K

Рt-продуктивність праці; Pk-продуктивність капіталу; О- обсяг продукції за пеаний період у натуральному, трудовому або вартісному виразі; Т- затрати праці (робочого часу); К – витрати капіталу.

2. Рентабельність праці:

ri=(Di- Zi)/Zi

ri- рентабельність праці і-го виду; Di –додана вартість від діяльності персоналу і-тої групи; Zi- витрати на персонал і-тої групи.

ІІІ підхід

Ефективність праці характеризує рівень використання ресурсу праці з урахуванням обсягу, якості роботи та затрат праці щодо одного працівника. Методики обчислення показника ефективності немає, однак в рамках даного підходу ураховують якість праці (зіставляючи обсяги роботи з затратами праці) та враховують часткові показники ефективності праці: продуктивність праці, динаміку тощо).

І, ІІ підходи орієнтовані на аналіз та оцінку результатів діяльності суб’єктів, їх недостатньо для розв’язання управлінських завдань. ІІІ підхід певною мірою враховує управлінський аспект (через якість праці можна регулювати її ефективність), але немає практичних рекомендацій та методик щодо оцінки якості праці з використанням кількісних індикаторів.

В оцінці ефективності праці також використав підхід, який дозволяє співвідношення результату та затрат праці корегувати на показник якості праці:

Eпр=((Di – Zi)/Zi) * Кпр. інт

Eпр-показник ефективності праці; Кпр. інт- інтегральний показник якості праці.

41.Продуктивність праці: сутність, практичне значення, рівні та показники оцінювання

Згідно з рекомендаціями Міжнародної організації праці (МОП) розрізняють поняття «продуктивність» і «продуктивність праці».

Продуктивність — це ефективність використання ресур­сів — праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації — під час виробництва різних товарів і надання послуг. Вона відбиває взаємозв'язок між кількістю і якістю вироблених товарів або нада­них послуг і ресурсами, які були витрачені на їх виробництво. Вища продуктивність означає збільшення обсягу продукції за тих самих витрат.

Продуктивність праці — це ефективність затрат конкретної праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за оди­ницю робочого часу, або кількістю часу, витраченого на одини­цю продукції. Зростання продуктивності праці означає збільшен­ня кількості продукції, виробленої за одиницю часу, або еконо­мію робочого часу, витраченого на одиницю продукції.

Значення: Розвиток економіки, підвищення національного добробуту за­лежить від подальшого підвищення продуктивності.

Національний дохід або валовий національний продукт у разі підвищення продуктивності збільшуються швидше, ніж показники витрат. Зниження ж продуктивності призводить до інфляції, пасив­ного торговельного балансу, повільних темпів зростання або спаду виробництва і до безробіття. Залежність результатів виробництва і ситуації в країні від низької продуктивності відображає модель «пастки» низької продуктивності, де кожен чинник спричиняє появу наступного:

• повільне зростання продуктивності (порівняно з витратами, особливо на працю та енергію)

• підвищення цін (на вітчизняні та експортні товари)

• підвищення одиничних витрат(на робочу силу і енергію)

• уповільнений збут(на внутрішньому та зовнішньому ринках)

• низьке завантаження виробничих потужностей

• уповільнене накопичення капіталу, що в свою чергу знову спричиняє появу першого чинника.

Змінити таке становище мож­ливо лише підвищенням продуктивності не тільки за рахунок оп­тимального використання ресурсів, а й створенням рівноваги між економічною, соціальною та політичною структурами суспільства. Зростання продуктивності сприяє підвищенню рівня зайнятості в суспільстві.

Рівні: На рівень продуктивності праці на підприємстві впливають рівень екстенсивного використання праці, інтенсивність праці та техніко-технологічний стан виробництва.

Рівень екстенсивного використання праці показує ступінь її продуктивного використання та тривалість протягом робочого дня при незмінності інших характеристик. Чим повніше використовується робочий час, чим менше простоїв та інших втрат робочого часу і чим триваліший робочий день, тим вищий рівень екстенсивного використання праці і відповідно продуктивності праці. Інтенсивність праціхарактеризує ступінь її напруженості і визначається кількістю фізичної та розумової енергії людини, витраченої за одиницю часу.

Маємо два показники рівня продуктивності праці: виробіток і трудомісткість.

Виробіток — це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленої одним працівником за одиницю робочого часу

Трудомісткість — це обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг)