- •2. Еволюція та сучасні трансформації напряму наукових досліджень соціально-трудових проблем.
- •3.Зміст та характер праці. Особливості змісту та характеру праці в умовах постіндустріального розвитку економіки.
- •4.Системна класифікація праці: ознаки, види та їх особливості.
- •5. Опис роботи згідно міжнародної практики: зміст та сфера застосування.
- •6. Зміст та практичне значення аналізу роботи.
- •7. Мета, завдання, об’єкт, суб’єкти управління працею на підприємстві (в організації). Сутність сучасного типу управління працею
- •9. Сторони і суб’єкти соціально-трудових відносин.
- •12. Національні моделі соціально-трудових відносин.
- •10. Рівні соціально-трудових відносин.
- •11.Характеристики предмета соціально-трудових відносин.
- •14. Критерії оцінювання рівня розвитку соціально-трудових відносин.
- •15. Роль та функції держави як суб’єкта ств
- •16. Роботодавці і їх роль у формуванні і розвитку соціально-трудових відносин
- •17. Профспілки і їх роль у формуванні і розвитку соціально-трудових відносин.
- •20. Галузева угода: призначення, зміст, процедура укладання.
- •19. Генеральна угода у регулюванні соціально-трудових відносин: її призначення, структура, зміст, сторони укладання.
- •21. Колективний договір: призначення, зміст, процедура укладання.
- •22. Механізм функціонування ринку праці: суб’єкти, об’єкти, засоби впливу
- •23. Гнучкість та жорсткість ринку праці: сутність та критерії.
- •2) Форми гнучкої зайнятості:
- •24. Зайнятість та категорії зайнятих осіб за вітчизняним законодавством
- •26. Порівняльна характеристика концепцій зайнятості.
- •28. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування: сутність, джерела формування, напрями використання.
- •29. Класифікація населення: ознаки, практичне значення
- •31. Механізм управління трудовим потенціалом: сутність та складові.
- •32. Людський капітал: еволюція концептуальних підходів, сучасне розуміння.
- •33. Індекс людського розвитку: методика оцінювання
- •34. Конкурентоспроможність працівника: сутність, складові, методика оцінювання.
- •35. Важкість праці: сутність, показники, методичні засади оцінювання.
- •36. Сутність, чинники та методичні аспекти визначення напруженості праці.
- •37. Сутність та ознаки складності праці. Групи складності праці.
- •38. Якість праці: сутність та підходи у визначенні. Структура якості праці.
- •39. Статистичні індикатори якості праці, що використовуються для забезпечення міжнародних зіставлень.
- •40,Концептуальні підходи до визначення поняття та рівня ефективності праці.
- •41.Продуктивність праці: сутність, практичне значення, рівні та показники оцінювання
- •42. Характеристика методів вимірювання продуктивності праці.
- •43. Фактори та резерви продуктивності праці: сутність, види, методи оцінювання.
- •44. Програми управління продуктивністю праці: сутність, етапи розробки.
- •45. Сутність і зміст організації праці. Основні складові процесу організації праці на підприємстві.
- •48. Умови введення, проектування, упровадження та соціально-економічне значення суміщення професій.
- •46. Сутність та форми поділу і кооперації праці.
- •47. Робоче місце. Організація та обслуговування робочого місця.
- •50. Фактори, що визначають умови праці на підприємстві.
- •Еволюція та сучасні трансформації напряму наукових досліджень соціально-трудових проблем.
48. Умови введення, проектування, упровадження та соціально-економічне значення суміщення професій.
Сумісництво професій - виконання одним робітником функцій та робіт, які відносяться до різних професій.
Види сумісництва:
- повне, якщо робітник виконує всі трудові функції робітника іншої спеціальності,
- часткове, якщо робітникові передається частина функцій, що виконуються робітниками інших спеціальностей, професії..
В результаті сумісництва скорочується загальна чисельність робітників, зростає продуктивність їх праці.
Основні умови, за яких можливе й економічно виправдане поєднання професій:
неповна зайнятість працівника за основною професією, обумовлена технологією виробництва або специфікою устаткування;
спільність змістовності праці працівників, які повинні поєднувати професії, їх технологічний і функціональний взаємозв'язок;
- різночасність виконання поєднуваних функцій;
відсутність негативного впливу поєднання робіт на точність, якість і продуктивність праці;
кваліфікаційний рівень працівника достатній для опанування іншої професії (спеціальністю).
Суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника здійснюється в основний робочий час за рахунок збільшення інтенсивності праці та обсягу виконуваної роботи при незмінній тривалості робочого часу. За таку інтенсивну працю працівникові доплачують до посадового окладу. Суміщення професій (посад) — інтенсивна праця в робочий час.
Доплата за суміщення професій (посад) і виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі. Основною умовою установлення цих доплат є робота за основною і суміщеною професіями згідно з нормами затрат праці, а також якісне і своєчасне виконання робіт за основною і суміщеною професією.
Суміщення професій доцільне, коли воно дозволяє скоротити тривалість виробничого циклу, не знижує якості продукції, зменшує трудомісткість окремих операцій, дає змогу більш повно завантажити робітників, скоротити їхню чисельність. Суміщення професій забезпечує різноманітний зміст праці, підвищує її привабливість.
46. Сутність та форми поділу і кооперації праці.
Поділ праці на підприємстві:- це відособлення окремих часткових трудових процесів, яке здійснюється по - перше - з метою скорочення виробничого циклу за рахунок одночасного виконання різних робіт, по – друге - для підвищення продуктивності праці, що досягається внаслідок більш швидкого придбання виробничих навичок робітниками при спеціалізації робіт.
В економіці країни можна виділити такі форми поділу праці: між галузями економіки, в середині цих галузей, а також всередині підприємств.
Внутрішньовиробничий поділ праці - виділення часткових виробничих процесів, та їх закріплення за певними працівниками, спеціалізація засобів виробництва та робочих місць, забезпечення паралельності виконання операцій .
Форми поділу праці на підприємстві
1. Технологічний поділ праці – розподіл процесу виробництва на стадії (заготівельну, оброблювальну, складальну), фази, часткові технологічні процеси і операції:
2.Функціональний поділ праці - відособлення певних видів трудової діяльності і виконання конкретних робіт відповідними групами працівників, що спеціалізуються на виконанні різних за змістом і економічному значенню виробничих або інших функцій. Встановлення раціональних пропорцій між цими групами і лежить в основі раціоналізації поділу праці. Відповідно до функціонального поділу праці виділяють: основних робітників, допоміжних робітників, обслуговуючих робітників, окрема група - керівників, фахівців і службовців.
3.Професійний поділ праці - передбачає виконання на робочих місцях робіт в рамках тієї або іншої професії.
Виходячи з обсягів кожного виду робіт, можна визначити потребу в працівниках за професіями як в цілому по підприємству, так і за його структурними підрозділами.
4. Кваліфікаційний поділ праці - для кожної професії працівників встановлюється склад операцій або робіт різного рівня складності, які групуються відповідно до присвоєного тарифного розряду або кваліфікаційною категорією.
Вибір найбільш раціональних форм поділу праці залежить від типу виробництва, обсягу продукції, що випускається, її складності тощо.
Кооперація праці на підприємстві - це об'єднання працівників в ході спільного виконання єдиного процесу або групи взаємозв'язаних процесів праці.
1. Міжцехова кооперація пов'язана з поділом виробничого процесу між цехами і полягає в спільній участі колективів цехів в діяльності підприємства щодо виготовлення продукції.
2. Внутрішньо цехова кооперація — це взаємодія окремих структурних підрозділів цехів (ділянок, потокових ліній).
3. Внутрішньо дільнична кооперація полягає у взаємодії окремих працівників в процесі спільної праці або організації колективної праці робітників, об'єднаних в бригади.