Серовар- різні антигени
Фаговар- різна чутливість до вірусів мікробів
Хемовар - живляться різніми речовини
Патовар - різна шкідливість для макроорганізму
Морфологія прокаріотів Морфологічні особливості бактерії
Особливостями будови, сукупність яких дозволяє виділити певні види в окрему морфологічну групу є:
тип внутрішньої будови;
форма клітини;
здатність до руху та до утворення капсул,
можливість вижити в несприятливих умовах (утворення ендоспор)
тип розмноження.
За внутрішньою будовою представники морфологічної групи бактерій належать до прокаріот. Найчастіше їх клітини мають такі розміри : 1-10 * 0,2-1 мкм. За формою бактеріальні клітини розподіляються в 4 основні групи (рис.3).
Ф орми бактеріальних клітин
Кулясті Паличковидні Звивисті Розгалуджені
Мікрокок Бацила Бактерія Вібріон
Диплокок Дипло-бацила,бактерія Спірила
Тетракок Стрепто- бацила,бактерія Спірохета
Стрептокок
Сарцина
Стафілокок
Рис. 3. Форми бактеріальних клітин
Бактерії розмножуються дуже швидко, і для багатьох з них період від одного до другого поділу (час генерації) при сприятливих умовах складає 15-30 хв. Впродовж 1 доби у таких бактерій з’являється стільки поколінь, скільки у людини за 5000 років. Бактерії, у яких час генераціїї складає 20-60 хвилин відносяться до мікроорганізмів із швидким розмноженням (Escherichia coli, Streptococcus faecalis, Clostridium perfringens). Ті, у яких розноження відбувається через 1-20 годин – до мікроорганізмів із повільним розмноженням (збудники туберкульозу, лептоспіри, азотфіксуючі бактерії).
Як типові прокаріоти бактерії розмножуються симетричним (бінарним) поділом, при якому утворюються 2 однакові клітини. У бактерій деяких родів (Hyphomicrobium, Hyphomonas, Pedomicrobium, Pedomonas) внаслідок асиметрії внутрішньоклітиннх структур спостерігається нерівний поділ (брунькування), після якого новоутворені клітини розрізняються формою, розмірами, рухливістю та ін. Бінарний поділ відбувається в одній або декількох площинах. Якщо поділ клітини відбувався в одній площині і після нього клітини не розділились, утворюються ланцюги коків або паличок, при поділі в декількох площинах – скупчення клітин різної конфігурації. Вигляд скупчень клітин при мікроскопії залежить від генетичних можливостей мікроорганізму, від кількості ферментів, що здатні розрізати перетинки між новоутвореними бактеріями. (рис.4-5)
М
ікрококи
Д
иплококи
Поділ
в одній площині
Стрептококи
Т етракоки Поділ в 2-х площинах
Сарцини Стафілококи
Поділ Поділ
в 3-х площинах
бессистемно
Рис.4 Кулясті бактерії
Бактерії
Поодинокі клітини
Б
ацили
Д иплобактерії
Поділ в одному напрямку,
групи з двох клітин
Д иплобацили
С трептобактерії
Поділ в одному напрямку,
ланцюжки клітин
С
трептобацили
Рис.5 Паличковидні бактерії
Рис 6 Форми клітин у звивистих бактерій:
1 – вібріони. 2- спірили. 3- спірохети
Максимальне різноманіття форм та видів скупчень спостерігається групі розгалужених (простекових) бактерій. Мікроорганізми даної групи є типовими представниками мікробних асоціацій водоймищ, які розвиваються на поверхні, в товщі води, на частинкх детриту чи планктонних мікроорганізмах (рис.7)
Рис. 7. Форми клітин у розгалуджених бактерій
Морфологічні особливості МІКОПЛАЗМ
Група мікоплазм представлена організмами, які генетично нездатні до синтезу компонентів клітинної стінки (мурамової та діамінопимелінової кислоти). Єдина оболонка клітин – цитоплазматична мембрана товщиною 7-10 нм. Відсутність клітинної стінки дозволяє віднести їх до класу Mollicutes, порядок Mycoplasmatales і робить нечутливими до антибіотиків групи пеніціліну (останні інгібують синтез речовин клітинної стінки).
За формою клітини мікоплазм – сферичні, еліпсоїдні, дисковидні, нитковидні, гілкоподібні клітини (плеоморфні). Розмір – 0,1-0,2*10-15 мкм. Нерухомі. Деякі види мікоплазм мають капсулу. Розмножуються бінарним поділом, брунькуванням, сегментацією нитковидних форм.
Мікоплазми здатні до росту на різноманітних поживних середовищах: на штучних (від мінеральних до багатокомпонентних органічних), в бінарних культурах (на колоніях бактерій) або в культурах тканин.
Широко розповсюджені в природі, виділяються із грунту, стічних вод, вугілля, гарячих джерел. Багато видів є симбіонтами бактерій, грибів, рослин, птиці і ссавців.
Морфологія рикетсій, хламідій
Мікроорганізми, які належать до порядків Mycoplasmatales, Rickettsiales та Chamydiales – також за внутрішньою будовою клітин є типовими прокаріотами. Риккетсії та хламідії мають багато спільних рис в морфології та фізіології, деякі з яких наведено наведено в таблиці 3
Таблиця 3. Порівняльна характеристика рикетсій та хламідій
Ознаки мікроорганізма |
Рикетсії |
Хламідії |
Форма клітин |
Коки, палички, зрідка – нитки (плеоморфні) |
Подинокі коки, або зібрані в групи |
Розмір клітин |
0,2-0,6* 0,4-2,0 мкм, нитки – до 40 мкм |
0,2-0,4 мкм |
Здатність до руху |
Нерухомі |
Нерухомі |
Тип розмноження |
У коків та паличок – бінарний поділ, нитковидні форми – поділ з утворенням коків або паличок |
Складний тип розвитку – двостадійний. Перша стадія – утворення інфекційних елементарних тілець, друга – репродуктивних ретикулярних тілець. |
Чисті культури цих мікроорганізмів неможливо виділити в лабораторії на штучних середовищах. За біологічними особливостями рикетсії та хламідії – паразити, якім потрібні для розвитку живі клітини. Вони розмножуються в цитоплазмі, зрідка – в ядрі клітини-хазяїна і тому їх вирощують в курячих ембріонах, культурах клітин, в організмах мишей, морських свинок, кролів. В природних умовах риккетсії співіснують з організмами кліщів, блох, клопів, москітів, а також – з дикими та свійськими тваринами і людиною.
Морфологічні особливості АКТИНОМІЦЕТів.
Актиноміцети («променисті гриби») одноклітинні прокаріоти, які за внутрішньою будовою нагадують бактерії, а за зовнішньою – завдяки наявності нитковидних клітин (гіфів) та їх переплетення (міцелій) – мікроскопічні гриби. Можна стверджувати, що актиноміцети є проміжною формою між типовими прокаріотами – бактеріями та типовими еукаріотами – грибами.
Рис.8 Форма клітин актиноміцетів і мікроміцетів: