- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Національний університет «Одеська юридична академія»
- •1. Тема роботи “Поняття та основні форми реалізації норм права”
- •Розділ і загальна характеристика та сутність інституту реалізації правових норм
- •1.1. Поняття, характерні риси та особливості реалізаційної діяльності
- •1.2. Види та форми реалізації норм права
- •2) Виконання;
- •3) Використання.
- •1.3. Прості форми реалізації норм права та їх загальна характеристика і особливості
- •1.3.1. Дотримання
- •1.3.2. Виконання
- •1.3.3. Використання
- •Розділ іі. Правозастосування як складна форма реалізації норм права
- •2.1. Поняття та основні риси правозастосувальної діяльності
- •2.2. Причини необхідності правозастосувальної діяльності
- •2.3. Вимоги до правозастосовного процесу
- •2.4. Стадії правозастосувальної діяльності
- •2.5. Проблеми та шляхи вдосконалення правозастосовчої діяльності
- •Розділ ііі. Правозастосовчі акти,їх особливості та класифікація
- •3.1. Поняття та ознаки правозастосовчих актів
- •3.2. Класифікація правозастосовчих актів
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Добренька н.В. Форми та види правозастосовної діяльності у правовій системі України // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України. – 2011. - №2. – с.15-20.
- •Нікольська о. Розсуд при застосуванні норм Конституції України // Вісник Донецького національного Університету. Серія в: Економіка і право. – 2009. – Випуск 2. – с.361-366.
- •Нікольська о. Загальнотеоретичні аспекти застосування норм Конституції України // Правничий часопис Донецького університету. – 2008. - №2. – с.29-33.
1.2. Види та форми реалізації норм права
Реалізувати нормативні розпорядження, що містяться в законах та інших нормативно-правових актах, означає втілити в життя — у суспільні відносини, поведінку громадян — волю законодавця й інших суб'єктів правотворчості, спрямовану на встановлення правопорядку. Без такої реалізації право втрачає своє соціальне значення і призначення.
Поняття реалізації права охоплює декілька способів і форм впливу на поведінку суб'єктів права [14, c.103].
За рівнем реалізації розпоряджень, що містяться в нормативних актах, поділяються на:
1) реалізація загальних установлень;
— це втілення в життя загальних установлень, які містяться в преамбулах законів, статтях, що фіксують загальні завдання і принципи права та правової діяльності. Вплив права на суспільні відносини в результаті реалізації його загальних установлень, завдань і принципів може бути чималим, але вона позбавлена юридичної специфіки і скоріше має ідейний, моральний характер, виражає «дух» права, а не його «літеру».
2) реалізація загальних правових норм поза правовідносинами: активна, пасивна — це втілення в життя загальних норм, які встановлюють правовий статус і компетенцію суб'єктів права, тобто безперешкодне використання суб'єктивних юридичних прав і свідоме виконання суб'єктивних юридичних обов'язків — без конкретних зв 'язків або відносин між суб 'єктами права.
Є дві форми такої реалізації [16, c.70]:
активна — припускає реалізацію загальних правових норм, якими користуються суб'єкти права щодо всіх інших суб'єктів. Цим правам відповідають обов'язки всіх інших суб'єктів не робити дій, які б могли перешкодити їх здійсненню;
2) пасивна — припускає реалізацію норм, що містять заборони, через утримання суб'єкта від дій, за які встановлюється юридична відповідальність. Вона полягає в додержанні обов'язків, непорушенні заборонних норм, узгодженні своєї поведінки зі змістом норм права, які встановлюють юридичну відповідальність.
3) реалізація правових норм у конкретних правовідносинах — це втілення в реальні відносини конкретних норм.
4) реалізація загальних установлень.
Форми реалізації права за суб'єктами [24, c.25]:
- індивідуальна;
- колективна.
Схематично представимо три форми безпосередньої реалізації права.
Додержання полягає в утриманні від дій, заборонених юридичними нормами, суворому додержанні встановлених заборон (наприклад, дотримання швидкості руху автомобіля у місті 60 км на годину) [29, c. 326-334]. Додержання припускає пасивну поведінку суб'єкта — незалежно від його власного бажання.
Виконання полягає в обов'язковому вчиненні активних дій, що наказуються нормами права в інтересах правомочної сторони, у виконанні обов'язків (наприклад, своєчасне заповнення та подання до податкової інспекції декларації про доходи). Виконання припускає активну поведінку суб'єкта — незалежно від його власного бажання.
Використання полягає у використанні можливостей, наданих правовими нормами, у здійсненні суб'єктивних прав для задоволення власного інтересу (наприклад, реалізація права на вищу освіту). Використання припускає як активну, так і пасивну поведінку.
Отже, за рівнем (глибиною) реалізації розпоряджень, що містяться в нормативних актах, поділяються на:
1) реалізація загальних установлень;
2) реалізація загальних правових норм поза правовідносинами: активна, пасивна
3) реалізація правових норм у конкретних правовідносинах
А також є такі три форми безпосередньої реалізації права:
1) додержання;