53. Структура свідомості.

Структура індивідуальної свіомості характеризується декількома підструктурами:

1. Атрибути — пізнання (когнітивний компонент), переживания (афективний компонент), відношення (психомоторний компонент).

2. Рівні ясності — інсайт, натхнення, ясна свідомість, неусвідомлення, патологічні порушення, втрата свідомості. Інсайт розуміеться як момент осяяння, здогаду, раптового розуміння, як здатність мислення, при якому здійснюеться передбачення (мислене). Певною мірою інсайт пов'язують з інтуїціею — прийомом безпосереднього відображення дійсності, при якому висновок грунтуеться, головним чином, на здогаді, чутті, раптовому осяянні. Чуття — особливий психічний стан підсвідомого відображення явищ і подій, інтуїтивне їх передчуття, це суб'ективний бік емоційної реакції, відбиття процесу перебігу емоцій і почуттів, відчування навколишнього світу (наприклад, чуття єдиної родини).

3. Динаміка — це властивості особистості, її атрибути, риси та якості.

4. Функції — відчуття, сприйняття, мислення, пам'ять, воля, емоції, увага,

Вирішальну роль у формуванні свідомості відіграе мова, оскільки вона дає можливість оперувати суб'ективними образами об'ективного світу навіть за умов їх (образів) відсутності.

54. Поняття про несвідомі психічні явища.

поняття «несвіомого» стало головним у психоаналізі, його осмислення та тлумачення. |«Несвідоме» — це той зміст психічного життя, про наявність якого людина або не підозрюе в конкретний мо­мент, або не знае про нього протягом досить тривалого часу, або взагалі ніколи не знала .

За 3. Фрейдом, існуе «несвідоме», «свідомють» і прошарок між ни­ми — «передсвідомість». Передсвідомість включае зміст духовного життя, який у конкретний момент не усвідомлюеться, але може легко стати усвідомленим. Прошарок «передсвідомість» розташовується між прошарками «несвіддме» і «свідомість».

Далі виникае така структура управления поведінкою: «Несвідоме» — «передсвідомість» — «свіддомість».

55. Співвідношення свідомого і несвідомого.

Якщо порівнювати:

Свіддомість

1. Потрапляють об'екти, які створюють перешкоди для продовження звичного ре­жиму регулювання.

2. Лише перешкоди, що привертактгь увагу, усвіддомлюються.

3. Усвіддомлення — основа знаходження нового режиму регулювання, нового спосо­бу рішення задачі.

4. Не здатна вмістити всі процеси, що мають місце водночас.

5. Здійснює управління поетапно, поопераційно, дискретно і тому — неекономно.

6. Не здатна керувати монотонними процесами.

7. Використовуеться на короткий термін.

8. Забезпечуе відпрацювання гіпотез у критичні моменти нестачі інформації.

9. У кожний конкретний момент регулюе лише незначну частину процесів

Несвіддомість:

1. Керуе процесами за загальними крите­ріями.

2. Реалізуе процеси плавно, економно, швидко.

3. Характеризуе майстерність людини.

4. Вирішуе всі типові ситуації повсякденного життя.

5. За рахунок автоматизму розвантажуе свід домість від нудних (рутинних) операцій (ходити, бігати, професййні навички.

6. Сприймае засвоені в новій діяльності навички.

7. Створюе узагальнені зразки дій, процесів, що регулюють поведінку.

8. Об'єднує усі чинники, що впливають на регуляцію поведінки.

9. Здебільшого — це знания, відношення, переживання.

Зіставляючи її ознаки (функції), можна дійти висновку, що «несвід доме» — це атрибут, невід’емна складова психічної діяльності кожної людини. Можна навітъ твердити, що більша частина процесів, які мють місце у внутршньому свідті людини, нею не усвіддомлюється