- •1. Діяльність та її структура
- •2.Основні види і типи діяльності
- •3. Людина, індивід, особистість, індивідуальність
- •4.Становлення і розвиток особистості.
- •5.Основні підходи до опису структури особистості.
- •6.Взаємозв’язок біологічного і соціального в структурі особистості.
- •7.Атрибути, риси та якості особистості.
- •8.Психологія як наука про психіку.
- •9. Методи психологічних досліджень.
- •11. Основні галузі сучасної психології
- •13.Теорія функціональної асиметрії півкуль головного мозку
- •15.Форми поведінки живих істот.
- •16.Основні типи поведінки людини
- •17.Форми прояву психіки: психічні процеси, стани, властивості.
- •18.Стать особистості. Психологічні відмінності чоловіків і жінок.
- •19.Конституціональна типологія.
- •20.Вік як атрибут особистості.
- •21.Темперамент та його фізіологічні основи.
- •22.Типи темпераменту.
- •23. Властивості темпераменту.
- •24.Темперамент і діяльність.
- •25.Визначення типів темпераменту за г.Айзенком.
- •26. Здоров’я як атрибут особистості.
- •27. Сутність та функції інтелекту.
- •28.Поняття коефіцієнту інтелекту, його значення та проблеми вимірювання.
- •29. Локалізація контролю як характеристика відповідальності суб’єкта діяльності.
- •30. Уявлення про риси і типи особистості.
- •31.Базові риси особистості за р.Кеттеллом.
- •32. Індивідуально-типологічні риси особистості за к.Юнгом.
- •1. Екстравертний (е) — інтровертний (і).
- •2. Сенсорний (s) — інтуїтивний (n).
- •3. Мислительний (т) — чуттєвий (f).
- •4. Конструктивний (j) — сприймаючий (р).
- •33.Поняття про характер, його структуру і властивості
- •34.Теорія акцентуацій характеру за к.Леонгардом
- •36. Увага, її види.
- •37. Відчуття та їх загальна характеристика.
- •38. Поняття про сприйняття, його види і властивості.
- •39. Пам’ять, процеси пам’яті.
- •Процеси пам'яті
- •40. Типи та види пам’яті.
- •1. За характером психічної активності.
- •2. За характером мети діяльності.
- •3. За тривалістю утримання інформації.
- •41. Мислення, його види, форми та операції.
- •43. Поняття про емоції. Інформаційна теорія емоцій п.Симонова.
- •Інформаційна теорія емоцій
- •42. Мова та мовлення.
- •44. Воля і вольові якості особистості.
- •44. Воля і вольові якості особистості.
- •45. Самооцінка та рівень домагань особистості.
- •46. Поняття про міжособистісні стосунки.
- •47. Стратегії поведінки особистості у конфлікті за к.Томасом.
- •48. Досвід особистості (знання, вміння, навички, звички).
- •49. Потреби і мотиви. Мотивація особистості.
- •50. Спрямованість особистості.
- •52. Свідомість. Функції свідомості.
- •53. Структура свідомості.
- •54. Поняття про несвідомі психічні явища.
- •55. Співвідношення свідомого і несвідомого.
- •56. Система психологічного захисту.
- •57. Види психологічних захистів.
- •58. Свідоме і несвідоме в теоріях з.Фрейда, к.Г.Юнга, е.Берна.
- •59. Самосвідомість та її особливості.
- •60. Поняття та методи дослідження і оцінки особистості.
- •61. Поняття про психологічний діагноз та прогноз.
- •63. Кореляційний аналіз даних психологічного дослідження.
- •Розвиток особистості та його ознаки.
- •66. Теорії розвитку особистості.
- •68. Педагогіка як наука про освіту.
- •69. Сучасні педагогічні технології навчання.
- •71. Спільна діяльність, її ознаки та властивості.
- •72. Соціально-психологічні фактори спільної діяльності.
- •73. Управління в освітній діяльності: сутність і структура.
- •74. Функції управління навчанням.
- •75. Поняття освітнього і навчального менеджменту.
- •77. Фактори формулювання цілей. Цілі діяльності і компетентність менеджера.
- •78. Навчальні цілі та їх особливості. Проблеми формулювання навчальних цілей.
- •79. Ієрархія навчальних цілей в структурі освітньої підготовки.
- •80. Види навчальних цілей за ступенем абстракції та їх характеристика.
- •81. Таксономії навчальних цілей.
- •82. Концепція рівнів засвоєння навчального матеріалу.
- •84. Стимули навчання та їх види.
- •85. Активізація навчальної діяльності: поняття, призначення, методи і прийоми.
- •91. Структура змісту навчання.
- •92. Елементи змісту навчання та їх групи.
- •93. Основні теорії змісту навчання.
- •94. Критерії формування змісту навчання.
- •95. Форми реалізації змісту навчання.
- •96. Процес навчання та його основні етапи.
- •97. Учіння і викладання як складові навчання.
- •98. Структура навчальної діяльності.
- •99. Класифікація методів навчання.
- •Інформаційно-презентативні методи навчання.
- •Алгоритмічно-дійові методи навчання.
- •Самостійно-пошукові методи навчання.
- •Етапи контролю навчання.
- •Види і форми контролю навчання.
- •Методи контролю навчання.
- •Основні функції контролю навчання.
- •108. Оцінювання, оцінка і відмітка в навчанні.
- •109. Види та форми оцінок в навчанні.
- •Дидактичний тест: класифікація, етапи розробки, структура.
- •Види та структура дидактичних тестових завдань.
- •Валідність та надійність дидактичних тестів.
- •Планування як основа управління навчанням.
- •Навчальний план та навчальний предмет.
- •Планування навчального заняття.
- •Навчальний план вищого навчального закладу.
- •Структура програми навчального предмету.
- •Історичний розвиток організаційних форм навчання.
- •Класно-урочна форма навчання.
- •Самостійна робота як основа навчання.
- •Основні форми організації навчання.
- •Умови навчальної діяльності.
- •Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.
- •Психологічні особливості молодшого шкільного віку та їх врахування в навчальній діяльності.
- •Психологічні особливості підліткового віку та їх врахування в навчальній діяльності.
- •Психологічні особливості старшого шкільного віку та їх врахування в навчальній діяльності.
- •Психологічні особливості студентів та їх врахування в навчальній діяльності.
- •Андрагогіка як галузь педагогічної науки та її принципи.
- •Освітня політика. Політика реформ освіти в Україні: стан і перспективи.
- •Сутність поняття “спілкування”. Функції та рівні спілкування.
- •Сутність поняття “професійне спілкування викладача”.
- •Сутність поняття “спілкування”. Роль спілкування у життєдіяльності людини”.
- •Етапи процесу спілкування у навчальній діяльності.
- •Спілкування, його особливості.
- •Характеристика комунікативної сторони спілкування.
- •Структура ділового спілкування(дс).
- •Етапи професійного спілкування викладача в навчанні.
- •Етапи процесу спілкування в особистісно-орієнтованому спілкуванні.
- •Бар’єри взаєморозуміння. Труднощі в процесі спілкування у викладацькій діяльності.
- •Поняття про бар’єри взаєморозуміння.
- •150.Індивідуальні бар`єри взаєморозуміння
- •151.Індивідуальний бар’єр взаєморозуміння; причини його виникнення
- •152.Груповий бар’єр взаєморозуміння; причини його виникнення.
- •153.Бар’єри взаєморозуміння у навчанні
- •154.Комунікативна “атака”.Її значення та застосування в навчальній діяльності
- •155.Комунікативна “атака” як метод активізації уваги у навчальному процесі
- •156. Комунікативна “атака” у діловому спілкуванні
- •157. Комунікативна “атака” у викладацькій діяльності
- •158.Основні комунікативні вміння викладача
- •159.Особливості комунікативнх вмінь економіста
- •160.Особливості комунікативних вмінь керівника
- •161.Поняття “комунікативні вміння”.Процес їх формування
- •162.Ефективність коиунікацій в умовах ринкової економіки
- •163.Загальна характеристика засобів спілкування
- •165.Мовлення як основний засіб спілкування. Його характеристики
- •166.Загальна характеристика невербальних засобів спілкування
- •167Структура невербальних засобів спілкувааня
- •168.Помилки та бар’єри слухання і їх вплив на ефективність спілкування
- •169.Причини виникнення бар’єрів слухання та можливості їх запобігання
- •170.Вербаліка та невербаліка у спілкуванні керівника.
- •171.Значення вербаліки та невербаліки у викладацькій діяльності
- •172.Складові взаємодії у спілкуванні
- •173.Позиції суб’єктів у спілкуванні
- •174.Характеристика стилів спілкування
- •179.Маніпуляції.Їх місце та рольу спілкуванні
- •180.Типи маніпулятивної поведінки у навчанні та заходи її обмеження
- •181.Асертивна поведінка та її роль у спілкуанні
- •187.Характеристика стилів поведінки викладача у конфліктних ситуаціях
- •188.Стилі поведінки викладача та їх доцільність.
- •192.Психологічні властивості особистості студента і ймовірність конфліктної поведінки
- •195.Методи контролю емоцій під час педагогічного конфлікту.
- •196. Роль та поведінка керівника у конфліктній ситуації.
- •200 Формування першого враження.Значення його для спілкування.
- •201. Помилки у сприйнятті при формуванні першого враження про людину.
- •202. Поведінка людини як джерело інформації.
- •203. Імідж та його рольу професійному спілкуванні викладача
- •204. Імідж. Його формування.Складові іміджу.
- •205. Імідж викладача.
- •206. Імідж керівника.
- •207. Ділове спілкування. Його види.
- •208. Специфіка ділового спілкування.
- •209. Фактори, що впливають на ділове спілкування.
- •210 Поняття про економічну культуру.
- •211. Мета економічної освіти та функції, які вона повина виконувати
- •212. Суть концепції економічного мислення і поведінки людини в суспільстві
- •213. Класифікація та особ. Еконм. Знань як предмету навчання.
- •214. Навчальна програма предмету та методика її розробки.
- •215. Методичне забезпечення навчальної теми.
- •216. Методичне забезпечення навчального предмету.
- •217 Навчальна програма предмету та особливості її розробки для економічних дисциплін
- •218.Опорний конспект-схема, його роль та методика створення при викладанні економічних дисциплін(приклад)
- •219. Методична карта навчального заняття , її структура та відповідність моделі засвоєння бази знань
- •221. Сутність методики розробки моделі засвоєння бази знань з екон дисциплін.
- •222. Класифікація засобів навчання.
- •223. Критерії відбору навчальних матеріалів та допоміжних засобів при вивченні економіки.
- •224. Типи навчальних завдань, особливості їх підготовки та використання при проведенні занять з економіки.
- •225. Особливості методики роботи з економічним текстом: структурування, вияв логічних зв’язків тощо.
- •226.Методика підготовки і проведення уроків з основ економіки в загальноосвітній школі.
- •227.Основні методичні вимоги до уроку з економіки та шляхи підвищення його ефективності.
- •228. Методичні вимоги до підготовки та проведення практичних і семінарських занять з економічних дисциплін.
- •229. Дискусія як ефективний метод аналізу економічних процесів та особливості його застосування.
- •230. Використання методу конкретних ситуацій, бізнес-ситуацій при вивченні економічних дисциплін
- •231. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для школярів
- •232. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для студентів коледжів
- •233. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для студентів внз.
- •234. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для дорослих.
- •235. Сучасні технології навчання в системі економічної освіти.
- •236. Основні вимоги до організації самостійної роботи в процесі викладання економічних дисциплін.
- •237. Види і форми самостійної праці. Аудиторна та позааудиторна самостійна робота.
- •238. Мета, зміст та типи завдань з сам роботи для різних вікових груп.
- •239. Методи та форми оцінювання ср при вивченні економіки.
- •240. Основні види засобів наочності при викладанні економічних дисциплін.
- •241. Структурно-логічні схеми. Їх функції та види.
- •242. Особливості розробки і використання наочності в різних освітньо-вікових групах при вивченні економічних дисциплін.
- •243. Характеристика різних методів активізації процесу вивчення економічних дисциплін.
- •244. Характеристика різних методів активізації розумової діяльності під час лекційних занять.
- •245. Характеристика різних методів активізації розумової діяльності під час семінарських та практичних занять.
- •246. Характеристика різних методів активізації розумової діяльності під час самостійної роботи.
- •247. Характеристика факторів, що сприяють ефективності застосування активних методів навчання.
- •248. Переваги та недоліки активних методів навчання порівняно з іншими методами в економічній освіті.
- •249. Конкретні ситуації. Цілі та особливості їх використання при вив-ні ек. Дисц.
- •250.Значення та структура аналізу навчального заняття з економічних дисциплін.
- •251. Аналіз проблемних ситуацій як метод активізації навчання з економічних дисциплін.
- •252.Викор. Ек. Ігор у процесі викладання екон. Дисциплін.
- •253. Методичні вимоги до розробки і проведення економічних ігор
- •254. Методика проведення мозкового штурму
- •255 Контроль як методична проблема, його функції
- •256. Модульна система організації навчання та рейтинговий контроль знань
- •257. Оцінка ефективності різних прийомів та методів контролю при вивчені економічних дисциплін.
- •258. Критерії оцінки успішності навчання та їх зв’язок з цілями навчання. Використання тестів у процесі вивчення економіки.
- •Діяльність та її структура.
Розвиток особистості та його ознаки.
развитие — это процесс и результат количественных и качественных изменений человека. Оно связано с постоянными, непрекращающимися изменениями, переходами из одного состояния в другое, восхождением от простого к сложному, от низшего к высшему. В человеческом развитии проявляется действие универсального философского закона взаимоперехода количественных изменений в качественные и наоборот.
Для углубленного изучения этого процесса современная наука выделяет в нем физическую, психическую, духовную, социальную и другие стороны. Педагогика изучает проблемы духовного развития личности во взаимосвязи со всеми другими компонентами.
Итак, развитие человека — это сложный процесс движения от простого к сложному; от несовершенного к совершенному;
движение по восходящей траектории от старого качественного состояния к новому.
Источник — противоречия, борьба противоположностей.
Условия — взятые в единстве внутренние (самодвижение) и внешние (среда).
Факторы — наследственность, среда обитания, социально-экономические условия, микросреда, воспитание, собственная деятельность.
Взаимосвязь — немыслимо без обучения, образования, воспитания, деятельности и общения.
К педагогическим категориям в некоторых случаях можно отнести и такие достаточно общие понятия, как самовоспитание, саморазвитие, педагогический процесс, педагогическое общение (взаимодействие), продукты педагогической деятельности, социальное формирование, педагогические технологии, учебно-воспитательные инновации и др.
65. Соціалізація та індивідуалізація особистості.
Существует целый ряд механизмов, способствующих усвоению ребенком социальных норм.
Одним из значимых механизмов социализации является подавление. Его суть сводится к исключению из сферы сознания мыслей, чувств, желаний и влечений, причиняющих стыд, чувство вины или душевную боль. Этот механизм объясняет многие случаи забывания человеком выполнения каких-либо обязанностей, которые по разным причинам оказываются для него неприятными.
Подавление чаще всего осуществляется непроизвольно. Однако в целом ряде случаев человек прилагает специальные усилия, чтобы предать забвению те или иные впечатления путем переноса внимания на другие действия. Механизм произвольного подавления получил название вытеснения. Во многих случаях человек может испытывать чувство вины, переживать внутренний конфликт вследствие того, что имеет социально неприемлемые желания. Это чувство может быть как осознаваемым, так и неосознаваемым. Механизмом подавления такого чувства и разрешения противоречия между желаниями и присвоенной социальной нормой является реакция на противоположную установку.
Механизм изоляции связан с тем, что человек вытесняет эмоциональные компоненты каких-то неприятных, травмирующих впечатлений. В случае действия этого механизма идея (мысль, впечатление) осознается как нейтральная и безобидная для человека.
Важную роль в процессах социализации играет механизм самоограничения. Если человеку кажется, что его достижения менее значительны, чем достижения других людей, то он начинает страдать, его самоуважение понижается.
Приписывание собственных нежелательных черт другим составляет сущность механизма проекции, который защищает человека от осознания этих же черт в себе. Отрицательные эмоции, которые были бы направлены против себя, обращены на других. Таким образом, человек сохраняет самоуважение.
В целом ряде случаев человек отождествляет себя с другим субъектом, группой, образцом. Этот процесс получил название механизма идентификации. С идентификацией тесно связан такой механизм, как интроекция. При интроекции качества и установки другого как бы «встраиваются» в структуру личности субъекта без специальной переработки, в неизмененном виде. Механизм интроекции - это путь построения собственной личности, а не просто приобретения знаний. Следующий механизм социализации - эмпатия, т.е. сопереживание эмоциональному состоянию другого человека, проникновение в его переживания.
В ситуациях, когда человек переживает страх и тревогу, «включается» и механизм интеллектуализации.