- •Вимоги до вмінь та знань
- •Засоби для проведення поточного та підсумкового контролю
- •1.1 Еволюція промислової власності
- •Глава 39 цк присвячена праву інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки.
- •1.2 Еволюція авторського права і суміжних прав
- •1.3 Виникнення ідеї охорони авторського права
- •Контрольні запитання
- •Система законодавства щодо охорони авторського права Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів
- •Всесвітня конвенція про авторське право (Всесвітня конвенція)
- •Договір воів про авторське право (дап)
- •Стандарти Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угоди тrірs) щодо наявності, обсягу та використання авторських прав
- •Система законодавства щодо охорони суміжних прав
- •Женевська конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм (Конвенція про фонограми)
- •Брюссельська конвенція про розповсюдження несучих програми сигналів, що передаються через супутники (Конвенція про супутники)
- •Договір воів про виконання і фонограми (двф)
- •Система законодавства щодо охорони патентного прав Паризька конвенція про охорону промислової власності (Паризька конвенція)
- •Договір про патенту кооперацію (рст)
- •Всесвітня організація інтелектуальної власності
- •Контрольні запитання
- •Практичне (семінарське) заняття 3 до теми 3 „Економіка ів”
- •3.1 Права на об'єкти інтелектуальної власності як товар
- •3.1.1 Особливості права інтелектуальної власності як товару
- •3.1.2 Інтелектуальна власність як нематеріальний актив
- •3.2 Комерціалізація прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •3.2.1 Мета і основні способи комерціалізації
- •3.2.2 Використання об'єктів права інтелектуальної власності у власному виробництві
- •3.2.3 Внесення інтелектуальної власності до статутного капіталу підприємства
- •3.2.4 Передача прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •3.3 Оцінка вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •3.3.1 Цілі оцінки прав
- •3.3.2 Підходи до оцінки
- •3.3.3 Методи оцінки
- •Контрольні запитання
- •Перелік навчально-методичної літератури навчальна література
- •Законодавча база Законодавство України про інтелектуальну власність
- •Міжнародні договори з інтелектуальної власності
3.3.3 Методи оцінки
У рамках кожного підходу існує один або декілька методів оцінки. Зв'язок між підходами і методами оцінки представлений у таблиці 3. Перелік наведених методів не є вичерпним.
Метод прямого відтворення активу визначає суму витрат, які є необхідними для створення нової точної копії активу, що оцінюється. Ці витрати повинні ґрунтуватися на сучасних цінах та сировині, матеріалах, енергоносіях, комплектуючих виробах, інформації, а також на середньогалузевій вартості робочої сили певної кваліфікації. Метод прямого відновлення є переважним методом розрахунку вартості унікальних нематеріальних активів.
Таблиця 3 - Зв'язок між підходами до оцінки об'єктів інтелектуальної власності та методами оцінки
Методичний підхід оцінки |
Метод оцінки |
Сутність методу |
|
Дохідний підхід |
Прямої капіталізації доходів |
Метод переваги у прибутку |
Передбачає пряму капіталізацію різниці між прибутком від діяльності суб'єкта права інтелектуальної власності, що провадиться з використанням об'єкта права інтелектуальної власності, та прибутком, отриманим від такої діяльності, за умови, що вона провадиться без використання зазначеного об'єкта. |
Метод розподілу прибутків |
Полягає у виділенні тієї частини прибутку, що отримана в результаті використання об'єкта права інтелектуальної власності, із загальної суми прибутку суб'єкта права інтелектуальної власності з подальшим переведенням такої частини прибутку у вартість майнових прав інтелектуальної власності. Процедура переведення здійснюється шляхом прямої капіталізації прибутку за умови обґрунтування застосування однієї із зазначених оціночних процедур у звіті про оцінку. |
||
Метод додаткового прибутку |
Передбачає пряму капіталізацію додаткового прибутку, який може отримувати суб'єкт права інтелектуальної власності в результаті використання об'єкта права інтелектуальної власності понад середній прибуток, який отримують подібні суб'єкти, що не мають переваги володіння такими майновими правами. Метод додаткового прибутку застосовується за умови, що оцінювачем не виявлено підстав для того, щоб припускати наявність у складі цілісного майнового комплексу суб'єкта права інтелектуальної власності інших нематеріальних активів, крім оцінюваного майнового права інтелектуальної власності. |
||
Непрямої капіталізації доходів |
Метод переваги у прибутку |
Передбачає дисконтування різниці між прибутком від діяльності суб'єкта права інтелектуальної власності, що провадиться з використанням об'єкта права інтелектуальної власності, та прибутком, отриманим від такої діяльності, за умови, що вона провадиться без використання зазначеного об'єкта. |
|
Метод розподілу прибутків |
Полягає у виділенні тієї частини прибутку, що отримана в результаті використання об'єкта права інтелектуальної власності, із загальної суми прибутку суб'єкта права інтелектуальної власності з подальшим переведенням такої частини прибутку у вартість майнових прав інтелектуальної власності. Процедура переведення здійснюється шляхом дисконтування прибутку за умови обґрунтування застосування однієї із зазначених оціночних процедур у звіті про оцінку. |
||
Метод роялті |
Полягає у визначенні суми дисконтованих доходів від ліцензійних платежів. |
||
Ринковий підхід |
Порівняльний аналіз цін продажу |
ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об'єктами порівняння та об'єктом оцінки. |
|
Витратний підхід |
Метод вихідних витрат |
полягає в підсумовуванні історичних (початкових) витрат, перерахованих з урахуванням справжніх умов з урахуванням індексу зміни цін у даній галузі. |
|
Метод прямого відтворення |
визначає суму витрат, які є необхідними для створення нової точної копії активу, що оцінюється. Ці витрати повинні ґрунтуватися на сучасних цінах та сировині, матеріалах, енергоносіях, комплектуючих виробах, інформації, а також на середньогалузевій вартості робочої сили певної кваліфікації. |
||
Метод заміщення |
максимальна вартість власності визначається мінімальною вартістю, яку необхідно сплатити під час придбання активу аналогічної корисності або з аналогічною споживчою вартістю. |