Відповідь №40

???????????????? - це потенційна готовність і фактична мож-ливість людини виконувати певний вид діяльності на необхід-ному рівні ефективності впродовж певного часу [8].

Професійна ???????????????? являє собою максимальну ефек-тивність діяльності людини при такому рівні функціональної мобілізації, яка не викликає перенапруження організму. Віднесення в якості складової поняття працездатності, крім ефективності, ще і відсутності перенапруження організму є дуже важливим.

Залежно від ступеня участі в трудовій діяльності людини м’язової або інтелектуальної сфери виділяють такі види працез-датності, як переважно розумова чи фізична.

Працездатність, зокрема її динаміка, залежить від психоло-гічних, фізіологічних, біологічних особливостей людини, а та-кож від характеру й умов діяльності.

Найчастіше в динаміці працездатності виділяють шість пе-ріодів:

1. Стадія впрацювання, що включає три підстадії:

♦ первинної мобілізації - спостерігається в момент початку діяльності і триває до кількох хвилин; вона характеризуется короткочасним зниженням значень практично всіх показників діяльності й активації фізіологічних систем; цей ефект пов’язаний із зовнішнім гальмуванням, що виникає в результаті зміни характеру стимуляції;

♦ гіпермобілізації - охоплює "передстартовий" період і характеризуется підвищенням як неспецифічної активації організму в цілому, так і специфічних зрушень, наприк-лад активізацією аналізаторів, переходом організму в стан готовності до сприйняття інформації; на психологічному рівні в людини в цей час відбувається побудова плану діяльності й уявне "програвання" її ключових етапів; по-ступове підвищення працездатності супроводжується ви-раженими коливаннями продуктивності, точності, якості роботи і станом підвищеної нервово-психічної напруже-ності: частішанням пульсу і дихання, підвищенням кров’я-ного тиску, депресією альфа-ритму, підвищенням частки тета- і бета-ритмів; ♦ гіперкомпенсації - відбувається пошук найбільш адекватного пристосування до вимог діяльності і формування стійкого динамічного стереотипу діяльності; показники діяльності і психофізіологічних показників відрізняються нестабільністю.

2. Стадія оптимальної працездатності характеризуется стабільними параметрами діяльності організму. Вона визна-чається як "стійкий робочий стан" чи стан "функціонального комфорту", що відбиває оптимальність психофізіологічних вит-рат (висока продуктивність досягається мінімальними витрата-ми). Статистично достовірних змін у психофізіологічних показ-никах не спостерігається.

3. Стадія повної компенсації, що поступово приходить на зміну попередній і відображається у зниженні працездатності і розвитку початкових ознак стану стомлення. Компенсація сто-млення відбувається за рахунок вольових зусиль і активізації фізіологічних механізмів, що відбивається в більш високих, ніж у період впрацювання, вегетативних зрушеннях і розвитку стану нервово-психічної напруги.

4. Стадія нестійкої компенсації (чи вираженого стомлення) характеризується наростаючим стомленням і зниженням працез-датності. У цьому стані спостерігається виражене почуття стомлення і різноманітні за спрямованістю та інтенсивністю зміни психофізіологічних показників. Вони відбивають складну взає-модію активаційних, регуляторних і компенсаторних систем різного рівня, зміни в яких відбуваються не одночасно і залежать від структури конкретно! діяльності і від того, яка психічна фун-кція зазнає більшої напруги. У цій стадії виділяється підстадія субкомпенсації, коли зберігається висока продуктивність. КомпенО.М. Кокун «Психофізіологія»

сація труднощів, що виникають, здійснюється за рахунок менш відповідальних (енергетично і функціонально) процесів, зокре-ма шляхом підключення додаткових ресурсів.

5. Стадія "кінцевого пориву" – наприкінці роботи при адекватному впливі на мотиваційно-вольову сферу, особливо при наявності високозначущих для суб’єкта цілей, може відбувати-ся короткочасне підвищення продуктивності за рахунок залу-чення "недоторканних" психофізіологічних резервів організму, що супроводжується активізацією ЕМГ, ШГР, ЕЕГ. Очевидно, що такий режим роботи є екстремальним для організму і веде, як правило, до перевтоми і хронічних захворювань.

6. Стадія декомпенсації – прогресивне зниження працездат-ності, коли швидко наростають симптоми стомлення, знижуєть-ся продуктивність і ефективність роботи й одночасно спостер-ігаються значні зрушення у всіх психофізіологічних показниках, пов’язаних із системами активації. У цьому стані вольові зусил-ля вже не забезпечують активізацію компенсаторних і захис-них систем, у діяльності з’являються відмови і зриви, викликані періодами "денного сну", коли подальше виконання діяльності може і повинне бути припинено.